Экономические науки. Финансовые отношения

Матвійчук А.В.

Національний університет державної податкової служби України

Роль податкових ризиків у діяльності держави та суб’єктів господарювання

Проблемі управління ризиками та дослідженню їх впливу на сферу оподаткування в усьому світі приділяється велика увага. Часта зміна податкового законодавства зумовлює виникнення ризиків як для держави в цілому, що призводить до невиконання дохідних статей бюджетів усіх рівнів, так і для юридичних і фізичних осіб, що підлягають системі оподаткування через можливість зниження їх фінансової стійкості. На сьогоднішній день податкові надходження все більше залежать від впливу ризиків і непередбачуваності зовнішнього середовища. Процеси оподаткування є важкопрогнозованими. Відповідно не відбувається зростання податкових надходжень в обсягах, необхідних для активізації фінансової діяльності держави. Отже, вивчення податкових ризиків та їхнього впливу на економічні суб’єкти є актуальним завданням.

Проблему податкових ризиків, аналіз факторів та причин їх виникнення досліджували у своїх роботах Безгубенко О.Ю., Грушко В.І., Мігунова М.І., Циркунова Т.А., Вітлінський В.В., Андрущенко В.Л., Мельник П.В., Опарін В.М., Онищенко В.А., Соколовська А.М., Тимченко О.М., Десятнюк О.М. та ін. Проте на сьогодні відсутній єдиний загальноприйнятий підхід до визначення основ ризикології. У зв’язку з цим метою статті є виокремлення вихідних теоретичних положень, що слугують базою розвитку ризикології у податковій системі.

Податковий ризик – це економічна категорія, що відображає особливості сприйняття суб’єктами економічних відносин об’єктивно існуючих невизначеності, конфліктності та загроз, притаманних процесам оподаткування і адміністрування податків, що призводять до невикористаних можливостей і фінансових збитків як для держави, так і для платника податків.

Отже, податковий ризик необхідно розглядати з різних позицій: з боку платників податків та з боку держави (відповідальних і зацікавлених державних структур).

Основним із найважливіших завдань органів ДПС на даному етапі є систематизація та ідентифікація ризиків, що можуть перешкодити досягненню визначених цілей, дослідження методів вимірювання ризиків і розробка заходів щодо їх зменшення. Тобто актуальним питанням є впровадження у адмініструванні податків ризико-орієнтованого підходу та побудова на його основі ризико-орієнтованої системи адміністрування податків (далі – РОСАП), як базового елемента системи прийняття тактичних та стратегічних рішень в операційній та організаційно-управлінській діяльності органів ДПС України.

Важливим етапом створення РОСАП є формування методологічних основ управління ризиками в галузі адміністрування податків, систематизація понятійного апарату податкового ризик-менеджменту, ідентифікація типів, класів, груп та видів ризиків, що властиві діяльності органів ДПС України, функціонуванню податкової системи загалом.

Рівень теоретичного усвідомлення вищим керівництвом держави основних принципів побудови та практичного функціонування податкової системи безпосередньо впливає на її результативність. Порушення цих принципів призводить, зокрема, до ризику зниження ефективності фіскальної політики. Якщо головною ціллю податкової системи визначено поповнення бюджету, то такий підхід призводить до ризику згортання підприємницької діяльності. Як приклад – адміністративний тиск податкової системи в Україні знижує підприємницьку ініціативу і спотворює принципи справедливості, тобто реалізується ризик ігнорування ряду принципів оподаткування (ризик надто жорсткої фіскальної політики) [1, С. 104-113].

Для фізичних та юридичних осіб податковий ризик здійснює суттєвий вплив на результати їх діяльності та пов’язаний із непослідовною податковою політикою держави (подія А). Причини виникнення податкового ризику – введення нових податків і зборів на здійснення окремих видів діяльності (А1); збільшення ставки оподаткування (А2); зміна термінів та умов сплати податків (А3); відміна податкових пільг (А4); сплата штрафів та пені за порушення податкового законодавства (А45) і т. д. Тоді ймовірність настання події А:

P( А)= ( A_j ) - Σ P( A₁ A₂ )+ …+ (-1)^q-1 P( A₁ ...A q ) (1)

де P – імовірність настання події А;

q – кількість врахованих причин виникнення події А.

Чинниками податкового ризику є непослідовна політика уряду, неузгодженість податкового законодавства, низький рівень знань у галузі вітчизняного податкового законодавства працівників бухгалтерії [3, С. 413-419].

Залежно від повноти інформації, що є підставою для прийняття рішень, методи оцінки податкових ризиків можна умовно об’єднати в три групи з урахуванням наступних умов:

- визначеності, коли інформація про ризикову ситуацію досить повна, наприклад у вигляді бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати і т.д.;

- часткової невизначеності, коли інформація про ризикову ситуацію існує у вигляді частоти прояву ризикових подій;

- повної невизначеності, коли інформація про ризикову ситуацію повністю відсутня, але є можливість залучення фахівців і експертів для часткового зменшення ступеня невизначеності.

Відповідно до наявності та обсягів необхідної інформації обираються методи та показники, що можуть бути застосовані для оцінки величини податкового ризику банку (табл. 1) [2, С. 12-16].

Таблиця 1

Порядок вибору показників та оцінки податкових ризиків

Наявність інформації	Методи	Показники	Характеристика показника
Достатній обсяг інформації для прийняття рішень	Розрахунково-аналітичні методи	Абсолютні показники	Характеризують наслідки ризикових подій безпосередньо у вартісному (грошовому) або матеріальному речовому вираженні
		Відносні показники	Характеризують величину можливих втрат, співвіднесених з відповідною базою, за яку приймаються майновий стан або загальні витрати ресурсів, або очікуваний дохід (прибуток)
		середні	Узагальнюючі показники, які відображають фактори податкових ризиків
Інформація часткова, наявність певного обсягу початкової інформації	Методи теорії ймовірності	Показники імовірності, точковий прогноз ризику, інтервальна оцінка ризику	Є мірою можливості настання ризикової події і її наслідків. Розрахунки, як правило, здійснюються на основі частоти ризикової події
	Статистичні методи	Середні значення очікуваного результату, варіація рівня ризику, дисперсія ступеня ризику, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації	Є мірою середніх очікуваних значень результатів діяльності та можливих їх відхилень. Ця група показників є, як правило, параметрами відповідних законів розподілу випадкових результатів ризикових подій
Інформація повністю відсутня	Експертні та графічні методи, евристичні правила прийняття рішень	Суб’єктивні судження, показники як такі відсутні	Надають корисну інформацію для зниження ступеня невизначеності і допомагають прийняти обґрунтоване ризикове рішення

Таким чином, зменшення обсягу початкової інформації про зовнішнє середовище ускладнює оцінку рівня податкового ризику за рахунок скорочення можливостей і зниження достовірності отриманих результатів аналізу [2, С. 12-16].

Отже, податкові ризики становлять небезпеку як для держави так і для суб’єктів господарювання. Зважаючи на поставлену мету роботи, ми можемо сформулювати теоретичні положення, що є основою розвитку ризикології у податковій системі:

- з боку держави має відбуватись впровадження ризико-орієнтованого підходу у адмініструванні податків, яке повинно базуватися на загальній теорії ризику;

- податкові ризики необхідно розглядати як економічну категорію, що мають суб’єктивно-об’єктивну природу;

- ризики, що закладені у податковій системі, відображають характерні особливості сприйняття суб’єктами податкових правовідносин об’єктивно наявних: невизначеності й конфліктності, дестабілізуючих процесів управління, прийняття рішень в сфері оподаткування, виконання податкового законодавства, що обтяжені можливими загрозами і невикористаними можливостями.

Податковий чинник у економічній діяльності платників податків впливає на платоспроможність та фінансову стійкість, формування фінансових ресурсів та інвестиційну діяльність, конкурентоспроможність продукції. Тому оцінка податкових ризиків, можливість їх своєчасного визначення та зменшення їх рівня є одним з головних напрямків діяльності суб’єктів податкових правовідносин.

Список використаних джерел:

1. Вітлінський В.В., Редич О.В. Методологічні основи управління ризиками адміністрування податків / В.В. Вітлінський, О. В. Редич //Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право) – 2009. – № 3 (46) – С. 104-113.

2. Куровець Н.М. Управління податковим ризиком країни в сучасних умовах розвитку / Н. М. Куровець / Сучасні тенденції державних фінансів – 2011 – С. 12-16

3. Приймак І. Управління ризиком втрати фінансової стійкості підприємства в умовах невизначеності зовнішнього середовища / І. Приймак / Формування ринкової економіки в Україні – 2009. – вип. 19 – С.413-419