УДК 330.342 Проф. Башнянин Г.І., докт. екон. наук – Львівська комерційна академія

Гончарук Л.Я., канд. екон. наук – Львівська комерційна академія

Підлипна Р.П., канд. екон. наук – Львівська комерційна академія

Тесля А. І. – Львівський національний університет імені Івана Франка

ПОЗИТИВНА СОЦІАЛІЗАЦІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ: СУТЬ ТА ВИДИ

Динамічний розвиток соціалізації економічних систем характеризується процесами соціальних перетворень. Це створює відповідні умови не лише для найповнішого задоволення соціально-матеріальних потреб членів колективів, а й для подальшого власне економічного розвитку. Соціалізація економічних систем як багатогранне явище, є одним із найважливіших шляхів підвищення рівня інтегральної (загальної) ефективності функціонування економічних систем.

Економічна ефективність функціонування господарських систем виступає як функція екологічних, технологічних, власне економічних, соціально-духовних, політичних та інших факторів. Функціональна залежність між рівнем економічної ефективності і вказаними вище факторами становить основний зміст загальної формули економічної ефективності, складовою якої є формула соціалізаційна ефективність. Вона відображає вплив процесів соціалізації на економічну ефективність функціонування певних господарських систем.

Соціалізаційна еластичність економічної ефективності функціонування економічних систем (рівень соціалізаційної ефективності) вказує на те, як змінюється значення економічної ефективності функціонування економічних систем при зміні інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів. Інакше, соціалізаційна ефективність функціонування економічних систем відображає ступінь чутливості економічної ефективності, а через неї і економічних систем загалом до зміни, такого параметра її формування та зміни, як соціалізація.

Характер залежності між зміною рівнів економічної ефективності функціонування певних господарських систем та інтенсивністю розвитку соціалізаційних процесів є різним у різних економічних системах. Ми виділяємо три типи соціалізаційної ефективності: позитивну, нейтральну і негативну.

Позитивна соціалізаційна ефективність формується тоді, коли посилення рівня інтенсивності соціалізації економічних систем супроводжується підвищенням рівня економічної ефективності їх функціонування. Така позитивна реакція знаходить своє кількісне відображення у позитивній соціалізаційній еластичності цієї системи, тобто відповідний коефіцієнт еластичності більший за нуль: К_e-s=dE^e:dS0.

У різних за характером економічних системах величина цього позитивного соціалізаційного ефекту може бути різною, що дає нам підстави виділити різні види позитивної соціалізаційної економічної ефективності: квазіпозитивну, помірну позитивну та гіперпозитивну соціалізаційну ефективність.

Квазіпозитивна соціалізаційна ефективність спостерігається тоді, коли значне посилення інтенсивності соціалізації супроводжується незначним підвищенням рівня економічної ефективності. За таких економічних умов коефіцієнт соціалізаційної еластичності економічної ефективності більший за нуль, але менший за одиницю, тобто: К_e-s=0<dE^e:dS<1

У межах помірної позитивної соціалізаційної ефективності посилення інтенсивності соціалізації на певну величину супроводжується пропорційним (або майже пропорційним) підвищенням рівня економічної ефективності. В тих економічних системах, в яких формується помірна позитивна соціалізаційна ефективність коефіцієнт соціалізаційної еластичності економічної ефективності дорівнює, або приблизно дорівнює одиниці: К_e-s=dE^e:dS=1.

Гіперпозитивна соціалізаційна ефективність спостерігається тоді, коли незначне посилення інтенсивності соціалізації супроводжується значним зростанням рівня економічної ефективності функціонування певних економічних систем. Економічні системи з гіперпозитивною соціалізаційною ефективністю дуже чутливі до зміни рівня інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів і в них коефіцієнт соціалізаційної еластичності економічної ефективності більший за одиницю: K_e-s=dE^e:dS1.

Позитивна соціалізаційна економічна ефективність характеризується лінійною залежністю тоді, коли чутливість певних економічних систем до зміни інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів незмінна за будь-якого рівня соціалізації. Найчастіше чутливість економічних систем до зміни рівня інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів – різна за різних «соціалізаційних коридорів».

Розуміння соціалізаційного економічного ефекту і його наукове розв’язання має практичне значення: практика господарювання завжди розв’язує практичну проблему про те, яку частину загальних грошових доходів спрямувати на економічні потреби, а яку – на соціальні. Якщо певна частина грошових доходів соціалізується, то спостерігаються витоки із загальних економічних витрат на соціальні потреби, що означатиме заниження рівня загального економічного ефекту. При цьому формується соціалізаційний ефект, який може бути більшим чи меншим від економічного ефекту. За умови зрівноваження соціалізаційного ефекту і втрат економічного ефекту соціалізацію можна і продовжувати, і не продовжувати, бо тоді вигода від соціалізації нейтралізовуватиметься певною мірою втратою – формуванням мінус-економічного ефекту. Під мінус-економічним ефектом ми розуміємо ті економічні втрати, які формуються внаслідок використання частини грошових доходів на соціальні потреби, а не на інвестиції в реальні економічні ресурси. Як у реальній практиці господарювання, так і в теоретичному економічному аналізі завжди слід співставляти ці мінус-економічні ефекти з соціалізаційним ефектом. Соціалізацію слід продовжувати лише тоді, коли соціалізаційний (позитивний, квазіпозитивний чи якийсь інший позитивного порядку) ефект перевищує величину мінус-економічного ефекту.

Економічні системи з помірним соціалізаційним ефектом ефективніші (з позицій впливу процесів соціалізації на економічну ефективність їх функціонування), вони значно чутливіші до зміни інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів, ніж системи з квазіпозитивним соціалізаційним ефектом.

В економічних системах з гіперпозитивною соціалізаційною економічною ефективністю мінус-ефекти економічного порядку значно швидше (за менших рівнів соціалізації і обсягів економічної діяльності) перекриваються гіперпозитивним соціалізаційним ефектом. Тому соціалізація таких систем економічно вигідніша, ніж систем з квазі- і власне позитивною соціалізаційною ефективністю. Соціалізацію таких систем слід постійно розширювати, причому навіть за умови, що соціальні витоки витрат будуть великими.

Соціалізація завжди володіє на певний момент часу лише негативним економічним ефектом, тобто недоотриманим економічним результатом, а лише у віддаленій перспективі вона може спричинити формування більш чи менш значних позитивних економічних ефектів. Соціалізація більш-менш позитивно впливає на економічні системи в гіпердовготривалому ринковому періоді.

Література

1. Башнянин Г.І. Вплив регуляції на дерегуляційну еластичність економічних систем / Г.І. Башнянин, Г.С. Третяк, М.С. Хом’як // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. Збірник науково-технічних праць. Вип. 20.10. – Львів: НЛТУ України, 2011. – С.113-121.

2. Башнянин Г.І. Ефективність соціалізації економічних систем: методологічні проблеми метрологічного аналізу / Г.І. Башнянин, Л.Я. Гончарук. – Львів: Новий Світ-2000, 2010. – 240 с.

3. Башнянин Г.І. Ефективність капіталізації і лібералізації економічних систем в умовах ринкової транзиції: методологічні проблеми метрологічного аналізу / Г.І. Башнянин, Ю.І. Турянський. – Львів: ЛКА, 2008. – 480 с.

ДАНІ ПРО АВТОРІВ

Прізвище, ім’я, по батькові - Башнянин Григорій Іванович

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедрою економічної теорії Львівської комерційної академії

Гончарук Лілія Яківна,

кандидат економічних наук, здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Підлипна Радміла Петрівна,

кандидат економічних наук, доцент, здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Тесля Алла Ігорівна

аспірантка кафедри економічної теорії та маркетингу, Львівський національний університет імені Івана Франка

Адреса для розсилки – 79008, м. Львів,

вул. Туган-Барановського, 10,

Львівська комерційна академія,

кафедра економічної теорії

Башнянину Григорію Григоровичу

Телефон – 0322-95-81-37