Экономические науки / 7. Учет и аудит

к.е.н., доц. Агафоненко О.Ю., Гребенюк Ю.С.

Донецький держаний університет управління, Україна

ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

В сучасних умовах розвитку ринкової економіки жодне підприємство не може існувати без покупців, оскільки вони є основним джерелом прибутковості і добробуту організації. Але ризик несплати або несвоєчасної оплати рахунків збільшується і це веде до виникнення дебіторської заборгованості. Нажаль, в процесі фінансово – господарської діяльності підприємства ця заборгованість неминуча і має перебувати у рамках допустимих значень. Саме тому при аудиті фінансової звітності необхідно приділити особливу увагу розрахункам з покупцями.

Аудит реалізації продукції передбачає під собою знання певних методів і технічних прийомів, які дозволяють розкрити факти господарської діяльності підприємства.

На сьогодні питанням аудиту реалізації продукції і розрахунків з покупцями приділяється велика увага як вітчизняними, так і зарубіжними економістами – науковцями. Так, більшість дослідників – М. Баканова, С. Барнгольц, Ф. Бутинець, В. Бєлобородова, С. Голов, Н. Дорош, В. Завгородній, Б. Карпінський, Д. Мельник, Є. Мних, О. Редько, В. Сопко, В. Суторміна, Ю. Цал-Цалко, Б. Усач, А. Шеремета та інші розглядають операції продажу і розрахунки з покупцями, як процес реалізації продукції, товарів, робіт та послуг підприємств, який характеризується розміром виручки від їх реалізації: кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації, а також рівня реалізаційних цін. Проте, особливої уваги в процесі аудиту операцій продажу і розрахунків з покупцями та замовниками заслуговують умови, що впливають на розмір виручки від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг підприємств та, відповідно, впливають на рівень забезпечення якісною інформацією її користувачів (засновників, керівництва, покупців, замовників, менеджерів, банків, податкових органів і таке інше) [3].

Так як відображення у бухгалтерському обліку розрахунків з покупцями пов’язано з операціями по дебіторській заборгованості, то об’єктом перевірки є аудит не тільки розрахунків з покупцями, але й дебіторської заборгованості.

Основною метою аудиту розрахунків підприємства з покупцями за реалізовану продукцію є встановлення достовірності первинних даних відносно формування операцій купівлі – продажу товарів та послуг, правильності проведення обліку по розрахунках з покупцями, а також достовірності відображення розрахунків у фінансовій звітності.

Для досягнення поставленої мети перед аудитом розрахунків з покупцями поставленні певні завдання.

Отже, завданням аудиту реалізації продукції та дебіторської заборгованості є:

перевірка наявності і правильності оформлення первинних документів, що є підставою для облікових записів по реалізації продукції;

оцінка синтетичного та аналітичного обліку, правильне використання відповідних рахунків Плану рахунків;

контроль правильності перенесення вхідного сальдо при відкритті нових рахунків Головної книги;

оцінка стану дебіторської заборгованості за встановленими критеріями;

перевірка правильності розрахунків по дебіторській заборгованості;

аналіз доцільності заходів, вжитих підприємством щодо ліквідації причин, які спричинили прострочену заборгованість;

оцінювання стану синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з покупцями, якості відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку, облікових реєстрах та звітності;

порівнянність показників фінансової і не бухгалтерської звітності (звіт директора фірми, фінансового огляду) щодо дебіторської заборгованості та реалізованої продукції [1].

Джерелами фактографічної інформації для проведення аудиту реалізованої продукції та розрахунків з дебіторами є:

Регістри синтетичного обліку та звітність (форма №1 «Баланс», форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма №3 «Звіт про рух грошових коштів», форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності», Головна книга);

Регістри синтетичного та аналітичного обліку розрахунків (Оборотньо-сальдові відомості по рахункам 36, 681, Картки рахунків);

Первинні документи з обліку розрахунків (накладні, акти надання послуг, рахунки, договори та інше);

Акти та довідки попередньої перевірки, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

При здійсненні аудиту розрахунків з дебіторами застосовують наступні методологічні прийоми:

фактичні – інвентаризація, що встановлює фактичну наявність товарів, запасів, готової продукції, нематеріальних активів, а також стан розрахунково – кредитних стосунків;

розрахунково-аналітичні: економічний аналіз – застосовується для визначення резерву сумнівних боргів, безнадійної дебіторської заборгованості; аналітичні розрахунки – перевірка правильності визначення резерву сумнівних боргів та їх класифікація;

документальні: за формою – встановлюють дотримання нормативно-правових актів при відображенні дебіторської заборгованості у первинних документах, облікових регістрах. Для встановлення юридичної сили первинного документу перевіряють наявність відповідних реквізитів: найменування документу та його коду; дати складання; зміст господарської операції (у кількісному і вартісному виконанні). Перевіряють справжність підписів, наявність штампів і печаток; за змістом – відповідність характеру відображеній у ньому господарській операції, обґрунтованість цін, застосування кількісних вимірників довгострокових активів і операцій; зустрічна перевірка документів – звіряють супровідні документи покупців товарів, послуг (рахунки, видаткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні) з документами на реалізацію на даному підприємстві.

Серед основних методів фінансового аудиту можна виділити:

аналіз коефіцієнтів – розрахунок різних відношень показників, що засновані на існуванні співвідношень між окремими статтями звітності і мають певний економічний зміст. Аналіз складається з порівняння величин, розрахованих відносних показників з середньо галузевими, стандартними, нормативними величинами;

вертикальний аналіз – визначення загальної частки окремих видів дебіторської заборгованості, їх співставлення;

горизонтальний аналіз – співставлення величин показників за декілька періодів. Визначення обсягу і напрямку змін, а також тенденцій зміни показників. Порівнюються як абсолютні, так і відносні показники [2].

Аудит розрахунків з покупцями проводиться відповідно до програми, складеної аудитором, до якої входять такі питання:

контроль наявності, якості та реєстрації укладених договорів;

звірка залишків по розрахункам за даними Головної книги, синтетичного й аналітичного обліку;

перевірка правильності створення і використання резерву сумнівних боргів;

контроль повноти й реальності відображення господарських операцій по безготівковим розрахунках у первинних документах;

контроль правильності розрахунків у первинних документах (як за кількістю, так і за вартістю);

контроль відповідності та своєчасності облікової реєстрації (аналітичний, синтетичний, зведений синтетичний облік);

перевірка розрахунків за товарообмінними операціями;

перевірка безнадійної дебіторської заборгованості;

інші питання, що стосуються аудиту реалізації продукції та розрахунків з дебіторами [4].

Важливим моментом у проведенні аудиту розрахунків з покупцями на підприємстві є отримання необхідного обсягу якісних аудиторських доказів в ході проведення аудиторських процедур.

Для отримання інформації про реальний стан дебіторської заборгованості та реалізованої продукції аудитори здебільшого користуються методом інвентаризації розрахунків і надсилають вибірково листи – запити підприємствам – боржникам про звірку даних та самостійно проводять зустрічні перевірки.

Отриману в ході аудиторської перевірки інформацію аудитор фіксує в своїх документах.

На підставі проведеної перевірки та відповідних записів аудитор формує пакет пропозицій щодо поліпшення, усунення недоліків та недопущення помилок в подальшій діяльності підприємства.

Після закінчення аудиторської перевірки керівництво підприємства отримує аудиторський висновок, який є внутрішнім документом компанії і носить рекомендаційний характер.

Отже, аудит стану реалізації продукції та дебіторської заборгованості для підприємства грає значну роль, оскільки він сприяє ефективному управлінню господарською діяльністю, забезпечує фінансову стійкість та платоспроможність фірми.

Література:

1. Іванова Н.А. Організація і методика аудиту [текст] / Н. А. Іванова, О. В. Ролінський. – К.: Центр учбової літератури. – 2008. – 216 с.

2. Фролова Т.О. Фінансовий аналіз / Т.О. Фролова. – К.: Європейський університет. – 2005. – 253 с.

3. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/21_NTP_2011/Economics/7_90707.doc.htm

4. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.megos.org.ua/audyt.14.3.html