Машихіна Р.О.

Науковий керівник: Полонська Л.А., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 ім. Михайла Туган-Барановського

 

Мотивація персоналу як один із способів підвищення ефективності діяльності підприємства

 

Ефективність діяльності підприємства певною мірою визначається особистим ставленням персоналу до праці, його трудовою поведінкою та мотивацією. В сучасних умовах розвитку суспільства використання теорії мотивації дозволяє заохочувати працівників до реалізації цілей підприємства та зацікавити їх в підвищені ефективності його діяльності. Як правило, це реалізується шляхом застосування  таких інструментів мотивації персоналу, як: надання соціального пакету працівникам підприємства, забезпечення підвищення кваліфікації, підготовки або перепідготовки персоналу, участі працівників в управлінні підприємством, підвищення заробітної плати, видача премій та ін.

Мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації [1].

Для створення ефективної системи мотивації персоналу важливо знати, для яких працівників на першому місці стоїть потреба у професійній самореалізації, а для яких працівників більш значущими є  потреби у владі, успіху і причетності до справи. Необхідно також знати реальні потреби, інтереси і мотиви працівників, щоб розробити ефективну систему мотивації.

До основних типових труднощів у розробці та реалізації системи мотивації персоналу слід віднести:

-         неповне розуміння значення чинників нематеріальної мотивації в підвищенні ефективності праці;

-         відсутність обліку очікувань та інтересів працівників при розробці й впровадженні системи мотивації;

-         тривалий розрив в часі між отриманням позитивного результату та заохоченням;

-         відсутність моніторингу системи мотивації і своєчасної оцінки її ефективності;

-         порушення керівництвом обіцянок і термінів щодо мотивації персоналу;

-         нестабільність системи мотивації персоналу [2].

Практика показує, наскільки б  ефективними не були грошові заохочення, обмеження системи мотивації лише матеріальними стимулами не дасть підприємству бажаного результату. Адже  в колективі працюють люди з різними життєвими цінностями та моральними установками. Матеріальні заохочення розраховуються виходячи із результатів виконаної роботи і можуть змінюватись навіть у людей, що займають однакове положення в службовій ієрархії. Тому це викликає невдоволення і мало сприяє створенню здорової соціально-психологічної атмосфери в колективі. У багатьох випадках велике значення має моральна компенсація, в ролі якої виступають методи нематеріального заохочення.

Нематеріальна мотивація складається з цілого ряду аспектів – починаючи з самомотивації працівника і оцінки колегами його досягнень, і закінчуючи внутрішнім кліматом організації, можливістю проявити себе в різних аспектах життя підприємства, можливістю набути нових знань, що є корисним для самого працівника.

Тільки у випадку створення повноцінної системи мотивації персоналу компанії (на всіх рівнях її структури) він буде зацікавлений у досягненні корпоративних цілей. Аналізуючи поведінку персоналу з позиції мотивації, можна зробити висновок, що вона залежить мотиваційної структури. 

В. Р. Веснін виділяє такі основні типи мотивів:

-         мотив як внутрішнє усвідомлення потреби (інтереси), що спонукають до дій (відчуття обов'язку), пов'язаних з їх задоволенням;

-         мотив як неусвідомлена потреба (бажання);

-         мотив як інструмент задоволення потреби;

-         мотив як намір, поведінка, що спонукає;

-         мотив як комплекс перелічених факторів [3].

          Співвідношення різних мотивів, що впливають на поведінку людей, становить їхню мотиваційну структуру, яка обумовлюється багатьма факторами (стать, освіта, виховання, посада, ставлення до праці тощо) [3].

Таким чином, ефективна система мотивації є чинником заохочення  персоналу до праці, а як наслідок – підвищення продуктивності праці. Необхідно зазначити, що розробка системи мотивації залежить від працівників апарату управління, від їхнього професійного досвіду, кваліфікації та інших якісних характеристик. Підвищення продуктивності праці, в свою чергу, зможе призвести до підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому. Тому впровадження ефективної системи мотивації праці, спрямованої на стимулювання працівників до підвищення продуктивності праці та підвищення ефективності діяльності підприємства повинно стати одним з напрямів стратегії діяльності підприємства.

 

Література

1. Колот А.М. Мотивація персоналу: підруч. /А.М.Колот. – К. : КНЕУ, 2002. – 337с

         2. Єськов О.Л. Ефективна система мотивації персоналу в умовах мінімізації витрат на підприємстві [Електронний ресурс] / О. Л. Єськов, І. І. Смирнова  // Економіка та право. – 2012. – № 2. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/epravo/2012_2/1.pdf

3. Веснін, В.Р. Менеджмент персоналу: Навчальний посібник / В.Р.Веснін. - М.: Еліт, 2000. - 472 с.