Студ. Сокол С. В.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Теоретично-методологічні засади фінансового забезпечення розвитку території

Роль фінансів у сучасному функціонуванні підприємств, міст, регіонів та держави є досить вагомим фактором. Від ефективно організованої фінансової діяльності залежить стабільна робота, безперервний виробничий процес та досягнення основної мети діяльності суб’єкта господарювання, а саме – сталого розвитку, прибутковості та конкурентоспроможності.

Окремі аспекти багатогранної проблеми, що розглядаються, були і є предметом наукових досліджень багатьох українських вчених-економістів, зокрема С.Буковинського, О.Василика, О. Данілова, В. Кравченка, О. Кириленко, В. Кравченка, М. Крупки, М. Кульчицького, В. Плиси, І. Луніної, І. Сала, В. Федосова, Д. Чирки, С. Юрія та ін. Чільне місце в розробленні цієї проблеми посідають праці російських вчених: Л. Дробозіної, Г. Поляка, В. Родіонової та ін., а також зарубіжних науковців: Дж. Бюкенена, М. Белла, Дж. Кінгдома, П. Масгрейва, Л. Перери, П. Самуельсона, А.Сміта та багато ін. Цінність їх праць полягає у визначенні економічної сутності місцевих фінансів, обґрунтуванні необхідності існування інституту місцевого самоврядування з власною фінансовою базою, відокремленні місцевих бюджетів від загальнодержавного та узагальнення теоретичних основ щодо взаємовідносин державного та місцевих бюджетів.

Водночас, у правовому полі Української держави, були розроблені та затвердженні певні законодавчі акти, що регламентують засади реалізації державної регіональної політики щодо стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності певних територій. Одним з таких є Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів», який набув чинності 1. 01. 2006 року. Згідно цього закону, під поняттям «стимулювання розвитку регіонів» розуміють – комплекс заходів, які спрямовані на досягнення сталого розвитку регіонів шляхом поєднання економічних, соціальних та екологічних інтересів на загальнодержавному і регіональному рівнях, максимального використання потенціалу регіонів в інтересах їхніх жителів та держави в цілому.

Утім, стимулювання розвитку та фінансового забезпечення регіонів України, має на меті:

- забезпечити сталий розвиток територій України, в інтересах усієї держави, для підвищення рівня добробуту і життя населення країни, подолання бідності та зменшення рівня безробіття, а також, реформування середнього класу населення;

- ефективне використання різного роду потенціалів – наукового, економічного, трудового, природних та інших видів ресурсів, а також, особливостей різних регіонів, для досягнення на цій основі покращення рівня життя населення, оптимальна спеціалізація регіонів у виробництві товарів та послуг;

- сприяння створенню рівних умов для збалансованого соціально-економічного та динамічного розвитку регіонів;

- забезпечити дотримання визначених державною політикою певних соціальних гарантій для кожного громадянина України незалежно від місця проживання;

- подолати депресивність окремих територій країни, а також, сприяння своєчасному та комплексному розв'язанню проблем охорони довкілля.

Щодо стимулювання розвитку регіонів країни, то воно здійснюється на таких засадах як:

- збалансування загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів розвитку, визначення державою з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування науково обґрунтованих пріоритетних напрямів регіонального розвитку;

- програмно-цільового підходу до розв'язання проблем соціально-економічного розвитку, створення сприятливого інвестиційного середовища в регіонах;

- максимального наближення послуг, що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, до споживачів цих послуг;

- концентрації на конкурсній основі коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також інших ресурсів з метою досягнення найбільш ефективного їх використання для цілей регіонального розвитку;

- співробітництва та взаємної відповідальності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових і громадських організацій та інших суб'єктів у виконанні завдань регіонального розвитку [4].

Зауважимо, що для державного стимулювання розвитку регіонів укладаються угоди між Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими радами. Ініціатором укладення угоди щодо регіонального розвитку можуть бути Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради. Ініціатор забезпечує розроблення проекту угоди щодо регіонального розвитку згідно з вимогами, встановленими цим Законом. Угоду щодо регіонального розвитку підписує Прем'єр-міністр України (або інша особа за дорученням Кабінету Міністрів України) та відповідно Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, голова обласної, Севастопольської міської ради чи Київський міський голова.

Варто також дати визначення поняттю «депресивна територія». Згідно ЗУ «Про стимулювання розвитку регіонів», депресивна територія – це регіон чи його частина (район, місто), рівень розвитку якого за показниками є найнижчим серед територій відповідного типу. В Україні, моніторинг показників розвитку регіонів, районів, міст здійснюється:

- центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики;

- Радою міністрів Автономної Республіки Крим;

- обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

За результатами моніторингу Кабінет Міністрів України визначає:

- території, яким надається статус депресивних, встановлює їх межі;

- строк, на який території надається статус депресивної;

- заходи державного стимулювання розвитку території з метою подолання депресивного стану та форми й умови їх застосування.

Строк, на який території надається статус депресивної, не може перевищувати семи років. Якщо територія за показниками розвитку залишається депресивною, то Кабінет Міністрів України за погодженням із відповідною місцевою радою території, визнаної депресивною, може продовжити цей строк, але не більше ніж на п'ять років.

В Україні для стимулювання розвитку територій можуть здійснюватися такі заходи:

1) надання державної підтримки, у тому числі фінансової, малим підприємствам, сприяння формуванню бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, інноваційних та консалтингових центрів, венчурних фондів тощо;

2) спрямування міжнародної технічної допомоги на розв'язання актуальних соціально-економічних та екологічних проблем;

3) сприяння зайнятості населення, забезпечення фінансування програм перекваліфікації та професійного розвитку трудових ресурсів, стимулювання трудової міграції, удосконалення соціальної сфери, зокрема житлового будівництва, охорони здоров'я та охорони довкілля.

Для подолання депресивності території розробляється відповідна програма. Фінансування стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності територій здійснюється за рахунок коштів, передбачених:

- Державним бюджетом України;

- місцевими бюджетами на відповідні роки;

- іншими джерелами відповідно до законодавства [4].

Державне стимулювання розвитку регіонів здійснюється відповідно до основ державної регіональної політики, державних програм економічного і соціального розвитку України, законів про Державний бюджет України, загальнодержавних програм, інших законів та актів законодавства України, а також програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, місцевих бюджетів.

З метою забезпечення реалізації державної політики щодо стимулювання розвитку регіонів затверджуються:

- Кабінетом Міністрів України – державна стратегія регіонального розвитку;

- Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з урахуванням норм, закладених у державній стратегії регіонального розвитку, спільних інтересів територіальних громад регіонів – регіональні стратегії розвитку.

Реалізацію державної політики щодо стимулювання розвитку регіонів забезпечують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, інші центральні, а також місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Узгодження діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у сфері державного стимулювання розвитку регіонів, виконання регіональних стратегій розвитку здійснюється на основі угод щодо регіонального розвитку, які укладаються між Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими радами і виконуються відповідно до законодавства.

Угода щодо регіонального розвитку передбачає:

- спільні заходи центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з реалізації в регіоні державної стратегії регіонального розвитку;

- спільні заходи центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з реалізації регіональної стратегії розвитку;

- порядок, обсяг, форми та строки фінансування спільних заходів, визначених сторонами, відповідно до Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

- порядок інформування про реалізацію сторонами угоди щодо регіонального розвитку;

- відповідальність сторін угоди за невиконання або неналежне виконання передбачених нею заходів;

- порядок внесення змін до угоди;

- порядок набрання чинності та строк дії угоди.

Література:

1. Бюджетний Кодекс України, Верховна Рада України; Закон України вiд 21.06.2001.

2. Єпіфанов А. О. та інш. Бюджет і фінансова політика Укpаїни: [Hавч. посібник для студентів екон. фак. вузів]/ Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І.- К.: Hаук. думка, 2002.- 301с.

3. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5.10.2000 р. №2017-ІІІ (зі змінами та доповненнями). – [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2017-14.

4. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» N 2850-IV від 8 вересня 2005 року. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/anot/2850-15

5. Луніна І., Фролова Н. Бюджетні доходи та податкові повноваження місцевих органів влади / / Економіка Україна. - 2008. - № 6. - С. 37-47.

6. Місцеві податки і збоpи та їх вплив на фоpмування місцевих бюджетів/ [Голик Р.М., Ключевський І.І., Попик С.Ю. та ін.]; Ужгоp. деpж. ун-т. Закаpп. обласна деpж. адміністpація. - Ужгоpод, 2002.- 28 с.

7. Нехайчук Д. В. Автореферат. Фінансове забезпечення розвитку підприємств водогосподарського комплексу регіону. – [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/345553.html.

8. Офіційний сайт Міністерства Фінансів України». – [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_ id=73747&cat_id=53608.

9. Розпорядження «Про затвердження заходів з оперативного розв'язання проблем, що стримують соціально-економічний розвиток регіонів» N 308-р від 3 серпня 2005 р.

10. Управління міським бюджетом за програмно-цільовим методом : (проект «Реформа місцевих бюджетів в Україні»). – [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.cld.org.ua/lib/84_UPRAVL_3.