Пархоменко Г.Г., Терещенко В.С.

Сучасна проблема оцінки оптимального рівня грошових коштів

У сучасних вітчизняних умовах поступово змінюється відношення до нормування традиційно ненормованих елементів поточних активів. Мова йде про необхідність визначення оптимального розміру грошових коштів на рахунку і в касі, яка, в свою чергу, обумовлена класичним конфліктом, що існує між ліквідністю і доходністю.

Дослідженням проблем оцінки оптимального рівня грошових коштів займалися такі вчені як Баумоль В.Д [4], Пантелеєва В.П. [1], Дмитренко І.М., Петренко С.М. [2], Максимова В.Т. [3], Зубілевич С.Я. Проте проблема оцінки оптимального рівня грошових коштів не була розкрита повністю, тому рішення вказаної проблеми і обумовлює актуальність обраної теми.

Для розуміння сутності цього конфлікту розглянемо взаємозв’язок, що існує між грошовими активами і ліквідністю з одного боку а грошовими активами і доходністю – з іншого.

Безумовно, якщо величина грошових активів зростає, ліквідність підприємства підвищується і це є позитивною тенденцію. Однак, разом із збільшенням грошових коштів підприємство втрачає можливість вигідного розміщення тимчасово вільної їх частини і отримання додаткового доходу[2]; відповідно ефективність діяльності підприємства знижується. Для того, щоб підвищити ефективність використання надлишку грошових коштів підприємство, як правило, здійснює його вкладення в цінні папери або строкові контракти але це, в свою чергу, веде до загострення проблем, пов’язаних з ліквідністю.

Основним інформаційним джерелом щодо руху грошових коштів та їх еквівалентів є форма №3 фінансової звітності «Звіт про рух грошових коштів»[5]. Цей звіт більшість науковців вважають найскладнішим у всій фінансовій звітності підприємства. І це пов’язано із тим, що в цьому звіті можна отримати інформацію про операційну, фінансову та інвестиційну діяльність підприємства, поруч із тим є можливість оцінити ситуацію, пов’язану з надходженнями та витрачанням грошових коштів та визначити потреби підприємства щодо використання цих коштів. Тобто дана форма звітності є багатосторонньою, що суттєво ускладнює процес його заповнення.

Таким чином, велика доходність будь-якої форми вкладення грошових коштів завжди оплачується зниженням ліквідності, а збільшення шансів на прибуток означає зростання ризику втрати ліквідності.

Для оптимізації коштів, починаючи з 1950-х років, дослідниками фінансів пропонуються математичні модулі, в основі яких закладені ті ж самі ідеї, що і в методах оптимізації виробничих запасів.

Одна з таких моделей належить В. Баумолю. Вона ґрунтується на положенні, що управління коштами, як і товарними запасами, передбачає сукупні витрати, пов’язані з підтриманням певного їх рівня на рахунку, які умовно можна поділити на дві групи. Перша – це оплата банківських послуг при залученні кредиту або комісійні платежі за конвертацію цінних паперів у кошти. Ці витрати при збільшенні залишку коштів знижуються, оскільки зменшується кількість операцій по конвертації. Друга група – це витрати, пов’язані із зберіганням коштів. До них можна віднести втрати для підприємства альтернативних доходів через відмову від інвестування грошового залишку в короткострокові фінансові вкладення. В даному випадку сума витрат прямо пропорційна залишку грошових коштів. Таким чином, існує деяка оптимальна величина коштів, що забезпечує рівновагу процесу зниження однієї групи витрат і зростання другої. Вона мінімізує сукупні витрати, пов’язані з даною групою грошових коштів. Баумоль виразив величину їх оптимального залишку через відомі параметри діяльності фірми і зовнішнього середовища, поклавши в основу систему суворих вихідних передумов [4].

Отже, політика управлання грошовими коштами повинна забезпечити пошук компроміса між ефективністю діяльної і ліквідністю підприємства, що полягає в оптимізації залишків грошових коштів

Література:

1. Пантелеєва В.П. Вивчення оцінки оптимального рівня грошових коштів на рахуках і в касі [Текст]/ В.П Пантелеєва // Вісник ДонНУЕТ. -2009. -№4. С. 45.

2. Петренко С.М. Якість бухгалтерського обліку як об’єкт оцінки оптимального рівня грошових коштів на рахунках і в касі [Текст] / С.М. Петренко // Бухгалтерський облік та аудит. – 2008. №2. –С.21.

3. Максимова В.Ф. Ооперації з грошовими коштами в касі підприємства та на рахунках в банку: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/649427/.

4. Баумоль В.Д. Проблема оцінки оптимального рівня операцій з грошовими коштами [Текст] В.Д. Баумоль // Вісник ДонНУЕТ. -2006. - №5. –С. 53.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» : Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua