Право/4. Трудовое право, и право социального обеспечения.

Бондар О.С., Кравцов П.В.

Науковий керівник ст. викладач Бахновська І.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Дисциплінарна відповідальність за порушення трудової дисципліни державних службовців, суддів, прокурорів в Україні.

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку законодавство України у сфері застосування дисциплінарної відповідальності стосовно державних службовців, прокурорів та суддів потребує певного вдосконалення. За більше ніж 20 років існування України як незалежної демократичної держави, законодавство у цій сфері не зазнавало значних змін. Але законодавство має розвиватися відповідно до сучасних умов праці, і повинні вноситись відповідні корективи.

Дисциплінарна відповідальність - це один з видів юридичної відповідальності. Вона полягає в обов'язку працівника відповідати перед власником або уповноваженим ним органом за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права. Для окремих категорій працівників законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути застосовані й інші види дисциплінарних стягнень.

На підставі аналізу законодавства дисциплінарну відповідальність умовно можна поділити на два види:

1) загальну (санкції такої відповідальності застосовуються до всіх без винятку працівників);

2) спеціальну (застосовується на підставі окремих нормативно-правових актів: статутів, положень тощо і поширюється лише на визначене коло працівників).

Загальна дисциплінарна відповідальність передбачена ст. 147 КЗпП України. Вона є універсальною за характером та може застосовуватись до всіх працівників, які працюють за трудовим договором незалежно від виду здійснюваної ними діяльності

Спеціальна дисциплінарна відповідальність передбачається тільки для конкретно визначених категорій працівників на підставі статутів та положень про дисципліну і спеціальних нормативних актів. Вона характеризується спеціальним суб'єктом дисциплінарного проступку, особливим характером дисциплінарного проступку, спеціальними видами дисциплінарних стягнень, особливим порядком накладення та оскарження дисциплінарного стягнення.

Спеціальним суб'єктом є працівник, який несе дисциплінарну відповідальність за спеціальними нормативно-правовими актами – статутами, положеннями, спеціальними законами (Дисциплінарний статут прокуратури, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про державну службу»). Спеціальна дисциплінарна відповідальність працівників відрізняється від загальної дисциплінарної відповідальності більш широким змістом дисциплінарного проступку і більш суворими санкціями.

Як вже зазначалося раніше, для певних категорій працівників, вимоги морального змісту включені в їх трудові обов'язки. Це стосується суддів, прокурорів, державних службовців, працівників, що виконують виховні функції. Недотримання таких норм, аморальна поведінка не тільки під час роботи, але і в побуті є підставою для притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з посади.

В ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» зазначається, що за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту України працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержуватися вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.

Отже, відповідно до законодавства України, дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовують за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить їх як працівників прокуратури. У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільняють незалежно від часу вчинення проступку. Питання про дисциплінарну відповідальність вирішують прокурори АРК, областей, міста Києва, прирівняні до них прокурори, Генеральний прокурор України та Президент України. Оскарження працівника надаються Генеральному прокурору в місячний строк. Варто відмітити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду №13-рп/2004 від 22.06.2004 рішення про притягнення до відповідальності не можуть бути оскаржені у Верховному Суді України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу», дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

- попередження про неповну службову відповідність;

- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Отже державні службовці несуть дисциплінарну відповідальність як за загальними нормами трудового законодавства які передбачені ст.ст. 147-149 КЗпП України так і за спеціальним законодавством згідно Закону України «Про державну службу».

У ст. 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначається, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження .

Закон "Про судоустрій і статус суддів" передбачає можливість застосування щодо суддів такі стягнення, як догана, зниження кваліфікаційного класу, звільнення з посади. Встановлення спеціальних правил про дисциплінарну відповідальність суддів надає підстави для висновку, що норми КЗпП про дисциплінарну відповідальність на суддів не поширюються.

Отже, проаналізувавши зміст законів України у сфері дисциплінарної відповідальності щодо окремих категорій працівників, можна хробити висновок, що законодавство у цьому напрямку зазнало лише незначних змін прягом 20-и років існування України. Тому потрібно вдосконалювати і реформувати вітчизняне законодавство, адже воно потребує змін. Дисциплінарна відповідальність державних службовців, суддів, прокурорів не є виключенням, тому що це є дуже важливою ланкою як у сфері юридичної відповідальності, так і загалом важливим фактором розвитку України як демократичної держави.

Джерела:

1. Авер'янов В.Б. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Рсд. колегія: В. Б. Авер'янов (голова). — К,: Видавництво «Юридична думка», 2004. - 584 с.

2. Теліпко В. Е. Трудове право України : навч. посіб. / В. Е. Теліпко, О. Г. Дутова ; за заг. ред. Теліпко В. Е. — К. : ЦУЛ, 2009. — 456 с.

3. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №52. – Ст.490;

4. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793;

5. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - №44-45. – Ст. 529;

6. Сайт «Законодавство України» www.zakon.rada.gov.ua