Полонська Л. А., Федан Д.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Участь працівників у прибутку підприємства як спосіб мотивації праці

У сучасних умовах господарювання актуальним є питання мотивації праці персоналу підприємства з метою підвищення продуктивності праці та, як наслідок, підвищення прибутковості основної діяльності. Існує безліч наукових підходів та методів до визначення способу мотивації праці. Але системи індивідуальної або колективної оплати праці не завжди здатні забезпечити зацікавленість працівників у стабільно високих загальних результатах діяльності підприємства. Тому великого значення для стимулювання праці персоналу набуває його участь у прибутках.

Дослідженню даного питання присвячені праці таких вчених як Завіновська Г. Т., Самолюк Н. М., Гайворонський В. М. В. П., Качан Є. П. та ін.

За визначенням Завіновської Г. Т., участь працівників у прибутках – це спосіб мотивації праці, за якого певна частина прибутку розподіляється між працівниками організації або підприємства. Такий розподіл може здійснюватися у формі грошових виплат або у формі розповсюдження між працівниками акцій підприємства [1].

У першому випадку системи участі у прибутках трансформуються у такі системи: оцінки заслуг; стимулювання конкретних обсягів робіт, продажу та ін.; участі в прибутках залежно від продуктивності; преміальних виплат, бонусів; колективного стимулювання [1]. Найбільш поширеним способом участі працівників у прибутках українських підприємств сьогодні є виплата робітнику частини чистого прибутку, яка отримана в результаті підвищення продуктивності праці. Розмір цієї виплати визначається трудовим договором.

У зв’язку із тим, що у світовій практиці не існує єдиної форми участі працівників у прибутках, пропонуємо власникам підприємств вибирати метод залежно від специфіки та форми діяльності організації.

Як зазначає Шаполова О. С. розподіл коштів, що виділяються на виплату бонусів з прибутку товариств з обмеженою відповідальністю, здійснюється через заробітну плату та бонусні коефіцієнти, які встановлюються кожному працівнику на початку року в діапазоні від 10 до 30 відсотків їх заробітної плати. Виплата бонусів здійснюється, як правило, один раз на квартал або два рази на рік. Розмір бонусів (Бв) кожного (i-го) працівника визначається за формулою 1:

, (1)

де Д – сума доходу (прибутку), що виділена на сплату бонусів, грн;

– фонд середньомісячної фактичної заробітної плати, грн;

Кб – бонусний коефіцієнт, який встановлено на початку року кожному (i-му) працівнику і залежить від виду праці;

Зк – розмір фактичної заробітної плати кожного (i-го) працівника у кварталі, за який виплачуються бонуси, грн [2].

Для приватних акціонерних товариств пропонуємо процедуру визначення дивідендів на акції починати з розподілу прибутку підприємства згідно з певною дивідендною політикою. Розмір дивідендів кожного (i-го) працівника, який бере участь у капіталі, розраховується за формулою 2:

, (2)

де Д – сума дивідендів, що підлягає виплаті кожному (i-тому)працівнику, грн;

– сума прибутку, що виділена на сплату дивідендів, грн;

К – розмір капіталу, вкладеного (i-тим) працівником, грн;

– загальний розмір капіталу, вкладеного усіма працівниками, грн;

Крч – коефіцієнт відпрацьованого кожним працівником робочого часу за рік, який розраховується відношенням фактично відпрацьованого часу до загального фонду робочого часу [2].

Згідно з дослідженням Чухно А. А., наслідки від участі у прибутках можуть бути такими: підприємства і фірми, які запроваджують участь у прибутку, характеризуються значним зростанням продуктивності праці; більшу стабільність рівня прибутку і її норми забезпечують циклічна гнучкість трудових доходів; на підприємствах з участю працівників у прибутках при цьому рівні зарплати рівень зайнятості зазвичай вищий, ніж за гарантованої заробітної плати. Основною причиною цього є те, що за участі робочих у прибутках граничні витрати підприємства на оплату праці нижчі, ніж за гарантованої зарплати [3].

Отже, дослідивши питання участі працівників у прибутку підприємств, можемо зробити висновок, що використання даної методики стимулювання праці, окрім підвищення рівня матеріального добробуту співробітників, сприятиме забезпеченню соціальної рівності в колективі та справедливості в розподілі доходів. Використання системи участі у прибутку відповідно до організаційної форми підприємства дозволить більш ефективно використовувати наявні кошти підприємств. Преміювання працівників забезпечить підвищення результатів діяльності, а отже, збільшення прибутку, який, у свою чергу, створює основу економічного розвитку підприємства.

Література:

1. Завіновська Г. Т. Економіка праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://studentbooks.com.ua/content/view/332/39/1/2/>.

2. Шаполова О. С. Форми участі працівників у прибутку сільськогосподарських підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://www.repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/ 323/1.pdf>.

3. Чухно А. А. Сучасні економічні теорії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://pidruchniki.ws/1212012444063/politekonomiya/ teoriya_uchasti_prapratsivn_upravlinni_pributkah> .