Г.О. Макарова, Р.В. Ткаченко, Є.С. Анікін, О.О.Мірошніченко.

Донбаська національна академія будівництва і архітектури

Соціально-психологічні проблеми молодої сім’ї в Україні

Стаття присвячена аналізу соціально-психологічних відносин в молодій сім’ї, актуальних проблем у побуті подружжя з урахуванням впливу культури сімейних відносин українців, що призводять до розпаду шлюбу.

молода сім’я, відносини, психологічні проблеми, шлюб, конфлікт

Мета роботи.Виявлення основних психологічних проблем молодих сімей шляхом аналізу результатів проведеного опитування серед подружжя, що вступили у шлюб не більше п’яти років тому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Згідно з даними європейської статистики розлучень, Україна лідирує за кількістю розлучень середєвропейських країн.По роках сімейного життя розлучення розподіляються: до 1 року - 3,6%, від 1 до 2 років - 16%, від 3 до 4 років - 18%. Таким чином, за перші 4 роки відбуваєтьсяблизько 40% розлучень.

Виклад основного матеріалу дослідження. Задоволеність чи незадоволеність шлюбом залежить від багатьох складових, в яких молодій людині іноді дуже важко розібратись. Найбільш складна сторона задоволеності сімейним життям заключається в тому, щопартнери можуть бути глибоко незадоволені відносинами між ними. В цьому і полягають соціально-психологічні проблеми молодої сім’ї.

Соціологія сім'ї зосереджує свою увагу на аналізі всієї сукупності важливих проблем, пов'язаних із сім'єю. Соціологія сім'ї –це специфічна соціологічна теорія, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.

В усі часи сім'я була і залишається найважливішим соціальним інститутом суспільства. Зміни, які відбуваються в сім'ї, змінюють її роль у суспільстві, впливають на його стан і розвиток. Тому кожне суспільство зацікавлене у стійкій, духовно і морально здоровій сім'ї. Дослідники зазначають, що чим більш "віруючою" є країна, тим рідше там розходяться подружні пари. Крім Італії, низький рівень розлучень характерний для Польщі та Ірландії. На Мальті розлучення взагалі заборонені. Нещодавно до мальтійського парламенту надійшов законопроект про дозвілрозлучень, який натрапив на затятий опір Католицької церкви.

Причиною розлучення може стати психологічна несумісність і звичайні сірі будні. Після весілля один день у багатьох сімейних пар стає схожий на іншій. Секс йде на другій, а часом навіть і на третій план. І молоді люди нічого не хочуть змінити в своєму житті. Чоловік хоче, щоб дружина більше часу приділяла не тільки дитині, але і йому, щоб удома був затишок і жіноче тепло. Йому хочеться, щоб жінка беззаперечно підкорялась інтересам чоловіка. Але жінка хоче бачити поряд з собою сильного чоловіка, вірним не тільки їй, але і дітям, щоб він міг містити сім'ю і захистити її, щоб міг ухвалити рішення.

Будь-яка сім'я зазнає певних соціальних та психологічних труднощів.

Сімейні психологи виділяють 6 основних проблем молодого подружжя:

- поспішний, необдуманий вступ у шлюб або шлюб з розрахунку;

- подружня невірність;

- сексуальна незадоволеність один одним;

- несумісність характерів і поглядів;

- психологічна й практична непідготовленість до сімейного життя й, як наслідок, нагромадження помилок у сімейних відносинах, розчарування в коханій людині або собі;

- пияцтво.

Інші причини розлучень відіграють незначну роль: побутова невпорядкованість (3,1%), розходження поглядів на питання матеріального благополуччя (1,6%), матеріальні труднощі (1,8%), необґрунтовані ревнощі одного з подружжя (1,5%), відсутність дітей (0,2%).

Проблеми сучасної молодої сім’ї пов’язані зі зламом стереотипних поглядів на виконання ролей чоловіка і жінки. Традиційно жінка народжувала дітей, займалась домашнім господарством (тим не менш 17% опитаних чоловіків на питання «Чи вважаєте Ви, що Ваша дружина не вміє вести домашнє господарство?» відповіли позитивно), чоловік – забезпечував економічну стабільність, соціальну безпеку сім’ї, здійснював керівну роль. (44% жінок переконані, що їхнім чоловікам принципово заробляти більше за своїх дружин). Сучасна ж сім’я заснована на ролевому партнерстві, що потребує економічного внеску в бюджет сім’ї як чоловіка, так і дружини, спільної участі у вихованні дітей, спільної відповідальності. На поставлене запитання «Чи є у вашій сім’ї суперечки через розподіл бюджету?» 72% опитаних жінок і 54% чоловіків відповіли позитивно.

Як показали дослідження, однією з головних причин розлучень є психологічна й практична непідготовленість подружжя до сімейного життя (42% розлучень). Ця непідготовленість проявляється в брутальності подружжя, взаємних образах і приниженнях, неуважному відношенні один до одного, небажанні допомагати в домашніх справах і вихованні дітей, невмінні уступати один одному, у відсутності загальних духовних інтересів, жадібності й корисливості одного з подружжя, непідготовленості до взаємодії, у невмінні згладжувати й усувати конфлікти й у прагненні конфлікти підсилювати, у невмінні господарювати.

Також негативним фактором сімейних відносин є пияцтво одного з подружжя (За результатами опитування 11% дружин відмітили надмінне споживання алкоголю чоловіком). При чому пияцтво одного з подружжя може бути й причиною, що руйнує сімейні відносини.

Слід відзначити, що однією з причин розлучення залишається зрада одного з подружжя. Коли живеш з людиною, ділиш з ним радощі і сімейні проблеми, то потрібно бути упевненим в цій людині. Упевненим, що він не зрадить, не змінить. Зрада – це несподіваний удар ножем в серце. Вона вибиває грунт з-підніг, і не кожен взмозі після такого удару отямуватися.

Серйозною проблемою для стійкості і гармонійності шлюбних відносин у молодих сім’ях є характер взаємовідносин подружжя з батьками. Відкриті конфлікти пов’язані в першу чергу з початковим етапом формування шлюбного союзу, коли закладаються основи майбутніх відносин між батьківськими та дочірніми сім’ями. За опитуванням 17% пар конфліктують із батьками свого чоловіка або дружини, а 16% - мають непорозуміння. Якщо молода сім’я не отримує батьківського схвалення, то це не може не відбитися на міжсімейних та внутрішньосімейних відносинах.

За результатами проведенного опитування приходимо до висновку, що 40% молодих сімеї не мають спільних інтересів та думок.

Дуже часто чоловіки та дружини мають різні кола спілкування. Через це в молодих сім’ях трапляються суперечки або непорозуміння. Майже 40% опитаних чоловіків переконані, що їхні дружини ревнують їх без приводу. За результатами опитування 39% жінок не задоволені друзями своїх чоловіків, та лише 22% чоловіків відповіли на це запитання позитивно.

Взагалі сім’я має багато функцій.Однією з них є комунікативна. Вона передбачає створення сприятливого сімейного мікроклімату, необхідного для психічно-емоційного відтворення сил членів сім’ї, внутрішньосімейного спілкування подружжя, батьків і дітей, сім’ї та оточуючого мікро - і макросередовища, а також її спілкування з духовними та інтелектуальними надбаннями суспільства (засоби масової інформації, література, мистецтво тощо). Психологічний клімат сім’ї - це стійкий емоційний настрій, результат особливостей і якості взаємостосунків членів сім’ї. Психологічний клімат сім’ї може змінюватись і залежати від самих членів сім’ї. Він може бути сприятливим, несприятливим (конфлікти, сварки, знервованість), суперечливим (чи то повна злагода, чи то сварки).

Характерні ознаки сприятливого сімейного мікроклімату - згуртованість членів сім'ї, доброзичливість, почуття захищеності, терпимість, взаємна повага, взаємодопомога, чуйність, співчуття, прагнення допомагати один одному, співпереживання, відповідальність за сім'ю та кожного її члена.

У нормальній, благополучній сім'ї всі проблеми, як правило, мають раціональні способи розв'язання, не зачіпаючи інтереси будь-кого з її членів: кожний має свої свободи, можливості задовольняти власні потреби.

Рекреативна функція сім’ї - це організація вільного часу та відпочинку сім'ї. Рекреативна діяльність сім'ї здійснюється в будні й вихідні дні, а також під час відпустки. Вона виконує роль збереження сім'ї як цілісної одиниці, зміцнює сім'ю, закріплює кращі традиції, має велике значення у вихованні дітей, емоційному єднанні подружжя. Проблема реалізації цієї функції молодої сім'ї полягає в тому, що зараз обмежені умови для раціонального проведення вільного часу. Адже фінансові проблеми, про що ми вже згадували, не дають можливості відвідувати кіно, театри, концерти, виставки, музеї, кафе і ресторани, реалізовувати свої потреби у відпочинку, оздоровлювати сім'ю в санаторії, будинках відпочинку, на морі, відправляти дітей у літній табір, мандрувати.

Неможливість виконання сім'єю однієї функції веде за собою прорахунки у виконанні іншої функції. Тому для підтримки та розвитку нормальної життєдіяльності сім'ї необхідна державна політика, яка має бути спрямована на постійне удосконалення умов для реалізації духовного потенціалу сім'ї . Держава може забеспечити так звану соціальну реабілітацію, спрямовану на надання допомоги молодій сім'ї з метою подолання сімейних конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємостосунках, тимчасових або постійних труднощів у життєдіяльності сім'ї, які з'являються внаслідок тяжких захворювань, майнових витрат, конфліктних взаємостосунків, нервово-психічних захворювань, а також допомоги про, хто опинився у стані безвихідності, безпорадності чи самотності. Крім того, соціальна реабілітація передбачає надання допомоги сім'ям, члени яких мають стійку алкогольну чи наркотичну залежність, повернулися з місць позбавлення волі тощо.

Шлюб без обопільного ваблення, без гармонійної фізичної близькості, без радості спричиняє за собою нещастя. Жінка, що пережила розлучення дуже часто залишається самотньою. Багато жінок і чоловіків не хочуть вступати в повторний брак. За наслідками одного з опитів 45% чоловіків і 35% жінок жалкували після розлучення про розпад свого першого браку, 9,5% опитаних чоловіків і 8,5% жінок взагалі хотіли відновити колишню сім'ю. Але забирають заяву про розлучення лише 7% подружжя.

1. Буленко Т.В. Соціально-психологічні основи функціонування сучасної студентської сім’ї / Науковий вісник ВДУ. – Луцьк: Вежа, 1998. – №9.

2. Вілівчук О.М. Сім’я як суб’єкт соціального аналізу. Львів: Каменяр, 1991.

3. Мудрак С. Психологічні особливості взаємин молодого подружжя у кризовий період / Науковий вісник ВДУ. – Луцьк: Вежа, 1996. – №9.

4. Антонов А.І. Сучасна сім'я // Соціологія сімї. М.: 2005, 640 с.