Экономические науки/7 Учет и аудит

Музичук Р.М., магістрант

Олійник Т.О., к.е.н., доцент кафедри фінансів і кредиту

Запорізький національний технічний університет

ТРАНСПОРТНО-ЗАГОТІВЕЛЬНІ ВИТРАТИ У ФОРМУВАННІ ПЕРВІСНОЇ ВАРТОСТІ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Виробничі запаси заслуговують на особливу увагу з тієї причини, що, по-перше, вони складають значну частину активів, а по-друге, оцінка запасів впливає як на валюту балансу, так і на собівартість виготовленої продукції і, як наслідок, на визначення фінансового результату діяльності.

П(С)БО 9 «Запаси» передбачено застосування двох варіантів відображення ТЗВ у бухгалтерському обліку:

1) пряме включення ТЗВ до первісної вартості конкретної одиниці запасів безпосередньо у момент їх виникнення, при цьому витрати розподіляються між видами придбаних запасів з подальшою калькуляцією кожної номенклатурної одиниці;

2) узагальнення ТЗВ на окремому субрахунку з подальшим розподілом за середнім відсотком між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця та сумою запасів, що вибули.

Проте на практиці часто виникає ситуація, коли склад ТЗВ у податковому та бухгалтерському обліку не збігається. Якщо підприємство платник податку на прибуток, здійснило придбання у фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та щодо яких існує заборона на віднесення будь-яких послуг (у тому числі з доставки запасів) до податкових витрат (пп. 139.1.12 ПКУ), то такі витрати знаходять відображення лише у бухгалтерському обліку, але не визнаються і не включаються до витрати, що формують собівартість реалізованих запасів для потреб податкового обліку. На те, що послуги з перевезення, надані фізичними особами-підприємцями, які є платниками єдиного податку, не належать до складу податкових витрат, звернула увагу ДПАУ в листі від 13.05.11 р. № 13401/7/15-0217. Транспортно-заготівельні витрати можуть бути визнані витратами, що формують собівартість реалізованих запасів згідно положень ПКУ, за умови, що їх підтверджено первинними документами, що випливає з п. 138.2 ПКУ [3].

Проте слід наголосити, що до конкретної групи виробничих запасів може бути застосовано тільки один метод обліку ТЗВ, інакше пропорції розподілу не буде дотримано.

При прямому включенні до первісної вартості конкретної одиниці запасів, ТЗВ у періоді придбання запасів відразу при оприбуткуванні включаються до їх первісної вартості та відображаються на відповідних субрахунках обліку запасів. У п. 5.5 Методичних рекомендацій №2 зазначається, що цей варіант доцільно застосовувати в разі, якщо можна достовірно визначити суми витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів. При перевезенні запасів одного найменування це зробити просто, а при доставці запасів декількох найменувань, виникає необхідність розподілу ТЗВ між одиницями запасів.

Метод «узагальнення ТЗВ на окремому субрахунку з подальшим розподілом за середнім відсотком» передбачає, що ТЗВ обліковуються на окремому субрахунку та списуються лише в момент вибуття запасів виходячи із середнього відсотка ТЗВ. Отже, фактично ТЗВ включаються не до первісної вартості кожної конкретної одиниці запасів, а до фактичної собівартості їх вибуття [1, с.26]. При цьому у Податковій декларації по податку з прибутку ТЗВ взагалі не відображається до моменту реалізації товарів. Вони включаються до витрат лише в періоді продажу у складі собівартості реалізованих товарів, продукції.

Оскільки періоди понесення ТЗВ та включення їх до витрат можуть не збігатися, до моменту відображення в декларації ТЗВ, то приходимо до висновку, що їх більш доцільно обліковувати на окремому рахунку та в окремих регістрах. З цією метою пропонуємо використовувати резервний в класі 2 «Запаси» рахунок 29 «Транспортно-заготівельні витрати». Облік транспортно-заготівельних витрат має вестись за видами витрат, перебачених Методичними рекомендаціями №373 (рис.1).

Дт 29 «Транспортно-заготівельні витрати» Кт

13

Паливо Дт 20 «Виробничі Кт

Знос (амортизація) запаси»

66

транспортних засобів При доставці влас-

Розрахунки за виплата- ним транспортом

65

ми працівникам

Розрахунки за Дт 23 «Виробництво Кт

22

страхуванням

Кт

МШП

37

Розрахунки з підзвіт- Дт 90 «Собівартість Кт

ними особами реалізованої

63

продукції

Розрахунки з При доставці транс-

постачальниками портом постачальника

Дт 79 «Фінансовий Кт

685

Розрахунки з іншими При доставці транс- результат»

кредиторами портом сторонніх

організацій

Рис. 1. Модель облікового відображення транспортно-заготівельних витрат у первісній вартості виробничих запасів

Згідно Методичних рекомендацій №373 [2] та П(С)БО 9 «Запаси» [4] при транспортуванні виробничих запасів транспортом постачальника або інших сторонніх організацій, до основних статей ТЗВ належать: оплата тарифу за перевезення та навантаження-розвантаження вантажів; провізна плата з усіма додатковими зборами крім штрафних санкцій; витрати на доставку та розвантаження запасів на складах підприємства; витрати на утримання спеціальних заготівельних пунктів у місцях заготівлі запасів; кошти, витрачені у відрядженні на безпосередню заготівлю та доставку (супровід) запасів на склади підприємства із місць заготівлі.

При доставці запасів власним транспортом виникають витрати на перевезення власним транспортом, такі як: вартість ПММ, витрачених власним автотранспортом на доставку запасів; зарплату водіїв, експедиторів, заготівників; єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВС) із такої зарплати; амортизація транспорту, задіяного в перевезенні запасів та інші власні транспортні витрати, понесені при доставці запасів на підприємство, включаються до складу ТЗВ.

Слід наголосити, що як у П(С)БО 9 «Запаси», так і в міжнародному аналогу МСФЗ 2 «Запаси» порядок відображення ТЗВ не ставиться у залежність від того, чиїм транспортом перевозяться запаси. Відсутнє розмежування на «власні» та «сторонні» ТЗВ у пп. 138.6 і 146.5 ПКУ [3].

Таким чином, запровадження на практиці наданих практичних рекомендацій щодо удосконалення методики відображення транспортно-заготівельних витрат у складі первісної вартості виробничих запасів забезпечить належну організацію їх обліку, контролю та своєчасного прийняття ефективних управлінських рішень.

Бібліографічний список

1. Бухгалтерський облік. Хрестоматія: Збірник систематизованого законодавства. Випуск 1. – Київ: «Бліц-Інформ», 2007. – 226 с.

2. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 р. № 373

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. search.ligazakon.ua/l_doc2

3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. sts.gov.ua/nk/

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. zakon.rada.gov.ua/go/z0751-99