Баришенко А.О.

К.е.н, доц. Литвиненко О.Д.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Реалізовуючи товари, роботи, послуги підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Таким чином, протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Сьогодні проблема управління товарною дебіторською заборгованістю постала особливо гостро, що пов'язано із проблемами несвоєчасних платежів, повернення боргів у неповному обсязі, виникнення сумнівних боргів. Політика управління дебіторською заборгованістю являє собою частину загальної політики управління оборотними активами та маркетингової політики підприємства, що спрямована на розширення обсягу реалізації продукції і оптимізації загального розміру заборгованості та забезпечення її своєчасної інкасації. На жаль, підприємство не має можливостей впливати на зовнішні фактори, тому ефективна політика управління дебіторською заборгованістю повинна включати прогноз зміни ступеню їх впливу та вчасне реагування на їх зміну. Щодо внутрішніх факторів, то вони цілком підконтрольні керівництву підприємства. Тому головною метою діяльності менеджменту є своєчасне виявлення особливо впливових факторів, їх аналіз та при необхідності прийняття заходів, що до оптимізації відповідних аспектів управління дебіторською заборгованістю.

Управління дебіторською заборгованістю включає в себе:

а) визначення політики надання кредиту й інкасації для різних груп покупців і видів продукції;

б) аналіз і аранжування покупців залежно від обсягів закупівель, історії кредитних відносин і запропонованих умов оплати;

в) контроль розрахунків із дебіторами по відстрочених та прострочених заборгованостях;

г) визначення прийомів прискорення повернення боргів і зменшення безнадійних боргів.

Отже, для ефективного управління дебіторською заборгованістю необхідно:

¾ аналізувати зміни в часі реєстру старіння дебіторської заборгованості. Це дозволяє виділити ті часові періоди, в яких були допущені прорахунки в управлінні рахунками дебіторів;

¾ згрупувавши дебіторську заборгованість за термінами виникнення, необхідно оцінити імовірність безнадійних боргів для того, щоб мати більш реальну оцінку коштів, які в перспективі може одержати підприємство від дебіторів;

¾ зменшувати дебіторську заборгованість на суму безнадійних боргів, тим самим очищуючи активи підприємства та полегшуючи баланс;

¾ проводити аналіз заборгованості за видами продукції для визначення невигідних із погляду інкасації товарів;

¾ контролювати співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства;

¾ визначати конкретні розміри знижок при достроковій оплаті;

¾ проводити оцінку доцільності використання факторингу.

Таким чином, політика управління дебіторською заборгованістю являє собою комплекс заходів організаційного та аналітичного характеру, що до оптимізації загального розміру заборгованості, забезпечення своєчасної її інкасації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Література:

1. Левківська О. О. Управління дебіторською заборгованістю підприємства в умовах фінансово-економічної кризи / О. О. Левківська // Вісник національного транспортного університету. – 2008. – № 17. – Ч. 1. – С. 149 – 152.

2. Момот Т. В. Сучасні моделі управління дебіторською заборгованістю підприємства / Т. В. Момот, Г. М. Бреславська // Серия: Экономические науки. – 2008. – Выпуск 85. – С. 207–211.

3. Єдинак Т. С. Проблеми управління дебіторською заборгованістю підприємств в умовах фінансово-економічної кризи / Т. С. Єдинак // Держава та регіони. – Серія: економіка та підприємництво. – 2009. – №3. – С. 54 – 57.