«Экономические науки»/1.Банки и банковская система

к.е.н., ст. викладач Гнидюк І.В., студентка Плис О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Інвестиційні банки в Україні:стан та перспективи розвитку

Досвід країн з ринковою економікою свідчить, що створення стабільної й ефективної економіки можливо лише за умови функціонування банківського сектору.

Водночас дуже актуальною стає проблема створення і функціонування інвестиційного банкінгу. Це пов’язано з неефективною діяльністю українських комерційних банків:

· високі відсотки і короткі терміни кредитування;

· низький рівень фінансування інноваційних і інвестиційних проектів;

· відмеженість від міжнародних проектів;

· основні прибутки банків – споживче кредитування і підвищення банківських тарифів;

· низька рентабельність активів (в середньому 1,5%);

· технологічні і менеджерські проблеми.

Питаннями діяльності інвестиційних банків в Україні займаються як українські (А. Євтух, В. Лагутін, Б. Луців, В. Міщенко, К. Паливода, А. Пересада, В. Шапран), так і зарубіжні дослідники (А. Лавров, П. Массе, А. Мертенс, І. Разумова, А. Саркисянц, В. Стеля). Проте їх дослідження охоплюють не весь спектр проблем, пов’язаних із здійсненням інвестиційних операцій фінансовими установами. Ряд питань, зокрема розвиток інвестиційних банків в Україні, потребують більш повного вивчення та аналізу.

Інвестиційні банки за розмірами значно менші ніж комерційні, однак роль інвестиційних банків в економіці суттєва. Вони опосередковують рух значної долі ринку позичкових капіталів. Активи великих інвестиційних банків набагато менші від активів провідних комерційних банків. Проте значення інвестиційних банків визначається не стільки їх ресурсами, що особливо важливо для сучасної України, й власними вкладами, скільки професійною організацією своєї діяльності[5].

Основними функціями інвестиційного банку є з'ясування характеру і розміру фінансових потреб позичальників, узгодження умов позички, вибір виду цінних паперів, визначення термінів їх емісії та розміщення серед інвесторів. Інвестиційний банк є не просто посередником між інвестором і позичальником, а й гарантом емісії та організатором ринку[2].

Розглядаючи питання інвестиційно-банківської діяльності, можемо твердити, що інвестиційні банки можуть:

- діяти в якості брокерів або дилерів на вторинному ринку цінних паперів;

- виступати в якості консультантів для підприємств;

- надавати фінансову інформацію про ситуацію на фондовому ринку;

- здійснювати операції із нерухомістю;

- брати участь у фінансуванні складних проектів і проектному фінансуванні;

- виступати фінансовими агентами компаній при злитті, поглинанні та реструктуризації;

- брати участь у прямих інвестиціях, надавати довготермінові й середньотермінові кредити;

- брати участь в управлінні взаємними фондами і виступати в якості фінансових менеджерів для пенсійних фондів;

- управляти іпотекою і венчурним капіталом;

- надавати послуги з управління портфелем[4].

Відсутність професійного регулювання розвитку інвестиційної діяльності банків з боку держави компенсується реальною практикою, яку реалізують, в основному, банки з іноземними інвестиціями. Найбільш відомими гравцями на інвестиційному ринку України є ІНГ-банк Україна (Голландія), ОТР-Банк (Угорщина), Індексбанк (Агриколь банк Франція), УкрСиббанк, РайфайзенБанк Аваль (Австрія), Альфа-Банк (Росія)[1].

До основних причин низької ефективності банківської системи та її інвестиційної складової можна віднести: недостатність ресурсів для проведення інвестиційних операцій; бажання банків максимізувати віддачу підвищенням процентної ставки за кредитами; високі вимоги банків до забезпеченості інвестиційних кредитів; непрозорість ринку капіталу; недовіра до банків з боку клієнтів; недосконалість законодавства; низька ліквідність вторинного ринку цінних паперів; недостатня кількість платоспроможних позичальників[3].

Для подолання вище перерахованих проблем необхідно:

1. Підтримувати розвиток ринку банківських послуг, в т.ч. інвестиційних послуг, які зближують фінансовий і реальний сектори економіки, сприяють вступу вільних фінансових ресурсів до підприємців, а для банків розширюють джерела їх доходів;

2. Вивчати практику інвестиційних послуг на досвіді окремих банків і небанківських фінансових компаній в Україні;

3. Сприяти розвитку послуги інвестиційного менеджменту (довірчого управління активами професійних учасників фінансового ринку і активами (заощадженнями) приватних осіб), який є могутнім інструментом залучення ресурсів. Можливості цього інструменту не лише можуть дорівнювати прибутковості від брокерських операцій, а і здатні оживити попит на інші фінансові послуги;

4. Активізувати державну підтримку створення інвестиційних банків в Україні. Держава в період економічної і інвестиційної криз повинна взяти на себе ініціативу з погодження інвестиційної політики і стимулювання створення інвестиційно-банківських інститутів;

5. Об'єднання українських інвестиційних банків в консорціуми за участю зарубіжних банків, визнаних професіоналами у сфері інвестиційно-банківського бізнесу на міжнародному фінансовому ринку для успішнішого функціонування[1].

Враховуючи вищевикладене, зазначимо, що з метою покращення інвестиційного клімату та забезпечення подальшого позитивного розвитку інвестиційних послуг банків в Україні необхідно, насамперед, вирішити на макрорівні низку питань, зокрема таких як: високий рівень державного регулювання підприємницької діяльності; недосконалість і нестабільність законодавчої бази; неоднозначність трактування нормативно-правових актів; бюрократизм та прояви корупції; неоптимальне податкове навантаження; нестабільність політичного середовища; низький рівень капіталізації банківської системи; високі темпи інфляції тощо.

Література:

1. . Олександр Кириченко.  Діяльність українських інвестиційних банків // Банківська справа. – 2010. - №2. – С. 57.

2. Глущенко С.В. Інвестиційні послуги банків: зарубіжна практика та українські перспективи/ Глущенко С.В.//Фінанси України – 2010. - №5 – С. 96-105.

3. Криклій А.С., Криклій В.А. Стан та перспективи розвитку інвестиційної діяльності банків в Україні/ Криклій А.С., Криклій В.А//Фондовый рынок-2011-№36. - С. 14-20.

4. Луців Б. Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій / Б. Л. Луців. – Тернопіль : Економічна думка, Карт-бланш, 2010. – 320 с.

5. Деревко Ю. Інвестиційні банки: вплив на формування змішаної моделі цінних паперів банку/ Ю. Деревко // Банківська справа. – 2011. – № 1. – С. 90-93.