Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки

Пакуліна А.А.

Українська державна академія залізничного транспорту

Підвищення ефективності державного регулювання ринку соціально значимих послуг регіону в умовах стратегічного курсу на досягнення європейських стандартів життя

Особливість функціонування ринку соціально значимих послуг (СЗП) полягає в тому, що організація обмінних процесів між виробниками і споживачами СЗП проводиться не самими суб'єктами цього ринку, а посередником-організатором, якого представляють органи державної влади, що оплачують надані постачальниками послуги. Організатор-посередник, долаючи інституціональні бар'єри, реалізує по відношенню до населення функції моніторингу й фіксації зміни потреб споживачів СЗП, і через опосередковану взаємодію коригує та закріплює громадське замовлення на соціально значимі послуги, визначивши обсяги та джерела фінансування.

Соціально значимі послуги – це ряд нематеріальних економічних благ першої необхідності, що за характером чинять соціалізуючу, розвиваючу, підтримувальну та поновлювальну дію на населення, що в разі комплексного їх споживання відкриває можливість випробувати ефект позитивної зміни як окремих членів суспільства та їх засобів виробництва, так і отримати зовнішній мультиплікативний ефект, що впливає й на самого виробника послуг.

Під ринком послуг ми розуміємо сукупність соціально-економічних стосунків між суб'єктами ринкових стосунків у зв'язку з купівлею-продажем і споживанням СЗП, організованих за законами товарного виробництва і звернення. Суб'єктами ринкових стосунків у соціальній сфері виступають держава, приватні підприємства, домогосподарства, некомерційні організації (НКО).

Підвищення ефективності функціонування ринку СЗП залежить від рівня розвиненості технологій взаємодії державних органів зі споживачами послуг і їх постачальниками, побудова яких повинна ґрунтуватися на обліку регіонального аспекту взаємодії учасників ринку. Складність і багаторівневість регіонального ринку соціальних послуг, серйозні соціально-економічні й демографічні відмінності територіально-адміністративних систем стають підставами диференціації попиту та пропозиції на соціально значимі послуги на регіональних ринках. Така різниця визначає мінімально допустимі й нормативні межі виробництва та споживання СЗП, оптимальні для стабільного розвитку кожного конкретного регіону, але які часто не пропорційні фінансовим можливостям їх бюджетної сфери, завданням функціонування соціальної сфери й рівню життя населення.

На думку більшості економістів, випуск благ, що супроводжується позитивними зовнішніми ефектами, завжди буде менше громадського оптимального рівня. Отже, провали ринку й недовироблення СЗП порівняно з рівнем, оптимальним для стабільного розвитку суспільства й окремих регіонів України, разом з іншими причинами, обумовлює необхідність втручання держави у функціонування ринку.

Управлінська діяльність державних органів останніми роками була тісно пов'язана з реалізацією завдань реформування видів діяльності соціальної сфери: охорони здоров'я, ЖКГ, освіти, соціального захисту й забезпечення населення, що привело до істотного збільшення обсягів функціональних завдань системи державного управління і, як наслідок, до інформаційного перевантаження працівників системи. У цих умовах удосконалення технологій і складових інформаційного забезпечення є одним з найбільш важливих чинників успішного функціонування ринку СЗП, здатних оптимізувати технології взаємодії органів державної влади, виробників і споживачів послуг. Пріоритетами вдосконалення системи інформаційного забезпечення державного регулювання ринку СЗП регіону виступають оснащення й дооснащення комп'ютерною технікою, розробка й упровадження єдиної комунікаційної мережі, упровадження сучасних інформаційних і комп'ютерних технологій, підвищення якості навчання інформаційно-комунікаційним технологіям.

Такий напрям, як модернізація, найбільшою мірою висуває умову, при якій механізми державного регулювання економічних стосунків у сфері громадських послуг зважали б на регіональну специфіку виробництва та взаємодії учасників ринку СЗП, що служить базою для ефективного впровадження інновацій.

Пріоритетами державного регулювання ринку СЗП у процесі модернізації соціальної сфери є збільшення різноманітності організаційно-правових форм установ соціальної сфери, підвищення їх господарської самостійності; розробка правових і економічних механізмів співзасновництва та співфінансування організацій соціальної сфери; розвиток технологій взаємодії; створення механізмів стимулювання впровадження інновацій; формування незалежної системи моніторингу й підвищення якості надання послуг (стандартизація і так далі), створення інформаційної системи; формування нових інститутів.

Основним напрямом діяльності з формування й розвитку системи управління обсягами й видами наданих соціальних послуг у регіоні є розробка й закріплення в нормативно-правових документах механізмів визначення потреби в соціальних послугах різних категорій населення. Нині в Україні відсутні єдині підходи до визначення потреби громадян у соціальному обслуговуванні. Механізм визначення потреби не конкретизований у нормативних правових документах і залежить від суб'єктивної думки окремих посадовців (дільничних терапевтів, фахівців з соціальної роботи і так далі). Відсутній порядок визначення переліку соціальних послуг, необхідних окремому клієнтові залежно від його індивідуальних потреб.

Упродовж десятка років потреба в соціальному обслуговуванні встановлювалася за принципом заявності, що значною мірою обмежувало уявлення про реальну потребу населення в соціальному обслуговуванні. У зв'язку з цим необхідно провести ранжирування соціальних послуг з їх затребуваності за категоріями (пенсіонери, інваліди, діти-інваліди й так далі) і групами одержувачів соціальних послуг (залежно від міри втрати здатності до самообслуговування, тяжкості захворювань та ін.); організувати адресне надання соціального обслуговування на основі розроблених наборів соціальних послуг, що відповідають індивідуальним потребам кожного клієнта соціальної служби.