УДК 336.22 Лазур Сергій Петрович

здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Ключові аспекти оптимізації системи оподаткування в Україні

Перманентний пошук оптимальної системи оподаткування, яка б задовольняла фіскальні потреби держави та була б нейтральною щодо ділової активності суб’єктів господарської діяльності є невід’ємним аспектом процесу становлення податкової системи ринкового типу.

Формування адекватних ринковим економічним умовам форм організації фіску включає як системні зміни у податковому законодавстві (суспільно-економічна складова податкової реформи), так і зміну підходів щодо організації податкового адміністрування (організаційний бік реформи). Серед основних напрямів останнього необхідно виділити досягнення таких цілей: стабілізації законодавчого забезпечення податкових процедур, ідентифікації платників податків, підвищення рівня податкової правосвідомості, забезпечення ефективності контрольно-перевірочних заходів, якісно високого фахового складу працівників податкової служби, врахування в обліково-аналітичній роботі особливостей господарської діяльності суб’єктів підприємництва, попередження податкових правопорушень, виконання в повному обсязі дохідних джерел бюджетних надходжень, запровадження електронного документообороту, раціоналізації інформаційно-технологічних інфраструктурних операцій податкових органів.

Трансформація ринкового економічного механізму в Україні, вплив світової фінансової глобалізації висувають на порядок денний питання оптимізації рівня податкового навантаження, підвищення ефективності й нейтральності системи оподаткування на засадах: встановлення Податковим кодексом вичерпного переліку податків і зборів, що нараховуються в Україні; єдності системи оподаткування шляхом оптимального поєднання загальнодержавних і місцевих податків; надання податковим законам статусу актів вищої юридичної сили з можливістю їх перегляду чи зміни лише у парламентському форматі; обмеження законодавчої фіскальної ініціативи місцевої влади і самоврядування граничними ставками та регламентуванням інших елементів податку з боку державної влади.

Продиктована сучасним станом антикризового регулювання економіки система прибуткового оподаткування юридичних осіб вимагає зниження рівня фіску за рахунок: врахування доходів і витрат в тому податковому періоді, коли це фактично можливо на основі запровадження єдиної уніфікованої системи визначення дати настання податкового зобов’язання за моментом передачі права власності на товари (роботи, послуги); структуризації витрат підприємств за ступенем відповідності господарським процесам з наступним віднесенням на собівартість або ж фінансуванням з інших джерел їх походження; розширення інвестиційної складової податкових пільг в частині використання прискореної амортизації, надання інвестиційних знижок та відрахувань шляхом їх списання на собівартість, або ж прямого зменшення прибутку до оподаткування; поетапного запровадження слабопрогресивної шкали оподаткування прибутку юридичних осіб.

Система повитратного та непрямого оподаткування в Україні ґрунтується головним чином на інтересах фіску і вимагає підвищення регулюючого її потенціалу. В контексті зазначеного доцільно переглянути ставки внесків на загальнодержавне пенсійне й соціальне страхування шляхом перенесення фіску з роботодавців на найманих працівників при одночасному підвищенні заробітної плати на суму «вивільнених» платежів; раціоналізувати механізм справляння ПДВ, встановивши економічно обґрунтовані ставки оподаткування, оптимізувати систему податкових пільг, виключити будь-які механізми подвійного оподаткування доданої вартості, встановити єдиний порядок обліку податкового зобов’язання і податкового кредиту, спростити процедуру відшкодування податку; активізувати роль акцизного податку як інструмента протекціоністської антикризової політики.

Проведене дослідження місця податків на споживання в структурі фіскальних важелів національної економіки засвідчило, що податки на споживання є одним із основних видів обов’язкових платежів, які формують податкове навантаження на економіку країни. Спостерігається витіснення податками на споживання інших видів обов’язкових платежів, що підвищує залежність бюджету від кон’юнктури ринку, обсягів та структури споживання та призвело до скорочення державних доходів у розпал кризи.

Вивчення прикладних аспектів застосування податків на доходи, ресурси та майно дозволяє стверджувати, що подальше реформування податкової системи України повинно здійснюватись у напрямі оптимізації податкового навантаження через удосконалення податку на доходи фізичних осіб, шляхом запровадження прогресивної шкали оподаткування, підвищення фіскальної та регулюючої властивості акцизного податку, перегляд ресурсних платежів та запровадження податку на майно.

У контексті парадигми економічного зростання та фінансової політики соціальних пріоритетів доцільно переглянути ставки внесків на загальнодержавне пенсійне й соціальне страхування шляхом перенесення фіску з роботодавців на найманих працівників при одночасному підвищенні заробітної плати на суму «вивільнених» платежів; раціоналізувати механізм справляння ПДВ, встановивши економічно обґрунтовані ставки оподаткування, оптимізувати систему податкових пільг, виключити будь-які механізми подвійного оподаткування доданої вартості, встановити єдиний порядок обліку податкового зобов’язання і податкового кредиту, спростити процедуру відшкодування податку тощо; активізувати роль акцизного податку як інструмента протекціоністської антикризової політики.

Окреслені заходи сприятимуть підвищенню ефективності та справедливості вітчизняної системи оподаткування.

Список використаних джерел

1. Ефективність фіскально-економічної політики в трансформаційній економіці / Г. І. Башнянин, В. І. Блонська, С. С. Гринкевич [та ін.] – Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2008. – 200 с.

2. Фінансово-монетарні важелі економічного розвитку: В 3 т./ За ред. чл.-кор. НАН України А. І. Даниленка. – К.:, 2008. - . - .Т1: Фінансова політика та податково-бюджетні важелі її реалізації / За ред. чл.-кор. НАН України А. І. Даниленка. – К.:, Фенікс, 2008. – 468 с.