Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

студентки Боруля М.І., Сакали Х.Б., Щербина В.В.

Національний університет ДПС України, Україна

Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Сьогодні розвиток промислових підприємств у всьому світі відбувається під впливом процесів глобалізації, які інтегрують та уніфікують економічну діяльність окремих суб'єктів господарювання. В результаті відбувається політична трансформація і інтеграція на регіональному і світовому рівнях, створення нових транспортних коридорів, здійснюється зближення різних країн, проникнення інформаційних технологій, поділ праці між цими суб’єктами господарювання, переміщення ресурсів – матеріальних, фінансових, трудових – з країни в країну. Саме тому виникає необхідність визначати стратегію розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємствами.

Проблемам розвитку зовнішньоекономічної діяльності окремих суб'єктів господарювання, поглибленню процесів інтеграції політичного та економічного життя країн світу приділено увагу не лише в працях відомих вчених України та

зарубіжних країн. Ці питання висвітлюються на наукових конференціях та самітах і є стрижнем для стратегій розвитку як великих, так і малих промислових підприємств.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є головним способом отримання конкурентних переваг промисловими підприємствами, оскільки дозволяє їм найбільш раціонально і ефективно використовувати ресурси і розподіляти капіталовкладення за рахунок встановлення нових зовнішньоекономічних зв'язків, розвитку потенціалу, поглиблення спеціалізації, поширення впливу на інші регіони тощо.

Стратегія зовнішньоекономічної діяльності підприємства є сукупністю перспективних планів і завдань, які необхідно виконати, щоб досягти поставлених цілей. Послідовність процесу вироблення стратегії не є детермінованою і відрізняється за кожною окремою економічною системою.

Проте для окремого суб'єкта господарювання взагалі її можна відобразити у вигляді ланцюга, основними ланками якого є:

- аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища;

- розробка місії і цілей підприємства;

- вибір конкретної стратегії розвитку;

- реалізація підприємством вибраної стратегії.

Отже, інформація, що належить до дослідження ринку і стосується також аналізу і внутрішнього середовища, допомагає керівникам підприємств вирішувати, якого типу товари мають велику вірогідність сподобатися публіці.

Загальновідомо, що швидкість і обсяг реалізації продукції дозволяє керівництву вирішувати, наскільки успішно просувається компанія у напрямку досягнення бажаних результатів.

Слід зазначити, що усвідомлення важливості інформації як виду ресурсів є основною причиною виходу вітчизняних підприємств на зовнішній ринок, що і дозволило їм зайняти нішу на ньому.

Проте, незважаючи на це, пошук інформації не є пріоритетним для багатьох підприємств, саме тому спроби завоювати зовнішні ринки залишаються неефективними. Для окреслення стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності кожного підприємства замало лише досліджувати інформацію ззовні та зсередини, а й вміти опрацьовувати її та відбирати найактуальніші і важливі факти. Особлива увага підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності також повинна бути приділена його організаційній структурі.

Створена структура підприємства повинна не тільки відображати найбільш ефективні зв'язки між підрозділами, але і бути стійкою до кризи, сприяти підвищенню активності участі всіх працівників підприємства в процесі вибору і ухвалення рішень з організації роботи і реалізації прийнятих стратегій. Така структура дозволить у мінімальні терміни вирішити виниклі проблеми і запропонувати партнерам вигідні умови діючим договорам, а також продовжити співпрацю традиційна пошана особи й командний дух і віра в компетентність управлінської ланки, що, як правило, лежать в основі відносин усередині підприємства, сприяють підприємству перебудувати структуру управління для ефективнішої роботи на зовнішніх та внутрішніх ринках країни, де воно Проводячи аналіз ситуації, яка склалася в Україні унаслідок нестабільної економічної ситуації, підприємства не наважуються вкладати великі кошти у вітчизняний бізнес, а віддають перевагу обережним крокам з поступового проникнення на ринок. Ця стратегія припускає тривале і уважне зважування проблеми, обережні оцінки проекту і точний розрахунок вкладень у майбутнє підприємство, що дозволяє отримати найбільший прибуток і результат при найменшому ризику для власників капіталів. Ця стратегія може бути змінена при зміні економічній ситуації в країні.

Єдина стратегічна мета підприємства, що вже здійснює зовнішньоекономічну діяльність, реалізується всіма підрозділами і зарубіжними філіями за наявності таких.

Слід зазначити, що розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства передбачає виконання таких завдань:

- дослідження зовнішнього і внутрішнього середовища;

- збір і аналіз інформації;

- стратегічне планування;

- обговорення стратегічних варіантів; вибір відповідної стратегії розвитку підприємства.

Таким чином, при розробці стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства мають враховуватися організаційна структура самого підприємства, що має бути утворена у відповідності із потребами кожного суб’єкта господарювання і зв’язками, що мають бути встановлені як всередині підприємства, та і з зовнішніми контрагентами. Крім того, приділення уваги головним етапам процесу вироблення стратегії та завданням, що стоять перед кожним підприємством, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність, і мають бути структуровані, сприятиме підвищенню ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства у довгостроковій перспективі.

Литература:

1. Дахно I.I. Мiжнародна економіка [навч.посіб.] / І.І. Дахно. – К: МАУП, 2002. – 216 с.

2. Смитиенко Б.М., Поспелов В.К. Внешнеэкономическая деятельность / Б.М. Смитиенко, В.К. Поспелов. – СПб.: Academia, 2009. – 303 с.