Рубітель О.Ю.

Директор ТОВ «Альянсаудит»

м. Запоріжжя, Україна

ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ЯК СУКУПНІСТЬ НОРМ ПОВЕДІНКИ АУДИТОРА

Важливим джерелом інформації (у тому числі негативної) про діяльність суб’єкта господарювання є висновок аудитора. В своєму висновку аудитор висловлює думку про достовірність бухгалтерської інформації та розкриває недоліки, що містяться у фінансово-господарській діяльності суб’єкта господарювання та які використані при складанні фінансової звітності. Саме тому професія аудитора є суспільно значимою, що передбачає визнання аудитором своєї відповідальності перед суспільством.

На даний час багато уваги зосереджується на вивченні ділових відношень з метою підвищення рівня культури цих відношень. Етика – це одна із найдавніших сфер філософії, наука про мораль (моральність). Термін «етика» (від грецького слова «ethos» - звичай, нрав) уперше був застосований Аристотелем для позначення вчення про моральність, при цьому етику вважали практичною філософією, яка має дати відповідь на питання «що ми маємо робити для здійснення правильних, моральних вчинків?»

Нерідко в ділових відносинах ми стикаємося із суперечностями між сущим і належним. З одного боку людина бажає вести себе морально, тобто належним чином, з іншого боку – бажає задовольнити свої потреби, реалізація яких часто пов’язана з порушенням моральних норм. Ця боротьба між ідеальним та практичним створює конфлікт усередині людини, який гостріше за все проявляється в етиці ділових відношень [1, с. 8].

Одним із головних елементів культури ділового спілкування є моральна поведінка людини, яка спирається на загальнолюдські моральні принципи та норми - повага людської гідності, честь, благородство, совість, почуття обов'язку та інші. Якщо повернутися до професійних моральних норм, то ними були і залишаються - ввічливість, люб'язність, тактовність, працьовитість. Тому професійна етика – це сукупність моральних норм, що визначають ставлення людини до свого професійного обов'язку. Отже професійна етика відображає рівень соціалізації особи [2, с. 393]. Саме через свою професійність відповідна особа засвідчує повагу до суспільства, а суспільство, в свою чергу поважає та довіряє особі, якщо бачить в ній професійність. З огляду на професію суспільство аудиторів включає клієнтів, кредиторів, інвесторів, роботодавців, уряд, професійні об’єднання бухгалтерів та аудиторів, а також інших осіб, що покладаються на об’єктивність, незалежність та чесність аудиторів з метою забезпечення упорядкованого ведення комерційної діяльності. Суспільство, покладаючись на аудиторів, очікує отримання компетентних рекомендацій на з питань фінансового обліку та звітності, фінансового менеджменту, права та оподаткування. Отже відношення аудиторів до виконання професійних обов’язків та поведінка аудиторів в процесі надання професійних послуг безпосередньо впливає на добробут суспільства та держави. Тому обов’язки незалежного аудитора не зводяться виключно до задоволення потреб окремого замовника або роботодавця. Ставлення та поведінка аудиторів при наданні таких послуг впливає на економічний добробут їх співтовариства і країни. Незалежні аудитори зможуть залишатись в такому привілейованому положенні, тільки якщо вони продовжуватимуть надавати суспільству ці унікальні послуги на рівні, який свідчить про те, що суспільна довіра є цілком обґрунтованою. Як наслідок - представники аудиторської професії в усьому світі найбільше зацікавлені в тому, щоб довести до відома споживачів послуг, які надаються професійними аудиторами, що ці послуги виконуються на найвищому рівні якості та надаються відповідно до етичних вимог, покликаних забезпечити такий рівень [3, с. 16].

Місія Міжнародної федерації бухгалтерів полягає у розвитку та вдосконаленні бухгалтерської професії в цілому світі на основі гармонізованих стандартів, що забезпечують надання неухильно високоякісних послуг в інтересах громадськості. На виконання цієї місії Радою МФБ був заснований Комітет з етики МФБ, завданням якого є розробка та публікація високоякісних стандартів етики та інших рішень для професійних бухгалтерів всього світу. Вимоги професійної етики аудиторів є суворішими правових норм, але м'якшими моральних ідеалів.

Дотримання аудитором норм професійної етики передбачає дотримання ним таких фундаментальних принципів:

- чесність - бути щирим та чесним в усіх професійних та ділових стосунках;

- об'єктивність - не допускати упередженості, конфлікту інтересів або неправомірного впливу з боку інших осіб на професійні або ділові судження;

- професійна компетентність та належна ретельність - підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для забезпечення отримання клієнтом чи роботодавцем компетентних, професійних послуг, що базуються на сучасних тенденціях практики, законодавстві та технології, а також діяти сумлінно і відповідно до застосовних технічних та професійних стандартів;

- конфіденційність - поважати конфіденційність інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, і тому не розголошувати таку інформацію третім сторонам без належного та спеціального дозволу, якщо немає юридичного чи професійного права розкривати її. Не використовувати цю інформацію в особистих цілях чи в інтересах третіх сторін;

- професійна поведінка - дотримуватись відповідних законів та нормативних актів та утримуватись від будь-яких дій, які дискредитують професію.

Як сказав німецький філософ Кант, людина покладає на себе принципи з урочистістю обітниці, вони підносяться над мінливими бажаннями, потребами і обставинами.

За звичай принципи професійної етики втілюються у практику через професійні дії або висловлювання в ході або за результатами надання професійних послуг.

Відмінною особливістю діяльності аудитора є те, що на аудиторів лежить величезний тягар відповідальності. У той же час, незважаючи на це, їх дії рідко піддаються перевірці. Саме тому західні ділові кола, ставлять професію аудитора в один ряд з місією священика.

Аудитор повинен чесно вести справи та свідомо не мати відношення до звітів, податкових декларацій, листування чи іншої інформації, якщо він вважає, що ця інформація

- містить твердження, яке за своєю суттю є неправдивим або вводить в оману;

- містить безвідповідально надані твердження чи інформацію;

- пропускає чи приховує інформацію, яку необхідно надати, якщо такий пропуск чи приховування вводитимуть в оману.

Не вважатиметься, що аудитор порушує принцип чесності, якщо він надасть модифікований висновок стосовно вищезазначених питань.

Принцип об’єктивності означає зобов’язання аудиторів не ставити під загрозу своє професійне чи ділове судження внаслідок упередженості, конфлікту інтересів або неправомірного впливу з боку інших осіб. Аудитор не повинен надавати професійні послуги, якщо обставини чи стосунки спричиняють упередженість або неправомірно впливають на його професійне судження стосовно цієї послуги.

Принцип професійної компетентності та належної ретельності означає зобов’язання аудиторів:

- підтримувати професійні знання та навички на рівні, необхідному для надання компетентних професійних послуг;

- діяти ретельно відповідно до застосовних технічних та професійних стандартів, надаючи професійні послуги.

Професійну компетентність аудитора поділяється на два окремі етапи:

а) досягнення професійної компетентності ;

б) підтримання професійної компетентності.

Підтримання професійної компетентності вимагає від аудитора постійної обізнаності та розуміння вдосконалення відповідних технічних, професійних знань та бізнесу, а також розвиток та підтримання здатності компетентно працювати у професійному середовищі.

Ретельність передбачає зобов’язання аудитора діяти відповідно до вимог завдання, ретельно, сумлінно та своєчасно.

Принцип конфіденційності означає зобов’язання аудиторів утримуватись від:

- розкриття за межами аудиторської фірми конфіденційної інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків (у тому числі, інформації, яку розкриває потенційний клієнт або роботодавець), без належного та спеціального дозволу або якщо немає юридичного чи професійного права або обов’язку розкривати її;

- використання конфіденційної інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, на власну користь чи на користь третіх сторін.

Аудитор має зберігати конфіденційність інформації, в тому числі у соціальному середовищі, бути пильним щодо можливості ненавмисного розкриття інформації, особливо близькому діловому партнеру або близькому чи найближчому родичу.

Необхідність дотримання принципу конфіденційності зберігається навіть після закінчення стосунків між аудитором та клієнтом або роботодавцем. У випадках, коли аудитор змінює місце роботи або отримує нового клієнта, він має право використовувати свій попередній досвід. Проте, він не повинен використовувати або розкривати будь-яку конфіденційну інформацію, яку здобув або отримав в результаті професійних чи ділових стосунків.

Розкриття аудитором конфіденційної інформації може бути доречним у наступних випадках:

- розкриття інформації дозволяється законом і санкціонується клієнтом або роботодавцем;

- розкриття інформації вимагається законом, наприклад: надання документів або інших доказів в ході процесуальних дій; розкриття інформації відповідним органам державної влади про виявлені порушення закону; існування професійного обов’язку або права розкривати інформацію, якщо це не заборонено законом з метою дотримання вимог до огляду якості організацією-членом або професійною організацією; для відповіді на запит або розслідування організацією-членом або регулювальним органом; для захисту професійних інтересів професійного бухгалтера в ході процесуальних дій; для дотримання технічних стандартів та етичних вимог.

Принцип професійної поведінки означає зобов’язання аудитора дотримуватись відповідних законів та нормативних актів, а також уникати будь-яких дій, що, як йому відомо або повинно бути відомо, можуть дискредитувати професію.

Під час маркетингу та рекламування себе та своєї роботи, аудитори мають бути чесними та правдивими та не мають права:

- робити перебільшені заяви про послуги, які вони в змозі запропонувати, про набуту кваліфікацію або отриманий досвід;

- зневажливо посилатись на роботу інших професійних бухгалтерів або робити необґрунтовані порівняння з нею;

- дискредитувати професію.

Аудитор не повинен свідомо займатись жодним бізнесом, роботою чи діяльністю, що завдає або може завдати шкоди чесності, об’єктивності або добрій репутації професії, і внаслідок цього буде несумісним із фундаментальними принципами.

Література

1. Деловая культура и психология общения: ученик для нач. проф. образования; учеб. пособие для сред. проф. образования /Г.М. Шеламова. – 5-е узд., стер. – М.: Издательский центр «Академия», 2006 – 160 с.;

2. Мовчан В. С. Етика: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 483 с.;

3. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2007 року / Пер. з англ. мови О.В. Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик, Т.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юрківська, С.О. Куліков. – К.:ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2007. – 1172 с.