Наіста А. С., аспірант

кафедри вищої математики

ДВНЗ "КНЕУ імені Вадима Гетьмана

Аналіз ризиків міжнародного кредитування

Ризик, яким обтяжена економічна діяльність, — це економічна категорія, що відображає характерні особливості сприйняття заінтересованими суб’єктами економічних відносин об’єктивно існуючих невизначеності та конфліктності, іманентних процесам цілепокладання, управління, прийняття рішень, оцінювання [1]. Розглядається міжнародне кредитування, як форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають суб’єкти різних країн. Підходи до мінімізації ризиків міжнародного кредитування являється актуальною проблемою. Питання мінімізації ризиків міжнародного кредитування досліджували зарубіжні вчені економісти: Р.Барро, Д.Долан, Дж. Кейнс, А.Пігу, Д.Рікардо, Д.Сакс, П.Самуельсон, Д.Сорос, та інші. Також зазначені проблеми знайшли відображення у роботах українських вчених: О.Білоруса, В.Вітлінського, А.Гальчинського, О.Єременка, Г.Климка, Д.Лук'яненка, В.Новицького, Ю.Пахомова, Д.Полозенка, А.Поручника, В.Рокочої, В.Суторміної, та інших.

Спостерігається чітка тенденція росту відносних показників діяльності банків України до ВВП до 2009 р., що пояснюється кризою 2008 р. та післякризовою інерцією 2009 року. В той же час спостерігається спад всіх відносних до ВВП показників, починаючи з 2009 р.

На рис. 1 представлена поліноміальна апроксимація точок безрозмірного показника відношення активів до ВВП за допомогою многочлена 5-го порядку вигляду:

_{зі стандартною похибкою відхилення: 0,9277 та відношення кредитів до ВВП за допомогою многочлена 5-го порядку вигляду:}

_{зі стандартною похибкою відхилення: 0,9334.}

Рис.1. Поліноміальна апроксимація з прогнозом на півроку 2013р. відношення активів до ВВП та кредитів до ВВП

За такою апроксимацією прогнозне значення відношення активів до ВВП на півріччя 2013 року має тенденцію до зростання на рівні кінця 2010 року. За такою апроксимацією прогнозне значення відношення кредитів до ВВП на півріччя 2013 року має тенденцію до зростання на рівні кінця 2011р.

Але, маючи досить вузьку власну базу для надання довгострокових та дешевих кредитних коштів, комерційні банки України останнім часом досить активно залучають ресурси на міжнародних фінансових ринках. Це відбувається з використанням наступних каналів [2,3]:

1. Залучення ресурсів міжнародних фінансових установ шляхом участі у програмах розвитку (МБРР, МФК, ЄБРР тощо);

2. Співробітництво з цільовими фондами (НУФ);

3. Залучення коштів через співробітництво з ЕКА (“Гермес”, КФВ, Ексімбанк США, “САЧЕ”, “КОФАС” тощо);

4. Розміщення євробондів.

Найбільш фінансово привабливими є умови, що пропонуються міжнародними фінансовими установами (МБРР, МФК, ЄБРР) (табл.1). Проте, доступ до цих ресурсів є дуже обмеженим, зважаючи на складні процедури їх залучення, необхідність отримання державних гарантій, високі вимоги прийнятності, жорсткі процедури закупівель тощо.

Таблиця 1

Порівняльні фінансові умови залучення коштів

	МФУ		ЕКА			Євробонди
	МБРР	ЄБРР	Гермес	Ексім США	КОФС	BNP Paribas УкрСиббанк	UniCredit Bank «Укрсоцбанк»
Вартість залучення коштів, % річних станом на 01.01.12	5,5 USD	5,0 (EUR)	5,9 (EUR)	6,7 (USD)	5,8 (EUR)	8,95 (USD)	9,0 (USD)
Середній термін залучення, років	> 15	> 5	3-5	3-5	3-5	3	3
Можлива вартість розміщення коштів,%річних	10-11	8-10	9-11	10-12	9-11	12-14	12-14
Можливі терміни розміщення коштів, років	³5	³5	3-5	3-5	3-5	£3	£3

Джерело: складено автором

Позитивні результати від діяльності міжнародних фінансово-кредитних організацій в Україні можна вважати суттєвими тільки за умови розгляду макроекономічної стабілізації на тривалий період, а не в моменти отримання кредитних коштів, тобто результати повинні бути сталими і підтримуватися під впливом ринкових регуляторів. На сьогоднішній день політика України спрямована на підтримку кредитних відносин з МВФ і Світовим Банком, оскільки надання позик іншими світовими кредиторами та обсяг іноземних інвестицій залежать в першу чергу від стану відносин уряду України з Міжнародним валютним фондом.

Література

1. Вітлінський В. В. Моделювання економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 408 с.

2. Деревська О.Б. Тенденції та перспективи розвитку банківської системи України / О.Б. Деревська // Вісник університету банківської справи Національного банку України. – 2010. - №6. – С.26-31

3. В. Міщенко, О. Кравець «Удосконалення управління банківським кредитуванням на прикладі країн Центральної та Східної Європи» / «Вісник НБУ» №9 – 2006.