Психологія і соціологія/5.Психолого–виховні проблеми розвитку особистості в сучасних умовах

                                                        Чиркіна О.В.

Миколаївський міжрегіонального інституту

розвитку людини університету  «Україна»

                             Научний керівник  - доц. Мірошкіна Н.В.

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

       В  наші дні актуальною проблемою є збереження фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я підростаючого покоління, особливо це актуально для сільської місцевості. На даний час  відзначається  погіршення психічного здоров'я підлітків, насамперед, внаслідок вживання алкогольних напоїв, наркотичних та інших психотропних речовин. Кількість випускників шкіл, які є практично здоровими становить 5% - 15%. За таких умов здоров'я школярів має стійку тенденцію до погіршення [11, с.120].

      Дослідження здорового способу життя надає базу для визначення змісту виховної роботи  серед  молоді  та методи її проведення у виховних установах нашого району.

       З метою виховання антиалкогольної, антинаркотичної спрямованості, морально-психологічної стійкості особистості як основного характерологічного утворення, серед старшокласників Новоочаківської  загальноосвітньої школи I-III ступенів  Березнегуватського району Миколаївської області  було проведено анкетування  «За здоровий спосіб життя». Анкетне опитування проводилося серед старшокласників , педагогічного колективу , який  працює з підростаючим поколінням.

       В ході анкетування  було виявлено, що досліджувані досить добре ознайомлені з наслідками впливу алкоголю,тютюну, наркотиків на організм і значна частина старшокласників згодна з назвою анкети «За здоровий спосіб життя», що є позитивним. Дослідження показало, що ситуація є переважно благополучною, занепокоєння викликають лише деякі учні; більша частина (75%) старшокласників до негативних  суспільних явищ відносять алкоголізм та наркоманію; найбільш небезпечним явищем серед запропонованих вважають захворювання на наркоманію, на другому місці – захворювання на алкоголізм; більше 75% відзначають свою особисту позицію до вище окреслених явищ як різко негативну, зазначаючи про їх пагубний вплив на формування та розвиток особистості, прогресивні тенденції суспільства.        

      Результати дослідження показали, що переважна більшість старшокласників добре усвідомлює сутність негативних суспільних явищ, їх руйнівну роль. Для значної кількості осіб характерне яскраво виражене негативне ставлення до означених явищ, але насторожує той факт, що поряд із розумінням загрози, молодь, все ж таки, намагається відчути на собі і стан алкогольного сп’яніння, і насолоди від паління.                                                                                    

      З метою дослідження причин виникнення негативних явищ серед старшокласників була застосована також анкета для   педагогічного колективу, який має не лише ґрунтовні знання вікової та соціально – педагогічної психології підлітків, а й значний практичний досвід роботи з підлітками даної вікової категорії. В анкетуванні взяли участь 10 працівників навчального закладу. Вони зазначили, що найбільш поширеним негативним явищем серед старшокласників є бажання вживати алкогольні напої – як стремління бути дорослим, проводити розваги по дорослому. Педагоги назвали провідні фактори, що сприяють формуванню негативних явищ серед старшокласників, а саме такі:

 1. Шкідливі звички членів сім'ї, найближчого оточення.

 2. Відсутність чіткої виховної системи в сім'ї, недотримання моральних норм її членами.

3.     Наявність конфліктної ситуації в сім'ї, у спілкуванні з однолітками, друзями.

     Найбільш небезпечним серед перелічених факторів є: мікросередовище молодої людини та його антиморальні принципи, відсутність розуміння та підтримки рідними, близькими людьми.         

      Профілактична робота з підростаючим поколінням, насамперед, припускає науково - обґрунтовані та своєчасно здійснені дії, спрямовані на : запобігання можливим фізичним, психологічним чи соціокультурним колізіям в окремих підлітків; збереження, підтримку і захист нормального рівня життя і здоров’я ; сприяння  у розкритті їхніх внутрішніх потенціалів; головне завдання - зробити так, щоб людина сама не бажала вживати психотропні речовини. Для цього треба знайти психологічні механізми формування в особи прагнення до здорового  способу життя [30,с.24].

      Робота з старшокласниками  в галузі профілактики припускає проведення відповідних заходів, починаючи з шкільного віку, і посилення цієї роботи в студентських колективах. З цією метою соціологами, психологами, педагогами розробляються спеціальні програми, які охоплюють усі вікові групи молоді і спрямовані на профілактику й корекцію різних видів девіантної  поведінки.

 

                                                            Література

1.Левківська О.П. Психологічні засади формування у підлітків здорового способу життя  // Психологічні стратегії в освітньому просторі . Зб. наук. праць. – К.: Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка, 2000. – С. 24

2. Язловецька, О.В. Учням про здоров’я  / В.С, Язловецький //– Кіровоград, РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. – 212 с.