Економічні науки/6.Маркетинг і менеджмент

Гуменюк Катерина Борисівна, Луцяк Віталій Васильович

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету,Україна

Організаційні структури управління маркетингом на виробничих підприємствах


Постановка проблеми. У сучасній економіці перехід то­варовиробників у своїй діяльності до маркетингових принципів, методів, функцій, методичних підходів озна­менував справжній переворот в ор­ганізації, управлінні і контролі проце­су діяльності виробничих підприємств.

Основною причиною впроваджен­ня маркетингу стала об’єктивна по­треба виробничих підприємств у створенні та підтриманні в робочому стані такого організаційно-уп­равлінського механізму на підприємстві, який дозволяв би швидко й адекватно реагувати на зміни ринкового середовища, максимально задоволь­няючи потреби і вимоги споживачів, створюючи такі конку­рентні переваги, які дозволяли б йому укріпляти ринкові позиції.

Зростаюча роль маркетингу в діяльності підприємств поступово знаходила своє відображення у побу­дові організаційно-управлінських структур і їх функцій. Як госпо­дарська функція маркетинг пройшов чотири еволюційні етапи: виконан­ня функції розподілу, організаційна концепція (відділ збуту), виокрем­лення в самостійну службу (відділ маркетингу), перетворення марке­тингу в генеральну функцію підприємства, де особливе значення приділяється інтеграції всіх ресурсів для досягнення основної цілі підприємства, яка виражається у три­валому і стійкому існуванні на ринку [1].

Розвиток організаційних форм і функцій маркетингу на підприємстві виявлявся у тому, що накопичення кількісних елементів маркетингу вик­ликало якісні організаційно-управлінські зрушення, які привели до зростання кількості співробітників-маркетологів або збільшення кількості різних підрозділів. У резуль­таті із скромної функції відділу збуту маркетинг перетворився у повномасштабну службу, яка має силь­ний і визначальний вплив на всі сто­рони господарської діяльності підприємства.

Цілі статті визначаємо в прове­денні огляду та дослідженні ор­ганізаційних структур управління маркетингом на виробничих підприємствах з метою визначення їх функціональних особливостей і можливостей для подальшого вико­ристання на практиці як для новостворених підприємств, так і для існую­чих тривалий час.

Світовий досвід і вітчизняна прак­тика свідчать про те, що перебудова організаційних структур управління виробничих підприємств з ціллю орієнтації їх на маркетингову модель управління являє собою складний процес, що вимагає ретельної підго­товки і участі в ньому не тільки керівництва, а й усього персоналу.

Поширена у минулому практика перейменування відділів і служб збу­ту багатьох українських підприємств у відділи і служби маркетингу без до­корінної зміни їх функцій не відповідає вимогам сучасності, а та­кож дискредитує маркетинг і його можливості.

Непродуманість і поспішність при створенні цих відділів, непідго­товленість персоналу до позитивного сприйняття такої новації, низька кваліфікація керівників і персоналу маркетингових підрозділів, протидія з боку керівників інших служб, відсутність у керівництва підприє­мства наполегливості, переконаності, ініціативи, а також розуміння реаль­ної користі від використання марке­тингу призводить до неефективності служби маркетингу на виробничому підприємстві [5].

Одним із можливих шляхів ак­тивної адаптації вітчизняних підприємств до ринкових умов є ство­рення таких організаційних структур управління маркетингом, які б найк­раще відповідали товарній політиці підприємства, політиці розподілу, ціновій політиці, розмірам і характе­ру діяльності підприємства. Уп­равління підприємством, що працює на засадах принципів і методів марке­тингу, загалом складається з двох ча­стин: перша — це загальна система управління, що працює на засадах маркетингу як ринкової концепції уп­равління, а друга — це управління власне маркетинговою діяльністю підприємства через створення відповідної організаційної структури  у вигляді служби, відділу.

Теорій організації маркетингу, а відповідно і видів організаційних структур управління маркетингом, існує велика кількість [2, 3]. Кожна із цих теорій і створена струк­тура управління орієнтується на особ­ливості визначеної країни, що пов’язані з обслуговуванням клієнтів і управлінням життєвим циклом това­ру або торгової марки.

Основні широко відомі ор­ганізаційні структури управління мар­кетингом такі: функціональна, товар­но-функціональна, регіонально-функціональна, товарно-ринкова, проектна, матрична, дивізіональна, процесна.

Вид  структури

Переваги

Недоліки

Коли  використовується

 

Функціона-льна

Простота управління. Спеціалізація у відповід-них сферах підвищує і професійну компетенцію

Ускладнення ієрархічної структури може послаби­ти централізований конт­роль.

Прості маркетингові опе­рації. Один профілюючий товар/ринок

Товарно-функціона-льна

Велика ува­га з боку управлінців до відповідності різних то­варів ринковим вимогам

Додаткові управлінські ланки і затрати. Конфлікти. За­надто велика товарна орієнтація

Широкий асортимент то­варів реалізується однорідній групі споживачів

Регіонально-функціона-льна

Концентрація маркетингової діяльності на потре­бах конкретних ринкових сегментів

Дублювання функцій. Додаткові ланки управління

Підприємство випускає однорідну продукцію, що призначається для ринків різного типу

Товарно-рин­кова

Краща організація у разі виходу на ринок. Можливість розробки комплек­сної програми виходу на ринок.

Можливість конфлікту при неоднознач­ному вирішенні питань по одному і тому ж ринку різними службами

У підприємства широкий асортимент продукції, що випускається, і збут здійснюється на різних ринках

Проектна

(програмна)

Висока організаційна гнучкість. Обмін досвідом у ході ротації кадрів, ресурсів

Необхідність освоєння но-вої інформації, пов’язаної з проектом.

Часта зміна товарних ма­рок, турбулентність ринку. Освоєння нових то­варів, напрямів

Матрична

Поєднує переваги спеціалізації функціональної структури з цілісністю проектного управління.

Подвійне підпорядкування. Важко розділити обов’яз­ки. Конфліктність цілей підрозділів.

Різні продукти і різнорідні ринки

Дивізіональна

Підвищена ефективність чітко сфокусованих на ринку рішень. Зменшення дублювання функцій. персоналу

Високі затрати через відсутність спеціалізації. Великі мас­штаби роботи і збільшен­ня кількості персоналу

Диверсифіковані великі компанії. Широкий асортимент товарів на різних ринках

Процесна

Потенційно висока гнучкість, оптимальність Чіткість відповідальності у сфері діяльності

 

Працемісткий процес побудови організаційної структури управління мар­кетингом

Інжиніринг та реінжиніринг бізнес-процесів

 

Функціональна організація марке­тингу найпростіша і має широке роз­повсюдження. Спеціалізація, чітке розмежування компетенцій, стандар­тизація управлінських процесів виз­начають високу ефективність цієї ор­ганізаційної структури. Але її резуль­тативність знижується мірою розширення асортименту і збільшен­ня кількості ринків збуту.

У товарно-функціональній ор­ганізації за розробку стратегії і планів маркетингу для визначеного товару або груп товарів відповідає управляю­чий товарами. Це дозволяє за раху­нок спеціалізації досягти добрих ре­зультатів і в той же час не сприяє роз­витку стратегії і може мати серйозні наслідки для інвестиційних програм і фінансових результатів.

У регіонально-функціональній ор­ганізаційній структурі управляючі не­суть відповідальність за розробку і ре­алізацію планів маркетингової діяль­ності на визначених ринках. Ця структура добре працює у разі випуску однорідної продукції і присутності на різних ринках і сегментах цих ринків (по групах споживачів, по регіонах).

Товарно-ринкова організаційна структура ефективна, коли підприємство випускає широкий асор­тимент продукції і здійснює збут на різних ринках. Даний вид організаційної структури характери­зується чітким закріпленням усіх важ­ливих функцій маркетингової діяльності по конкретних ринках і товарах за відповідними виконавця­ми. Вирізняється така структура від інших підвищеною складністю, конфліктністю і високими затратами.

Проектна, або програмна, ор­ганізаційна структура управління маркетингом передбачає створення тимчасової команди спеціалістів, які мають чітку ціль або сформульовану систему завдань. Призначається уп­равляючий програмою (менеджер проекту) з усією повнотою прав і обов’язків у рамках проекту.

Маркетингові програми або про­екти можуть бути різних видів: проек­ти по товарах, проекти по регіонах, проекти по окремих сегментах ринку, програми по короткострокових або разових функціях маркетингу. Про­ектна організація актуальна як ефек­тивний метод в умовах обмежених ресурсів для реалізації маркетингу.

Матрична структура  являє собою дворівневу організаційну структуру, у якій вертикальний рівень ство­рюється ієрархічною структурою, а горизонтальний — маркетинговими програмами. Основною перевагою такої структури є можливість вико­ристання у великих компаніях зі значним масштабом маркетингової діяльності, тому що дозволяє збільшити кількість об’єктів уп­равління.

Диверсифіковані великі компанії частіше використовують дивізіональну організаційну структуру, у якій уп­равління поділено між стратегічни­ми господарськими підрозділами, що самостійно відповідають за досягнен­ня цілей у відповідному бізнесі.

За процесного підходу до побудови організаційної структури управління маркетингом уся діяльність підприємства поділяється на елемен­тарні процеси, де вихід одного є вхо­дом іншого процесу або кількох про­цесів. Для описання всього підприємства і діяльності його марке­тингової служби використовують складні схеми структурного аналізу, які формуються, як правило, з вико­ристанням спеціальних програмних засобів із елементарних блоків.

Подані  результати аналізу показують спектр різних ор­ганізаційних структур управління маркетингом зі своїми перевагами і недоліками, рекомендаціями до ви­користання, що дають можливість керівникам виробничих підприємств підібрати і впровадити оптимальну структуру управління маркетингом.

Крім представлених базових ор­ганізаційних структур управління маркетингом, які можуть бути ре­алізовані на рівні підприємств серед­нього масштабу, що здійснюють гос­подарську діяльність у межах однієї стратегічної зони, існує великий набір організаційних форм, що відповіда­ють корпоративному рівню побудови підприємства [4]: холдингові, транснаціональні, мережні, конгло­мерати, інтегровані структури, ство­рення структури торгового дому. По­яву цих форм визвано організаційними проблемами, які пов’язані з ускладненням уп­равлінських процесів у великих підприємствах, що працюють на значній кількості різнорідних ринків.

Висновки. Організаційна структура уп­равління маркетингом на виробни­чому підприємстві являє собою кон­струкцію логічно взаємопов’язаних рівнів управління і функціональних сфер і повинна будуватись у такій формі, яка дозволить найбільш ефек­тивно досягати визначених цілей ор­ганізації. Фактично за маркетингової кон­цепції управління підприємством маркетинг виступає як всеохоплююча управлінська функція, і тому система управління маркетингом переважно повторює загальну структуру управління підприємством, але у стис­неному вигляді.

Подальші дослідження доцільно проводити у напрямі розробки ме­тодів адаптації організаційних струк­тур управління маркетингом на підприємстві до змін навколишнього ринкового середовища.

Література:


1.             Гайдаенко Т.А. Маркетинговое управление. Полный курс МВА. Принципи управленческих решений и российская практика/Т.А. Гайдаен­ко. - М.: Зксмо, 2005. - 480 с. - (МВА).

2.             Дойль П. Маркетинг-менедж­мент и стратегии/П. Дойль; [пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского].

3.             Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент./Ф. Котлер. - 11-е изд. - СПб.: Питер, 2005. - 800 с.: ил.- [серия «Теория и практика менеджмента»].

4.             Маркетинг / [под ред. М. Бейкера]. - СПб.. Питер, 2002. - 1200 с.: ил. [серия «Бизнес-класс»].

5.             Минаев Д.В. Маркетинг в схе­мах и моделях/Д.В.Минаев [серия «Высшее профессиональное образо­вание»]. - Ростов н/Д . Феникс, 2004. - 480 с.