Экономические науки/ 14. Экономическая теория

Л. І. Простебі

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці

Теоретичні аспекти щодо сутності та механізмів виникнення циклічності економічного розвитку

Коливання економічної активності існують майже стільки ж, скільки й людська цивілізація. Історія людства зазнала різних періодів: як економічної експансії, так і рецесій та криз.

Розглянемо типологію економічних циклів за критерієм їх тривалості. У 1939 році Й. Шумпетер запропонував наступну класифікацію економічних циклів [1]: сезонні цикли, що мають місце у межах 1 року; цикли зміни запасів Кітчина (3 роки); цикли інвестицій у основні засоби Жугляра (9-10 років); цикли інвестицій у інфраструктуру Кузнеца (15-20 років); довгі технологічні цикли або хвилі Кондрат’єва (48-60 років).

На початку 20-х років американський вчений російського походження Джон Кітчин відкрив короткострокові економічні цикли тривалістю в 3 роки.

Якщо говорити про цикли К. Жугляра в економіці США, то у період до Другої світової війни та після 1992 року усі вони проходили за сценарієм виникнення “спекулятивного міхура” на хвилі тих чи інших очікувань, який згодом “лопався”, що супроводжувалось різким скороченням ділової активності, масовими банкрутствами відповідно до того, як ресурси перерозподілялись ринковими силами в більш продуктивні галузі. Навпаки ж, цикли, що відбувалися у період 1945-1990 рр. були більш обмеженими та обумовленими діями уряду, зокрема у сфері фіскальної та грошово-кредитної політики.

Цикли С. Кузнеца мають тривалість приблизно 15-20 років. Вчений пов’язував ці хвилі з демографічними процесами, зокрема, припливом іммігрантів та будівельними змінами, тому він назвав їх “демографічними” або “будівельними” циклами.

Хвилі Кондрат’єва становлять собою регулярні синусоїдні коливання світової економіки тривалістю від 40 до 60 років. На відміну від короткострокових економічних коливань, які стали звичними ще з 19 століття, існування хвиль Кондрат’єва не є загальновизнаним. За цієї ж причини не існує й чітких часових меж окремих циклів даного типу, що відбувалися у минулому [2]. Більшість дослідників економічних циклів лише приблизно виділяють такі часові межі для окремих хвиль М. Кондрат’єва: промислова революція – 1771 р; епоха пару та залізниць – 1829 р; епоха сталі, електроенергії та машинобудування – 1875 р; епоха нафти, автомобілів та масового виробництва – 1908 р; епоха інформації та телекомунікацій – 1971 р.

Теорії щодо сутності та механізмів виникнення економічних циклів виділяють наступні причини причин економічної нерівноваги в існуючих теоріях економічних циклів:

- зовнішні шоки. Тобто, фактори, що беруть свій початок у природі і впливають на економічну діяльність та поведінку людей (кліматичні теорії В. Джевонса, Г. Мура [3]);

- надмірне інвестування за рахунок кредитування Тобто, обсяги інвестування в економіці можуть перевищувати обсяги заощаджень за рахунок існування кредиту (теорії К. Жугляра, К. Маркса, М. Туган-Барановського, А. Шпітгофа [4, 5]);

- очікування економічних агентів, щодо отримання прибутку. Дані теорії ґрунтуються на психологічних факторах людської поведінки. Їх головна ідея полягає в тому, що будь-яка економічна діяльність та пов’язані з нею виробничі, фінансові, інвестиційні рішення ґрунтується на певних очікуваннях економічних агентів щодо отримання прибутку (Теорії А. Афталіона, А. Пігу, Дж. Кларка [6, 7]);

- недостатній рівень споживання (Теорія Дж. М. Кейнса [8]).

Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити наступні узагальнення.

Теорії щодо сутності та механізмів виникнення економічних циклів виділяють, по суті, дві групи факторів, що здатні породжувати такі коливання: структурні (що базуються на особливостях галузевої та технологічної структури економіки, закономірностях функціонування банківської системи) та психологічні (що беруть джерело у очікуваннях та прогнозах економічних агентів). Слід зазначити, що обидві групи факторів доповнюють одна одну, диверсифікуючи канали виникнення економічних коливань.

Література:

1. Schumpeter J.A. History of Economic Analysis.- London: Allen and Unwin, 1954.

2. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения / Кондратьев Н.Д.- М: ЗАО «Экономика», 2002. – С. 767.

3. Moore H. Generating Cycles reflected in a century of Prices / Moore Henry.- Quarterly Journal of Economics, 1921. – Р. 503-523

4. Juglar C. Des Crises commerciales et leur retour periodique en France, en Angleterre, et aux Etats-Unis / Juglar C.- Paris: Guillaumin, 1862. - Р. 276.

5. Маркс К. Капитал: Т.3 / К. Маркс , Ф. Энгельс // Соч. Т.25. Часть І. — М.: Политиздат, 1961.

6. Aftalion A. The Theory of Economic Cycles Based on the Capitalistic Technique of Production / Aftalion A.- REStat, 1927.- Vol. 9.

7. Пигу А. Экономическая теория благосостояния / Пигу А. М.-1985.- Т. 1-2.

8. Keynes J.M. General Theory of Employment, Interest and Money / Keynes J.M. – London: Macmillan, 1936. - Р. 403.