Економічні науки/1. Банки і банківська
система
Чорногор Н.О.
Львівський національний
університет імені Івана Франка, Україна
Ринок електронних грошей
в Україні
Сучасний етап розвитку цивілізації
характеризується постійним удосконаленням
інформаційних та фінансових технологій, що, в свою чергу, здійснює вплив на всі сфери бізнесу, в тому числі і на
банківську. У світі активно розвивається телекомунікаційна
інфраструктура, зростають обсяги електронної комерції, відповідно повинно удосконалюватись
законодавство, що регулює процес випуску, обігу та погашення електронних
грошей, досліджуватися закономірності їх використання економічними агентами.
Вивченням даної проблеми займалися такі
науковці Спиридонов А., Стеценко С., Хімич Р. та інші, однак не всі її аспекти
з’ясовано та обґрунтовано.
Перші електронні гроші на українському
ринку з’явилися значно пізніше, ніж в іноземних країнах. Тому доцільним буде
розглянути визначення даного поняття,
яке наведено в документі Європейського Центрального Банку «Звіт про
електронні гроші» 1998 року, а саме: «електронні гроші – грошова вартість, яка
зберігається в грошовому вигляді на технічному пристрої і може широко
використовуватись для здійснення платежів підприємствам іншим, ніж емітент, без
необхідності використання при цьому банківських рахунків, але яка діє як
наперед оплачений інструмент на пред‘явника» [3].
Відповідно до чинного українського законодавства (Постанова « Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» №481 від 04.11.2010) під поняттям «електронні гроші» слід розуміти «одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов'язанням емітента» [2].Електронні гроші і платіжні картки мають, з точки зору споживача, схожий механізм використання: грошова вартість або інформація про неї зберігається на технічному пристрої, розрахунки здійснюються через спеціальні термінали з використанням захисних кодів, шифрів і ключів [4]. Проте, електронні гроші при цьому мають низку переваг [4, 6]:
1. Низькі трансакційні витрати, особливо внутрішні (перерахування з гаманця на гаманець), що уможливлює здійснення мікроплатежів.
2. Анонімність при здійсненні розрахунків.
3. Простота входження в систему.
4. Прямий і простий вихід в глобальну економіку (чи то в ролі покупця на закордонних торговельних майданчиках, чи то в ролі продавця власних товарів і послуг).
5. Мають більший захист від шахраїв, ніж традиційні платіжні картки. Адже мало хто з власників «пластику» усвідомлює ступінь ризику при розрахунках карткою в кафе чи ресторані, коли вона, разом з усіма реквізитами, зникає з поля зору.
6. Більша зручність користування. Електронні гроші доступні цілодобово, їм не знайоме поняття «операційного дня».
7. Майже всі операції відбуваються в режимі он-лайн.
Завдяки значним перевагам електронні гроші набувають все більшого розповсюдження в Україні. Сьогодні українці мають можливість користуватися різноманітними системами електронних грошей як гривневими (WebMoney, LiqPay, Global Money, MoneXy, MAXI, НСМЕП), так і негривневими (PayPal, WebMoney Transfer, Яндекс.Деньги, QIWI). При цьому, відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», право випуску електронних грошей в Україні мають тільки банки. Крім того, банк, що планує випустити e-гроші, зобов’язаний узгодити з Національним банком правила їх використання [1].
На сьогоднішній
день за узгодженими з НБУ правилами випуск e-грошей здійснюють:
ВіЕйБі Банк (система e-гроші – «MAXI»), Фідобанк (MoneXy), Ощадбанк (Global
Money), однак правила інших систем електронних грошей (WebMoney,
LiqPay, Яндекс.Деньги, та ін.) не є узгодженими. За якістю послуг вони нічим не
поступаються «узгодженим» системам, однак функціонують поза межами правового
регулювання, а НБУ не має про них інформації. Зважаючи на це, ми не можемо
об’єктивно оцінити розмір емісії електронних зобов’язань,
кількості користувачів систем, кількості та
розміру транзакцій, тощо. Можна тільки прослідкувати загальні тенденції
та зробити приблизну оцінку. Так, у звіті «Електронні гроші в Україні»,
підготовленому співробітниками Інституту економічних досліджень і політичних
консультацій, чисельність користувачів електронними грошима в Україні
оцінюється в більш ніж 4,7 млн. осіб тільки для гривневих систем [6]. За інформацією банків-емітентів, за три квартали (січень-вересень) 2012 року загальна кількість електронних
грошей, що перебували в обігу (7,4 млн грн), збільшилася в 1,8 рази в
порівнянні з усім 2011 роком (4,1 млн грн). А до 2014 року, за прогнозами
Державної податкової служби України, досягне 15 млрд. грн. [5].
Отже, можемо зробити висновок, що ринок
електронних розрахунків впродовж останніх років в Україні стрімко зростає і за
прогнозами фахівців зростатиме далі. Ця
позитивна тенденція є свідченням того, що Україна наближається до світових
стандартів. Основними «конкурентами»
електронних грошей є як готівка, так і
платіжні картки та банківські перекази. Проте,
на думку багатьох економістів, серед яких заступник керуючого Банку Англії
М. Кінг, «у майбутньому електронні гроші на апаратній основі зможуть повністю
витіснити з обігу традиційну готівку і чеки, тоді як електронні гроші на
програмній основі замінять кредитні картки».
Література: