Економічна сутність та класифікація матеріальних запасів на прикладі ПАТ «ГТРЗ»

Проблема даного дослідження є досить важливою, оскільки саме однією з обов’язкових умов здійснення процесу виробництва являється забезпечення його предметами праці (запасами) – сировиною, матеріалами, паливом та інші, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції (робіт, послуг)[1].

Запаси (англ. Inventory, рос. запасы) — це продукція виробничо-технічного призначення, споживчі й інші товари, що перебувають на різних стадіях виробництва й обігу, та очікують вступу в процес виробничого або особистого споживання[3]. Вони завжди були об’єктами дослідження багатьох учених, таких як Ф.Ф. Бутинець, П.С. Безруких, С.Ф. Голов, В.І. Єфіменко, М.С.Пушкар, Н.М. Ткаченко, І.А. Бланк, І.Б. Швець, І.А. Бондарєва, Р.З. Чейз .

Термін «запаси» у вітчизняній літературі з’явився із затвердженням П(С)БО. До впровадження стандартів термінологія мала різну назву, а саме: товарно- матеріальні цінності, предмети праці, матеріальні ресурси, виробничі ресурси. У одних економічних джерелах носять назву товарно-матеріальних запасів (цінностей) [1], в інших матеріальних ресурсів [4]. Одні автори запаси називають господарськими засобами, де розділяють їх на засоби праці та предмети праці , інші «виробничими ресурсами», де поєднують матеріальні і трудові ресурси [3].

Методологічну основу обліку запасів наведено в П(С)БО 9 «Запаси». Відповідно до п.4 П(С)БО 9 «Запаси», запаси – це активи, які[2]: утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, а також при управлінні підприємством; знаходяться у процесі виробництва (НЗВ) з метою наступного продажу продукту виробництва; утримуються з метою подальшого продажу при умові звичайної діяльності [2].

В. Д. Новодворський зазначає, що «під виробничими ресурсами розуміється сума складових ресурсів основних фондів, а також матеріальних і трудових ресурсів» [3]. А. І. Олійник, С. І. Юр’єва, Л. І. Рибальченко зазначають, що матеріальні ресурси є необхідним елементом виробничого процесу, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі і тому повністю переносять свою вартість на продукцію, вироблену в процесі виробництва [1].

До складу запасів включаються всі товарно-матеріальні цінності, якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження [4].

Специфічною особливістю виробничих запасів є те, що вони в процесі виробництва використовуються повністю і тому для кожного нового процесу виробництва їх потрібно заміняти повністю новими.

Також важливим є, що саме виробничі запаси повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції.

Економічна класифікація виробничих запасів за способом включення до собівартості  представлена в табл. 1.

Таблиця 1.

Економічна класифікація виробничих запасів за способом включення до собівартості на ПАТ «ГТРЗ»

Види	Характеристика	Приклад
1	2	3
основні	відносяться запаси, які створюють основу виробленого в процесі виробництва продукту. Приймаючи участь в виробничому процесі, вони повністю споживаються в виробничому процесі і, як правило, змінюють свою первинну форму	метал, та металеві конструкції, металеві заготовки, колеса, чавун
допоміжні	відносяться запаси, які приєднуються до основних для придання продукту виробництва необхідних властивостей та запаси, які використовуються засобами праці і при цьому вони змінюють лише свою форму і розмір	мастила, порошки
	запаси, які забезпечують нормальний хід виробництва та сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу не змінюючи своєї форми	тара, малоцінні та швидкозношувані предмети
	запаси, які використовуються для ремонтів та вводять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін	запасні частини

Провівши дослідження можна сказати, що на виробничому підприємстві важливою об’єктивною умовою здійснення процесу виробництва являється забезпечення його предметами праці, зокрема матеріалами, без яких здійснення виробництва продукції неможливе, тому що вони утворюють матеріальну основу продукції. Не менш важливою умовою є аналіз використання матеріалів, за допомогою якого можливим стає своєчасне виявлення непотрібних матеріалів та їх залишків, які, у подальшому, підлягають реалізації у відповідності з діючим порядком, що розроблено на підприємствах .

Для цілей бухгалтерського обліку для ПАТ «ГТРЗ» ми пропонуємо використовувати наступне уточнене визначення: виробничі запаси — це частина матеріальних ресурсів підприємства, які представляють собою сукупність предметів праці, які знаходяться на підприємстві у вигляді сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих, палива, тари і тарних матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин та інших матеріалів, що складають матеріальну основу продукції підприємства, надають їй необхідних якостей, приймають участь у виробництві протягом одного виробничого циклу і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції.

Література:

1. Гарасим П.М Фінансовий, управлінський і податковий облік у господарських товариствах./ П.М. Гарасим, Г.П. Журавель, П.Я.Хомин -Тернопіль: Економічна думка, 2010.-408 с.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р.№ 246, зі змінами та доповненнями. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

3. Посилаєва К.І. Поняття і сутність виробничих запасів та їх класифікація/ К.І. Посилаєва// - Харків: - 2010 №3 – С. 12-21.

4. Титенко Л.В. Економічна суть виробничих запасів/ Л.В.Титенко //Фінанси, облік і аудит: - 2011. №18. – С. 9 -18.