Пухальська А.П.,  асистент каф. Ф та К.,  Урусов А.А.,

Запорізький національний університет,

м. Запоріжжя

 

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІз ПРИВАБЛИВОСТІ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

 

         На сьогоднішньому етапі розвитку нашого народного господарства суттєво зростає роль стратегічного аналізу, який передбачає прогнозування фінансових результатів діяльності і розробку рекомендацій, спрямованих на прийняття глибоко продуманих, науково обґрунтованих і зважених управлінських рішень.

Подальшого розповсюдження набуває фінансовий аналіз, який в широкому розумінні включає в себе визначення рівня використання фінансових активів суб’єктів господарювання і очікуваної їх дохідності.

Одним із завдань фінансового аналізу портфеля цінних паперів є  також виявлення помилково оцінених паперів. Воно може бути здійснено співставленням внутрішньої вартості цінних паперів з поточним ринковим їх курсом. Якщо ринковий курс значно вищий від внутрішньої вартості, то вважається, що папір недооцінений[2].

Сучасна теорія портфеля цінних паперів  в процесі фінансового аналізу передбачає переоцінку потенційної схильності цінних паперів до впливу основних факторів на ставку дивідендної дохідності паперів у наступному році. Тому детальному аналізу підлягають питання дивідендної політики суб’єкта господарської діяльності та очікуваний приплив коштів інвесторів у майбутньому.

Недооцінені акції в більшості випадків купуються інвестором. У той же час купівля цінного паперу призведе до зростання ціни, яка наблизиться до внутрішньої вартості та в результаті папір перестане бути недооціненим. Результати фінансового аналізу приводять до того, що ринкові ціни паперів наближаються до їх внутрішньої вартості, що в свою чергу робить ринок більш ефективним.

Разом з цим, можна оцінити показник  дохідності в розрахунку на той чи інший цінний папір та співставити його з середнім на ринку. Якщо він на тому чи іншому підприємстві (об’єднанні) значно вищий, то цінний папір можна оцінити як привабливий для інвесторів. Курс таких цінних паперів зростатиме та інвестор одержить дохід вище звичайного.

Для фінансового аналізу портфеля цінних паперів використовують систему коефіцієнтів, зокрема[1]:

-         коефіцієнт відношення ринкового курсу акцій до доходу на акцію;      

-         коефіцієнт прибутковості акцій, який розраховується як відношення загального прибутку до кількості акцій;

-         коефіцієнт дохідності власного капіталу;

-         коефіцієнт покриття як відношення одержаної суми доходів до суми виплачених процентів і податків;

-          коефіцієнт фактичної вартості акцій, тобто відношення акціонерного капіталу до кількості акцій.

За допомогою перерахованих коефіцієнтів здійснюється порівняльний аналіз їх величини на даному підприємстві (об’єднанні) із середнім значенням у відповідній галузі, а також з передовими підприємствами (об’єднаннями). Аналіз динаміки відповідних коефіцієнтів у часі дозволяє передбачити прогноз на майбутнє. У зарубіжній практиці фінансовий аналіз коефіцієнтів  доповнюється так званим технічним аналізом, що здійснюється з використанням електронних таблиць, які являють собою набір інформації у формі колонок і рядків[4].

В умовах ринкової економіки суттєво зростає інтерес учасників економічного процесу до об’єктивної і достовірної інформації про фінансо-вий стан і ділову активність підприємства (об’єднання). Всі суб’єкти ринкових відносин: власники, інвестори, банки, біржі, страхові компанії, постачальники, покупці, рекламні агенти зацікавлені в однозначній оцінці конкурентоспроможності і надійності свого партнера. Для такої оцінки в процесі аналізу використовують різні критерії і способи. На сьогоднішній день найпоширенішим серед них є спосіб бальної оцінки[3].

Об’єктивна оцінка фінансового стану підприємства (об’єднання) неможлива без детального аналізу стану і використання його ресурсів. Тому крім суто фінансового аналізу на кожному підприємстві (об’єднанні) будь-якої форми власності необхідно проводити аналіз з метою виявлення впливу факторів на суму прибутку, одержаного підприємством (об’єднанням) у звітному періоді, і прогнозування подальшого ефективного використання ресурсів. Методика аналізу ресурсів передбачає вивчення рівня забезпеченості ними підприємства (об’єднання) відповідно до виробничої програми, їх стану і впливу на обсяги випуску продукції. Вона детально висвітлена у всіх підручниках і навчальних посібниках з економічного аналізу. Знання названої методики працівниками фінансових служб підприємств (об’єднань) допоможе їм значно поглибити і розширити межі фінансового аналізу, зокрема, аналізу цінних паперів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Іванієнко В. В. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / В. В. Іванієнко. – [2-е вид.]. – Харків: Видавничий дім «ІНЖЕК», 2011. – 168 с.

2. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / К. В. Ізмайлова. – [2-ге вид.] – Київ: МАУП, 2010. – 152 с.

3. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: монографія / Л. А. Лахтіонова. – К.: КНЕУ, 2009. – 316 с.

4. Бланк И. А. Финансовый менеджмент. учебный курс / И. А. Бланк – К.: НИКА–Центр, 2009. –512 с.