Данило С. М., аспірант

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Україна

Умови застосування нетрадиційних засобів у процесі фізичного виховання студенток ВНЗ

з порушеннями постави

У методиці проведення занять основної гімнастики у ВНЗ традиційні засоби (від загально-розвиваючих вправ без предметів, з предметами до вправ у висах і упорах на снарядах і приладах), звичайно ж, залишаються базовими. Проте ряд причин обумовлює поява нового і нетрадиційного в масовому фізкультурному русі вигляду рухової активності [1, 2, 4].

До таких видів можна віднести ритмічну (аеробіку) і атлетичну (бодібілдінг) гімнастики, їх поєднання (шейпінг), стретчінг, ушу, хатха-йогу, дихальну гімнастику і гімнастику для очей, а також гімнастику, направлену на зміцнення м'язових груп, що грають велику роль у виконанні функцій материнства у дівчат, і гімнастику, пов'язану з сексуальним здоров'ям чоловіків. Поза сумнівом, використання вправ нетрадиційних видів гімнастики під час заняття додасть йому нове емоційне забарвлення, сприятиме його пожвавленню, підвищить інтерес студентів до занять гімнастикою, дасть певні знання і уміння у використанні цих засобів в самостійних заняттях, профілактиці хвороби і поліпшенні здоров'я в цілому.

Проте слід підкреслити, що характерні вправи нетрадиційних видів гімнастики не повинні замінювати програмні заняття, а тільки доповнювати їх, давати можливість для оновлення і розширення їх змісту. В даний час багато хто приходить до висновку, що за своїм здоров'ям необхідно стежити самому, а не перекладати цей обов'язок повністю на лікарів. І дійсно, останніми роками у всьому світі набирає силу рух за свідоме включення самої людини в систему оздоровлення. У зв'язку з цим використання багатовікового досвіду хатха-йоги може дати багато корисного [3]. Природно, при цьому слід виходити з того, що вибирати з йоги необхідно найбільш раціональне, що до душі, що під силу. Типовими для гімнастики хатха-йоги є «асани» — канонізовані пози. Назви поз найчастіше зв'язуються з назвами тварин (змія, риба, кобра) або предметів (плуг, колесо). Ступінь важкості вправ різний: від найпростих — типу нахилу вперед — до складних — стійка на голові і передпліччях. Кожній вправі наказує певне значення, його виконання зв'язується з дією на різні системи організму, окремі його частини. Налічується 8 млн. 400 тис. асан. В даний час використовуються тільки 84 асани, а 32 з них є найбільш важливими для тих, що займаються йогою. Тому було б украй корисним розучити техніку виконання декілька, найбільш важливих вправ для використання їх під час занять.

Для того, щоб заняття йогою приносили максимум користі, необхідно засвоїти наступні правила:

1. Займатися потрібно з позитивним емоційним на ладом, з вірою в очікуваний результат.

2. Перед виконанням асан обов'язково потрібно виконувати легку розминку.

3. Не слід форсувати виконання важких для вас вправ. Тут необхідні помірність, поступовість. Слід починати з освоєння декількох доступніших асан.

4. Не можна початківцям довго перебувати в позі. Число поз і час на їх виконання повинні зростати плавно, протягом 3-4 місяців, з додаванням часу потижнево. Не слід піддаватися першому враженню легкості виконання.

5. Заняття повинні проводитися на порожній шлунок (останній прийом їжі мінімум за 3год до занять, після виконання асан не рекомендується пити протягом 30хв).

6. Всі асани треба прагнути виконувати в змозі найбільшого розслаблення. Необхідно навчитися зосереджуватися на окремих органах і уміти відчувати тіло, оскільки дія майже всіх вправ йоги направлена на внутрішні органи: печінку, залози внутрішньої секреції, серцево-судинну систему, легені, шлунково-кишковий тракт. Тому виконувати їх треба обережно, неточності і надмірності можуть понизити позитивний ефект.

7. Будь-якому м'язовому руху обов'язково повинен передувати попередній уявний поклик. Це організовує відповідний енергетичний потік і дає правильний напрям м'язовому руху. Як правило, рух енергії починається від манипури, або нижньої частини живота. От чому йоги радять перед вправою зробити попередній вдих і видих.

8. Дихати тільки носом.

9. Підвищених результатів від вправ можна чекати лише при регулярних заняттях.

При збільшенні кута нахилу таза фізичні вправи повинні сприяти видовженню м’язів передньої поверхні стегон, поперекової частини довгих м’язів спини, квадратного м’яза, а також зміцнення м’язів черевного пресу і задньої поверхні стегон.

При зменшенні кута нахилу таза необхідно зміцнювати м’язи поперекового відділу спини і передньої поверхні стегон.

Для зменшення черезмірно виражених і збільшення мало виражених вигинів хребта і створення нормального співвідношення між ними в процесі заняття необхідно:

1) уникати дії ваги, голови верхніх кінцівок і тулуба, які сприяють формуванню дефектів постави при надмірному куті нахилу таза;

2) уникати дії кута нахилу таза на фізіологічні вигини;

3) покращувати в необхідних випадках локальну рухливість хребта, де відхилення від норми більше всього виражені (локальна корекція).

Цим вимогам відповідають в першу чергу вправи, які виконуються в положеннях лежачи, в упорі стоячи на колінах, в висі (положення розвантаження).

Корекція асиметричної постави, незначних викривлень хребта у фронтальній площині може здійснюватись за рахунок асиметричних вправ, які виконуються в положенні лежачи, в упорі стоячи на колінах. Обов’язково закріпити корекцію шляхом створення м’язового корсету.

Крилоподібні лопатки і подані вперед плечі виправляються за допомогою вправ з динамічним і статичним навантаженням на трапецієвидні і ромбовидні м’язи, а також вправ на розтягнення грудних м’язів.

Опущення обох плечей коригується збільшенням грудного кіфозу і зміцненням м’язів шиї і лопаток.

Опущення одного плеча потребує асиметричних силових вправ, які виконуються з малою амплітудою, для верхнього відділу трапецієподібного, ромбоподібного підлопаткового м’язів, піднімаючих кут лопатки (на стороні цього плеча).

Випуклий живіт виправляється за допомогою вправ для м’язів черевного пресу

Застосування фізичних вправ не тільки зміцнює м’язи, але покращує трофіку м'язів хребта, сприятливо впливає на дистрофічні процеси. При лікуванні слід сприяти стабілізації викривлення.

Фахівці вважають, що йога «всім вікам покірна». Необхідно, правда, відповідно своєму віку вибрати з її арсеналу ті засоби, які будуть посильні для вашого віку і стану здоров'я.

Література

1. Горяная Г.А. ваша осанка: нетрадиционные методы лечения сколиоза в условиях радиации. – К.: Либідь, 1995. – 44с.

2. Нікіфорова С.А. Формування та корекція порушень постави школярів нетрадиційними системами оздоровлення (гімнастика Хатха-йога) //Збірник матеріалів вузівської студентської науково-практичної конференції, Кременець, 2004. – 62-65 с.

3. Свамі Вішнудевананда Повна ілюстрована книга з йоги. – К.: Здоров’я, 1992. – 192с.

4. Смоленский В.М., Ивлиев Б.К. Нетрадиционные виды гимнастики. - М.: Просвещение, 1992. – 77 с.