Экономические науки/
13.Региональная экономика
К.т.н., доц. Проскуряков К.І., Далєвська Т.А.
Вінницький торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного
університету
Аналіз проблематики формування і використання місцевих бюджетів в Україні
на основі зарубіжного досвіду
Призначенням
місцевої влади у сучаних умовах є
забезпечення достатнього рівня життя населення та робота над подальшим
розвитком територіальної громади. Виконання будь-яких завдань можливе за
наявності фінансових ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей. Так
як обсяг ресурсів є недостатнім, то очевидною в сучасних умовах є наявність
суттєвої невідповідності між призначенням і фактичною роллю місцевої влади.
В Україні ж ситуація
у сфері місцевого бюджетування надзвичайно проблематична. Причиною цього є
обставини, під тиском яких Україна після здобуття незалежності без належного
наукового обгрунтування, без належної правової бази та досвідчених фахівців
сформувала фундамент бюджетної політики та системи оподаткування.
Питання врегулювання
міжбюджетних відносин сьогодні є надзвичайно актуальною. Це пояснюєтьлся
низьким рівнем автономії місцевих органів влади, звуженим спектром повноважень
та неадекватним розподілом функціональних обов’язків між регіонами та
неспроможністю влади виконувати своє функціональне призначення.
Дослідженням проблем
формування місцевих бюджетів займалися такі вчені, як С. Слухач, С.
Буковинський, Р. Шепенко, В. Величко, Д. Олійник, І. Сагайдак, Н. Старостенко,
В. Томчук, М. Теліщук.
Метою даної роботи є
аналіз проблем у сфері місцевого бюджетування та пропозиція шляхів його
удосконалення на основі зарубіжного досвіду.
Найбільшу вагу має
проблема не горизонтальних, а вертикальних ієрархічних зв’язків. Фактично
дефіцит коштів, джерел власних доходів, обмеження вищими органами бюджетування
зумовлюють незабезпеченість регіонів і недієздатність їх політики у сфері
мінімального соціального забезпечення.
Зв’язок
між розширення прав і зміцненням системи органів влади очевидний. Якщо місцева
влада отримує ширше коло прав та повноважень, відбувається зміцнення всієї
системи органу місцевого саморядування.
Зміцнення
системи місцевих органів не відбулося фактично, тому що регіонами не закріпилася достатня база
власних доходних джерел. І, як результат цього, в Україні специфіка місцевих
бюджетів не сприяє повноцінній реалізації їх ролей, як в економічній, так і в
соціальній сфері.
Великою
проблемою є механізм використання бюджетів, особливо через міжбюджетні позики.
Відстутність науково обгрунтованого механізму оцінки якості позик та обсягів їх
вилучення, фінансова невідповідальність спричинили виникнення високого рівня
несплати, значні суми взаємного боргу та небажання місцевих органів сприяти
погашенню подібних позичок.
Негативним
є також те, що сфера місцевих фінансів харакетризується лише місцевими
бюджетами. Як свідчить світовий досвід місцеві фінанси повинні бути розширені
як позабюджетними коштами, так і коштами інших фінансових комунальних
інститутів, таких як комунальних підприємств, податкових органів, кредитів
тощо. [1, с.38-45]
Непродуманість
бюджетного законодавства знижує мотивацію місцевих органів. Бюджетний Кодекс не
ділить чітко повноваження на делеговані і власні, серед власних доходів, які не
впливають на визначення трансфертів немає вагомих доходних баз, найбільшими
джерелами є незначні податки, питома вага яких становить 5% у сумі доходів. При
визначенні обсягу трансфертів використовують індекс податкової спроможності,
який не враховує зміни і трансферти, бо може переглядатися лише раз на три
роки. Органи не змотивовані до збільшення баз оподаткування.
Звужена
фінансова незалежність місцевих органів не дозволяє покривати функціональні затрати,
забезпечити взаємодію індивідуальних і суспільних інтересів. Нерозвинутість і
обмеженість застосування системи місцевих податків порушує тему соціальної
справедливості. Недосконала законодавча база посилює свій вплив і через
неправильне ставлення органів самоврядування до адміністрування місцевих
податків. Кожен податок повинен з різних позицій. [2, с.483-485]
Все
це створює об’єктивні передумови до формування в Україні сучасної системи
місцевого бюджетування і потужних фінансів на місцях.
Варто
звернути увагу на особливості районування в Китаї, системи якості Японії,
програмно-цільового планування США, державного управління у Франції і
сформувати свою політику формування і використання місцевих бюджетів.
Отже,
Україні сьогодні необхідне удосконалення системи місцевого бюджетування шляхом
цілеспрямованого і систематичного аналізу бюджетного процесу. Це необхідно
здійснювати, використовуючи зарубіжний досвід. Але варто пам’ятати, що навіть
найкращий світовий досвід ніколи не стане цінним і корисним, якщо не буде
адаптованим до української економіки та інтергрованим з її специфічними
особливостями як політичного, економічного, так і соціального характеру.
Література:
1. Старостенко Н. Розподіл бюджетних ресурсів між рівнями влади / Н. Старостенко //
Фінанси України. – 2004. – №6. – С.38-45.
2.
Теліщук М.М. Зарубіжний досвід шляхи удосконалення формування місцевих
бюджетів в Україні / М.М. Теліщук // Пріоритети економічного розвитку України:
історія та сьогодення. – Вінниця, 2007. – С. 483-489.
3.Чугунов І.Я. Розвиток програмно-цільового
методу планування бюджетів / Чугунов І.Я // Фінанси України. – 2008. – №5. –
С.3-14.