Економічні науки / 7.Облік і аудит

Студентки гр. ОМА-51 Кальницька Є. О., Побережник Н.В., Зизень М.В.

Національний університет державної податкової служби, Україна

Удосконалення комп’ютеризації обліку в бюджетних установах

У період розвитку кризових явищ в економіці України відбуваються зміни у фінансовій системі держави, у зв’язку з цим зростає роль і значення удосконалення ведення бухгалтерського обліку доходів і видатків бюджетних установ, складання звітності з метою уможливлення більш раціонального використання фінансових ресурсів. Названі причини вимагають реформування бюджетної сфери та, безумовно, впливають на порядок ведення бухгалтерського обліку, форми й обсяги подачі звітної інформації, систему внутрішнього і зовнішнього контролю за використанням

бюджетних коштів [1, с.114].

Проблематикою обґрунтування розвитку та впровадження інформаційних систем у бюджетних установах займалися такі вчені-економісти, як: Береза А. М., Бутинець Ф. Ф., Джога Р. Т., Лучко М. Р., Матієнко-Зубенко І. І., Писаревська Т. А., Свірко С. В., Терещенко Л. О., Шахрайчук Т. В., Хорунжак Н. М., Сисюк С. В. та ін. Але більшість малих бюджетних установ (особливо в сільській місцевості) продовжують використовувати традиційну ручну або частково автоматизовану форму ведення бухгалтерського обліку, яка не дозволяє систематизувати дані обліку та відображати їх синхронно в одній базі даних.

Причини відставання суб'єктів бюджетної сфери від технічного прогресу і розвитку сучасних інформаційних технологій пов'язані, в першу чергу, з наявністю проблем економічного, інформаційно-правового та організаційно-технічного характеру. Програмне забезпечення має враховувати таке: програма повинна бути гнучка в налаштуванні при незначних змінах, таких, як зміна норм видатків, мінімальної заробітної плати, розмірів відрахувань та нарахувань на фонд оплати праці, зміна тарифів на платні послуги, введення нових і вилучення окремих недоцільних рахунків з Плану рахунків.

Проте справедливо зауважити, що автоматизації обліку сприяє низка факторів, зокрема, таких, як прискорена комп’ютеризація суспільства, розвиток нових інформаційних технологій, наукові підходи щодо організації праці. Усе це є основою для розробки і впровадження як відносно простих автоматизованих робочих місць (АРМ), спрямованих на вирішення конкретних локальних задач, так і комплексних автоматизованих систем управління (АСУ), які діють у великих підрозділах закладів, установ і організацій бюджетної сфери, де розв’язуються задачі різного спрямування.

В умовах використання комп’ютерних технологій відбувається зміна системи бухгалтерського обліку, облікового процесу, підвищення якості та рівня управління. Крім того, комп’ютерна форма ведення обліку має ряд переваг перед ручною, серед яких основними є передбачені в програмі правила ведення бухгалтерського обліку, паралельне ведення обліку за декількома стандартними блоками та алгоритмами [2, с.118].

Значне місце відводиться програмам, розробленим в Росії, таким, як: «1С: Бухгалтерія для бюджетних установ», «Парус-Бюджет» для підприємств та організацій, що знаходяться на бюджеті, та програма «Казна». Вказані програмні продукти цілком адаптовані до внесення додаткових рахунків .

Сучасні вимоги щодо забезпечення потреб управління необхідною інформацією ставлять нові завдання перед інформаційною системою. У зв'язку з цим постановка завдання з розробки програмного забезпечення для обліку та контролю повинна охоплювати такі етапи робіт:

формулювання основних принципів обліку для конкретної бюджетної установи з урахуванням вимог діючого законодавства та внутрішніх потреб;

врахування мети, завдання та принципів, дотримання яких необхідно досягти у розроблюваній інформаційній системі, сформувати критерії, які має задовольняти автоматизована система [3].

Таким чином, у зв'язку з тим, що бухгалтерський облік у бюджетних установах в основному виступає як система контролю за наявністю та рухом бюджетних коштів, при впровадженні АРМ слід врахувати таку його специфічну особливість, як те, що він спрямований не на зіставлення витрат і результатів діяльності та отримання прибутку, а на облік видатків у процесі надання нематеріальних послуг. Власне, у зв'язку з цим при автоматизації обліково-розрахункових і контрольних процедур у наказі про облікову політику слід зазначити особливості формування кінцевих результатів діяльності, розмежувавши їх відповідно до того, як це зроблено у кошторисі (за загальним і спеціальним фондами), а також, що особливо важливо, чітко окреслити механізм розрахунку фінансових результатів від надання платних послуг.

Формування автоматизованої інформаційної системи, яка б базувалася на рекомендованих принципах і позиціях, забезпечить оперативне вирішення завдань обліку, контролю та аналізу, сприятиме якісному контролю за формуванням доходів і видатків бюджетних установ, забезпеченню ефективності використання фінансування та економії грошових і матеріальних

ресурсів. У кінцевому підсумку це забезпечить зростання обсягів і якості наданих бюджетними установами послуг.

Література:

1. Арабаджі І. К. Проблеми та перспективи розвитку комп’ютеризації обліку у бюджетних установах/ І. К. Арабаджі // Управління розвитком. – 2011. - №2(99). – С. 114-116.

2. Сушко Д. С. Застосування комп'ютерних технологій у ході проведення

аудиту балансу / Д. С. Сушко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : економічні науки. – 2010. – № 2 (36). – С. 116–122.

3. Хорунжак Н. М. Комп’ютеризація обліку в бюджетних установах [Електронний ресурс] / Н. М. Хорунжак, С. В. Сисюк. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Eir/2009_1/142-146.