к.е.н. Щуровська А.Ю., магістр Шумський А.В.

Одеська національна академія ім.. О.С. Попова, Україна

Напрями удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в сфері телекомунікацій

Сфера телекомунікацій є однією з важливих складових інфраструктури національної економіки. У сучасних умовах господарювання забезпечення сталого розвитку телекомунікацій є найважливішою передумовою у розбудові конкурентоспроможної ринкової економіки та інтеграції України у глобальне інформаційне суспільство.

На сьогодні спостерігається нерівномірність забезпечення можливості доступу населення до комп'ютерних і телекомунікаційних засобів, поглиблюється "інформаційна нерівність" між окремими галузями економіки та різними верствами населення. Для подолання негативних наслідків держава визначила одним із пріоритетних напрямів державної політики розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя [2, 3]. Основні стратегічні цілі щодо прискореного розвитку телекомунікацій в умовах трансформаційних змін в економіці можливо досягти шляхом удосконалення державного регулювання визначеної сфери.

У 2011 році доходи від реалізації послуг зв’язку склали 50,3 млрд. грн., що на 6,0 % більше у порівнянні з минулим роком [4]. Основними сегментами на телекомунікаційному ринку залишаються мобільний, фіксований та широкосмуговий (комп’ютерний) зв’язок, спільна частка яких в загальних доходах від надання телекомунікаційних послуг за підсумками 2011 року склала 94,6 %.

Лідером за обсягами доходів від надання телекомунікаційних послуг протягом останніх років є мобільний зв'язок, питома вага якого в загальному обсязі телекомунікаційних послуг у 2011 році склала 67,4% (рис. 1).

Обсяги доходів від надання послуг місцевого телефонного зв’язку в структурі телекомунікаційних послуг у 2011 р. становили 17,3 %.

Обсяги доходів від надання послуг широкосмугового (комп’ютерного) зв’язку у 2011 році с структурі телекомунікаційних послуг склали 10,3%.

Рис. 1. Структура доходів ринку телекомунікаційн у 2010-2011 рр.

Враховуючи досвід розвитку ринків телекомунікацій в розвинених країнах, за останні 3-5 років найбільший потенціал зростання мають сегменти ринку послуг мобільного зв’язку та послуг широкосмугового доступу до мережі Інтернет. Саме тому в Україні оператори з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку розглядають впровадження послуг широкосмугового доступу до мережі Інтернет як основну альтернативу щодо трансформації власного бізнесу і можливості підвищення ефективності освоєних інвестицій, вкладених у розвиток власних мереж.

За підсумками 2011 року інвестиції в основний капітал підприємств зв’язку склали 6,03 млрд. грн., що майже e 2 рази менше ніж в 2007 році.

Найбільший рівень інвестицій в галузь зв’язку припав на 2007 рік і склав 12,4 млрд. грн., що було пов’язано з бурхливим розвитком в 2006-2007 роках мобільного зв’язку, для якого характерна висока інвестиційна привабливість (рис. 2) [1].

Рис.2. Динаміка інвестицій в основний капітал підприємств зв’язку за 2005-2011 рр.

Зниження обсягу інвестицій в 2011 році пояснюється, в першу чергу, впливом фінансово-економічної кризи на галузь, зменшенням власних інвестиційних коштів операторів, скороченням обсягів банківського кредитування.

Разом з тим, в Україні залишається невирішеною проблема телефонізації населення, особливо в сільській, гірській місцевостях та віддалених районах. Крім того, рівень телефонізації по території країни досить нерівномірний. Найвищий рівень забезпеченості телефонами в Києві – 59,6%, а найнижчий – в Закарпатській області – 16,2% [4].

Причинами такого незадоволеного попиту є обмеженість інвестиційних ресурсів у операторів через низьку рентабельність послуг міського та збитковість сільського телефонного зв’язку, відсутність фінансових механізмів інвестування розвитку загальнодоступних послуг та відшкодування збитків від їх надання.

Основне завдання вдосконалення державного регулювання зазначеної сфери полягає у створенні сприятливих умов для переходу телекомунікаційного ринку в конкурентний стан. Для цього необхідно відійти від директивної моделі регулювання, в якій застосовуються переважно прямі адміністративні методи, та формувати власну модель конкурентного регулювання, що здатна за допомогою непрямих (опосередкованих) економічних методів більш ефективно впливати на діяльність суб’єктів ринку.

Враховуючи те, що саме від вибору методів регулювання залежить ефективність регулюючого впливу, зокрема обсяг, перелік, якість, ціна телекомунікаційних послуг, пропонується акцентувати увагу на удосконаленні методів, що регулюють оптові ринки (відносини "оператор-оператор"), від яких залежить надання телекомунікаційних послуг кінцевим споживачам, а потім методам, що регулюють діяльність на роздрібних ринках (відносини "оператор-споживач").

Формування конкурентної моделі регулювання сфери телекомунікацій потребує ретельного доопрацювання діючої нормативно-правової бази в частині удосконалення методів регулювання суб’єктів ринку телекомунікацій.

Основні напрями впливу держави на об’єкт регулювання полягають у забезпеченні належної нормативно-правової бази для формування сприятливого конкурентного середовища та ефективного функціонування ринку; створення рівних умов діяльності підприємств незалежно від форми власності та походження капіталу; усунення дискримінаційних умов з боку підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку; заохочення ефективних інвестицій у розвиток телекомунікаційної інфраструктури; стимулювання інноваційної активності підприємств; забезпечення високої динаміки розвитку телекомунікаційних мереж та захисту прав споживачів телекомунікаційних послуг.

Разом з тим, покращення інвестиційної привабливості сфери телекомунікацій передбачається здійснити за рахунок упровадження сучасних технологій, у тому числі широкосмугового доступу до інформаційних ресурсів, розвитку вітчизняного виробництва у сфері інформаційних технологій.

Для активізації залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій у створення сучасних телекомунікаційних мереж пропонується внести зміни до законодавства та інших нормативно-правових документів сфери телекомунікацій.

Зважений регулятивний вплив держави на сферу телекомунікацій дозволить досягти значних позитивних змін у розвитку інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, здійснити перехід економіки до моделі науково-технічного та інноваційного розвитку, розширити можливості людини отримувати доступ до національних та світових інформаційних електронних ресурсів, поліпшити умови та якість життя людини.

Література:

1. Державна служба статистики України // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

2. Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" від 09.01.2007 N537-V.// Відомості Верховної Ради. – 2007. – № 12. – ст.102.

3. Законодавство ЄС у галузі зв’язку // Режим доступу: http://www.nkrz.gov.ua/uk/1235055796

4. Звіт Національної комісії з питань регулювання зв’язку за 2011 р. // Режим доступу: http://www.nkrzi.gov.ua/uk/

5. Концепція розвитку телекомунікацій в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 р.  № 316-р // Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.