К.е.н. Бровко Л.І., Марков Д.Є.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Вступ. Розвиток ринкових відносин в Україні залежить від ефективних результатів діяльності підприємств, вмілого формування і використанням оборотних активів підприємства. Система управління оборотними активами як важливим елементом підвищення ефективності функціонування підприємств, і як наслідок всієї економіки України, набуває особливої актуальності. Значною мірою це стосується розробки і впровадження таких підходів в управлінні оборотними активами, які б забезпечували стійкість фінансового стану, кредитоспроможність, інвестиційну привабливість вітчизняних підприємств. Так, в умовах розвитку ринкової економіки України особливого значення для кожного суб’єкта господарювання набувають оборотні активи, управління якими спонукає науковців і практиків до вирішення багатьох теоретичних і практичних питань. Значною мірою це стосується розробки і впровадження таких підходів в управлінні оборотними активами, які б забезпечували стійкість фінансового стану, кредитоспроможність, інвестиційну привабливість вітчизняних підприємств.

Поступовий розвиток економічних відносин в Україні, загострення конкурентної боротьби призвело до виникнення необхідності оптимізації процесу управління майном підприємства в цілому та оборотними активами зокрема. Адже від оптимального складу активів та ефективності їх використання в значній мірі залежить фінансовий стан та фінансові результати діяльності підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні більшість наукових досліджень пов’язані з питанням підвищення ефективності використання оборотних активів, вказують на те, що аналіз оборотних активів є частиною системи управління підприємством. Здійснюється пошук можливостей підвищення їх економічної ефективності, яка є необхідною умовою вживання підприємств в реаліях ринкової економіки, інтеграції України у світову економічну систему. Поняття управління оборотними активами висвітлено у працях провідних українських економістів, таких як І.А. Бланк, А.Д. Василик, М.В. Володькіна, К.В.Ізмайлова, Г.Г. Кірейцев, М.Я. Коробов, Л.А. Лігоненко, А.М. Поддєрьогін, Р.А. Слав'юк. Різним аспектам управління оборотними активами присвячені науковим працям зарубіжних учених-економістів, як Е.Р. Брігхем, І.В. Зелгавілс, В.В. Ковальов, Б. Коллас, М.Н. Крейніна, Т. Манесс, Л.Н. Павлова.

Виклад основного матеріалу. Під оборотними (поточними) активами Бланком І.О. розуміє сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують його поточну виробничо-комерційну діяльність і повністю споживаються протягом одного операційного циклу [2].

Процеси формування та використання оборотних активів знаходиться під впливом політичних, економічних, технічних, соціальних, маркетингових і інших факторів. В межах таких факторів вчені-економісти виділяють ті, від яких залежить потреба підприємства в оборотних активах; фактори, що обумовлюють «притік» і «відтік» оборотних активів; фактори, що впливають на організацію матеріальних потоків; фактори, під впливом яких здійснюється формування структури оборотних активів, зовнішні і внутрішні фактори впливу на оборотні активи.

Оборотні активи підприємства розглядаються як сукупність матеріальних і фінансових активів, які шляхом структурної трансформації здійснюють безперервний кругообіг форм вартості з метою постійного відновлення процесу виробництва, одержання прибутку, підтримки нормальної ліквідності підприємства і повинні повністю використовуватися протягом одного календарного року або операційного циклу. Оборотні активи, як складові активу балансу підприємства, перебувають у постійному русі, що знаходить відображення у вартісному вираженні на відповідних балансових рахунках на підставі первинних документів, тому складають єдиний процес, забезпечений відповідним оборотним капіталом на всіх стадіях кругообігу - грошовій, виробничій, товарній [6].

Також оборотні активи беруть участь як у процесі виробництва, так і в процесі реалізації продукції. Активи, які використовуються у виробничому процесі протягом одного операційного циклу, повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції і часто змінюють свою початкову форму. Активи, що мають грошову форму, безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. Вони обслуговують кругообіг капіталу підприємства та об’єднують процеси виробництва й реалізації продукції [7].

На основі даних статистичного збірника розглянемо, як змінювались суми оборотних активів за останні 4 роки в Україні та занесемо до таблиці 1 [1].

Таблиця 1

Структура оборотних активів підприємства за видами економічної діяльності в Україні за 2008-2011р., %

Вид діяльності	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	54,6	55,4	58,9	62,2
Промисловість	49,1	49,3	51,6	52,1
Будівництво	56,4	57,2	57,1	59,8
Торгівля	78,1	78,6	79,1	79,1
Діяльність готелів та ресторанів	29,6	30,8	29,0	27,3
Діяльність транспорту та зв’язку	24,4	24,5	26,5	28,8
Фінансова діяльність	65,7	68,9	78,4	77,9
Операції з нерухомим майном, оренда, надання послуг	32,1	34,2	34,8	35,2
Освіта	24,3	25,2	24,8	27,2
Охорона здоров’я та надання соц. допомоги	22,7	20,0	22,5	23,1
Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту	23,7	25,4	20,0	23,1

Таким чином, позитивним у зміцненні фінансового стану треба вважати підвищення частки оборотних активів в 2011р., що зменшує ризик компенсації авансованого капіталу та підвищує його віддачу внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів [8], [9].

І.О. Бланк сформована чітка послідовність етапів здійснення політики управління оборотними активами, яка в цілому полягає в проведенні аналізу динаміки, складу і структури оборотних коштів, показників ефективності їх використання; формуванні необхідного обсягу оборотних активів; раціоналізації і оптимізації структури джерел їх фінансування. Важливість даної методики полягає і в тому, що вона відображає основні підходи в управлінні як загальним складом оборотних активів, так і в розрізі конкретних їх видів - запасів дебіторської заборгованості, грошових коштів [3].

Система управління оборотними засобами - це система цілеспрямовано організованих взаємодій між об’єктом (елементами оборотних активів і джерелами їх фінансування та економічними відносинами в процесі їх формування та використання в межах даної економічної системи та у взаємозв’язку із зовнішнім середовищем) та суб’єктом управління (органами управління підприємства, які причетні до прийняття управлінських рішень щодо ефективного функціонування оборотних активів і капіталу) шляхом реалізації функцій управління із застосуванням комплексу методів, засобів і фінансово-економічних інструментів дослідження і трансформації взаємопов’язаних процесів формування та використання оборотних активів і джерел їх фінансування за обсягом, складом, структурою з урахуванням дії на них чисельних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.

Управління оборотними активами – це складний процес. Його складність залежить від таких умов, як: обсяг оборотного капіталу, що використовується в операційному процесі; різні види активів, що формуються за рахунок обсягу оборотного капіталу; прискорення обороту капіталу і забезпечення постійної платоспроможності підприємства. Першочерговими проблемами в управлінні оборотними активами є: управління запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, визначення джерел фінансування. Система управління оборотними активами представляє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації й оптимізації структури джерел їх фінансування.

Ізмайлова Н.В. групує чинники за ступенем їх впливу на складові оборотних активів наступним чином:

1 Визначальний вплив на всі складові оборотних активів справляють наступні чинники: законодавча база регулювання, стан розвитку економіки, рівень конкуренції в галузі, професійний рівень персоналу, конкурентоспроможність підприємства, облікова політика, організаційна культура;

2. Суттєвий вплив на всі складові оборотних активів або частково мають такі чинники: стан життєвого циклу галузі, пропозиція сировини і матеріалів, попит на продукцію, технологія виробництва, конкурентоспроможність підприємства, збутова політика;

3. Відчутний вплив мають такі чинники: стадія життєвого циклу підприємства, пропозиція сировини і матеріалів, попит на продукцію, технологія виробництва, збутова політика;

4. Незначний вплив на складові оборотних активів мають такі чинники: інтереси власників, пропозиція сировини і матеріалів, попит на, технологія виробництва, збутова політика [5].

Висновок. Задля удосконалення процесу управління оборотними активами економістам підприємства потрібно проводити більш різноманітні аналітичні дослідження, звертаючи особливу увагу на специфіку галузі, в якій працює підприємство. Не менш важливим є здійснення прогнозування показників ефективності використання оборотних активів. Дотримуючись запланованих показників, можна простежити, чи відбулося погіршення роботи підприємства, а також визначити причини, що його викликали. В такому випадку завданням управління стане усунення факторів, які негативно вплинули на роботу підприємства.

Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що оптимальне залучення чинників впливу на оборотні активи з урахуванням окреслених ступенів дасть можливість на практиці суттєво підвищити ефективність господарської діяльності підприємств.

Тому фінансово стійким є такий суб’єкт господарювання, який за рахунок власних коштів формує обґрунтовану величину оборотних активі, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованостей, своєчасно розраховується за своїми зобов’язаннями. Основою фінансової стійкості є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних активів [4].

Таким чином, фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від раціональності формування джерел фінансування, тобто від того, які кошти має підприємство у своєму розпорядженні, кому підприємство зобов'язане за ці кошти і куди вони вкладені.

Список використаних джерел:

1. Статистичний щорічник України за 2011 рік / Державний комітет статистики України / - К.: «Консультант», 2012. – 557 с.

2. Бланк І.А. Управління активами / І.А. Бланк, - К.: «Ника-Центр», 2008. - 412 с.

3. Бланк І.А. Основи фінансового менеджменту / І.А. Бланк, - К.: «Ника-Центр», 2010. - 326 с.

4. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: навч. посібник, 2 вид., / І.М. Бойчик - К.: «Каравела», 2009. – 284 с.

5. Ізмайлова Н.В. Управління оборотними активами підприємства: автореферат здобуття наук. ступеня кандидата екон. наук / Н.В. Ізмайлова, - К.: - 2009. – 152 с.

6. Копилюк О. І. Фінанси: навч. посіб. / О. І. Копилюк, Л. П. Стеців. − К. : «Знання», 2007. – 235 с.

7. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: навч.посібник / О.О. Терещенко, - К.: КНЕУ, 2010. – 294 с.

8. www. ukrstat.org.ua

9.www. gorsrat.kiev.ua