“Экономические науки”/1.Банки и банковская система.

Студентка Беринда Д.А.

Науковий керівник: ст. викл. Гнидюк І.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Фінансова стійкість банків як основа ефективного функціонування банківської системи

Актуальність теми. Зміни, що відбуваються в економіці України, кардинально впливають на напрямки і темпи розвитку банківської системи, яка набуває ознак динамічності та конкурентоспроможності. У сучасних умовах оцінка фінансової стійкості банків – задача, яку намагаються вирішувати державні органи, банки та комерційні організації, адже від неї залежить хід державного будівництва, стан розрахунків, безперервність товарного грошового обігу, гнучкість і еластичність грошової системи, міцність національної валюти, розвиток реального сектора економіки і, на цій основі, зростання добробуту населення. А проблема забезпечення та зміцнення фінансової стійкості банків – не породжена сьогоденням, вона має корені й у минулому, складна та до кінця не розв’язана.

Аналіз останніх публікацій. Дослідженням даної проблематики займались як зарубіжні, так і російські та вітчизняні науковці. Зокрема аналізу, оцінці та шляхам забезпечення фінансової стійкості банків значну увагу приділили такі зарубіжні науковці як Е. Дж. Долан, Р. Дж. Кемпбелл, Р. Л. Міллер, П. С. Роуз , Дж. Ф. Сінкі, Дж. К. Ван Хорн. Ними обґрунтовано місце фінансової стійкості у фінансовому менеджменті, її показники та критерії. Також значні напрацювання російських науковців: Л.П. Бєлих, М.З. Бора, В. В. Іванова, С. І . Кумок , Ю. С . Маслєнченкова, Л.С. Сахарової, О.Б. Ширінської, Г.Г . Фетисова, якими визначено основні фактори, методи оцінки й аналізу фінансової стійкості .

Даним аспектам приділили увагу й такі вітчизняні науковці як О. Д . Вовчак, Ж . М. Довгань, О. Д . Заруба , А. М. Мороз, В. П. Пантелєєв та С. П. Халява, Н . М. Шелудько , Л. А. Клюско, С. А. Святко, Є. В. Склеповий , Л. Ю. Петриченко, Р. І . Шіллер та інші.

Виклад основного матеріалу. Дослідження змісту банківської стійкості не отримало належного розвитку в економічній літературі. Значення терміну «стійкість», часто трактується залежно від контексту, від змісту аналітичних процедур. У загальному вигляді фінансова стійкість банківської системи – це її якісна характеристика, такий динамічний розвиток всіх її елементів, при якому реалізується її сутність та призначення в економіці. Поняття стійкості включає в собі такі складові, як стабільність діяльності, стійкість проти впливу факторів зовнішнього і внутрішнього характеру, спроможності відновляти свої функції після потрясінь. Досвід успішних банків вказує на те, що їхній стійкий розвиток залежить від сукупності таких властивостей, як гнучкість і швидкість реакції на зміни кон’юнктури ринку, конкурентоздатності продуктів та банку в цілому, інвестиційна активність, висока ліквідність і фінансова стабільність, широке використання інноваційних факторів для саморозвитку [3].

До напрямків оцінки фінансової стійкості банку, виходячи з її визначення, можна віднести наступні:

1) оперативний моніторинг макроекономічної ситуації, а також тенденцій розвитку банківського сектору;

2) оперативний моніторинг діяльності банку, що включає зміну клієнтської бази , умови залучення грошових коштів та надання кредитів;

3) аналіз банківської звітності й вивчення динаміки зміни ключових показників діяльності банків( перевірка відповідності нормативам НБУ, побудова діаграм і моделей ліквідності, формування стратегії розвитку банку).

До умов забезпечення фінансової стійкості сучасного банку належать достатній, а не надлишковий обсяг власного капіталу, підтримка збалансованої структури активів і пасивів за строками і сумами, підтримка відповідного рівня рентабельності діяльності банку [1].

Фінансова стійкість банку характеризується результатами банківської діяльності, його ресурсами, капіталом, доходами та витратами, прибутками та збитками.

В сучасних умовах, забезпечення фінансової стійкості банків базується на наступних принципах:

1) фінансова стійкість комерційного банку означає зростання основних позитивних параметрів його діяльності (капіталу, активів, ліквідності, платоспроможності, рентабельності і т.д.) та зниження негативних параметрів (ризиковості, неякісних та неробочих активів, незбалансованості кредитного та депозитного портфелів тощо), при чому, цей процес має бути безперервним і динамічним та передбачає постійне регулювання з боку керівництва банку з врахування реалій стану економіки;

2) фінансова стійкість банку залежить від внутрішніх й зовнішніх факторів і досягається лише за умов своєчасної та об’єктивної оцінки ступеня їх впливу на діяльність банківської установи з метою уникнення прийняття неправильних, неадекватних реальній ситуації управлінських рішень й запобігання погіршення фінансового стану банку;

3) забезпечення фінансової стійкості банків, подальше функціонування банківського сектору, перехід від екстенсивної до інтенсивної фази його розвитку неможливе без активізації зв’язків банківського і виробничого секторів економіки [2].

Стабілізувати ситуацію у банківському секторі та підвищити фінансову стійкість банків дозволить:

1) стабілізація національної валюти шляхом: запровадження на певний період дії валютного коридору як такого режиму курсоутворення, який би надавав чіткий сигнал усім економічним агентам про тверді наміри центрального банку обмежити діапазон коливання обмінного курсу; вжиття певних обмежувальних заходів щодо збільшення пропозиції іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку і скорочення попиту на неї; зниження рівня доларизації вітчизняної економіки, адже підрив довіри до національної грошової одиниці зумовлений передусім виконанням грошових функцій на території нашої країни іноземною валютою – доларом США (частково – євро).

2) стабілізація банківської системи, що забезпечується шляхом: гарантування збереження вкладів у банківських установах; контролю за цільовим використанням кредитів рефінансування; обмеження боргового тиску на позичальників; надання гарантій за міжбанківськими кредитами; формування системи моніторингу за появою ознак нестабільності; рекапіталізації банків; поліпшення управління ризиками тощо.

3) удосконалення нормативно правового поля діяльності банківських установ через внесення змін до законодавчої бази в частині систематизації обов’язкових економічних нормативів, що дасть змогу підвищити ефективність банківського регулювання та нагляду.

Висновки. В умовах сьогодення забезпечення стабільного функціонування банківської системи в цілому та окремих банків, зокрема, є вкрай необхідним. Одним із дієвих заходів щодо досягнення стабілізації вітчизняної банківської системи є забезпечення фінансової стійкості кожної банківської установи, адже, без її досягнення не можливий їх подальший динамічний розвиток.

Література:

1. Довгань Ж. Фінансова стійкість банківських установу період економічної кризи// Вісник НБУ, 2009. - №10. – С. 20-26.

2. Клюско Л.А. Фінансова стабільність банків та її визначальні характеристики / Л.А. Клюско // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2011. – №1. – С. 142-149.

3. Крухмаль О.В. Оцінка фінансової стійкості банків: інформаційне і методичне забезпечення: дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. Наук: спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит»/ О.В. Крухмаль. – Суми, 2007. – С. 22-26.