Педагогические науки/ 2. Проблемы подготовки специалистов

Шостаківська Н.М.

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Полюя, Україна

Аналіз результатів експериментального дослідження з формування професійної компетентності майбутніх економістів засобами інтерактивних технологій

Перевірка ефективності формування професійної компетентності майбутніх економістів засобами інтерактивних технологій здійснювалася на основі аналізу формувального етапу експерименту, який відбувався на базі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя під час вивчення дисциплін «Аудит» і «Контроль і ревізія».

В експериментальних групах комплексно реалізовувалися всі визначені педагогічні умови: викладач заздалегідь готував методичне забезпечення для організації інтерактивної взаємодії усіх студентів; майбутні економісти, працюючи в парах і мікрогрупах, виявляли навчально-пізнавальну активність на заняттях і в самостійній роботі; ситуація професійного занурення сприяла набуттю студентами фахових знань, умінь, навичок і досвіду фахової діяльності, що є основою формування професійної компетентності майбутніх економістів, результативність якої визначалася у ході самооцінювання та оцінки викладача.

Активна участь студентів у інтеракціях у процесі вивчення фахових дисциплін ініціювала в майбутніх економістів осмислення і можливу корекцію тих чи інших фахових дій, що призводило до постановки конкретних цілей у професійному зростанні. Відбувалося професійне самоусвідомлення майбутнього фахівця, що відображалося в результатах освітньої діяльності студента, для якого процес навчання ставав особистісно значущим. Тому прагнення підвищити свою фахову компетентність з’являлося з можливістю побачити себе і своїх колег у професійних ситуаціях.

З метою аналізу результатів експериментального дослідження й установлення їх достовірності здійснювалося порівняння вхідного і підсумкового рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх економістів на таких етапах: 1) у процесі вивчення дисципліни «Аудит» (у групах КГ-1 і ЕГ-1); 2) у процесі вивчення дисципліни «Контроль і ревізія» (у тих самих групах і в групах КГ-2 і ЕГ-2); 3) упродовж вивчення обох дисциплін – «Аудит» і «Контроль і ревізія» в групах КГ-1 і ЕГ-1.

Порівняльний аналіз вхідного рівня сформованості професійної компетентності у студентів контрольної та експериментальної груп свідчить про однакові умови вступу студентів у експериментальне дослідження. Так, в обох групах не було студентів з високим рівнем сформованості професійної компетентності; кількість студентів з достатнім рівнем в КГ-1 становила 34,61% а в ЕГ-1 – 32,14%; із задовільним рівнем на початку експерименту в КГ-1 було 53,85% студентів, а в ЕГ-1 – 53,57%; низький рівень був властивий 11,54% студентам контрольної групи і 14,29% майбутнім економістам ЕГ-1; середній показник (СП) в обох групах був однаковим – 3,2 бала.

У процесі систематичного й цілеспрямованого використання засобів інтерактивних технологій, наприклад, під час вивчення дисципліни «Аудит» у студентів, котрі навчалися в експериментальній групі ЕГ-1, встановлено значно вищий рівень сформованості професійної компетентності, ніж у студентів контрольної групи КГ-1.

Оцінювання навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів на практичних заняттях, встановлення ефективності (правильності, швидкості, креативності) вирішення ними професійних ситуацій, відзначення активності й продуктивності в роботі мікрогруп та в навчально-ділових іграх, вияв студентами прагнення до професійного зростання і подання результатів самоосвітньої діяльності на лекційних заняттях у діалогічно-полілогічній інтерактивній взаємодії під час обговорення фахових питань свідчить про ефективність нашої методики формування професійної компетентності засобами інтерактивних технологій у майбутніх економістів.

Підсумковий контроль дав змогу зафіксувати результати сформованості професійної компетентності майбутніх економістів та порівняти їх з показниками вхідного контролю, що знайшло відображення у таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця сформованості професійної компетентності майбутніх економістів на етапі вхідного та підсумкового контролю в процесі вивчення дисципліни «Аудит»

Група / к-сть студ.	Етап контр.	Цифрові показники рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх економістів
		Високий		Достатній		Задовільний		Низький		СП
		Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%
КГ-1 / 26 ст.	ВК	0	0	9	34,61	14	53,85	3	11,54	3,2
	ПК	4	15,39	13	50,0	9	34,61	0	0	3,8
ЕГ-1 / 28 ст.	ВК	0	0	9	32,14	15	53,57	4	14,29	3,2
	ПК	12	42,86	7	25,0	9	32,14	0	0	4,1

Умовні позначення: ВК – вхідний контроль; ПК – підсумковий контроль

– за показниками високого рівня сформованості професійної компетентності в групі КГ-1 відбулося зростання кількості студентів на 15,39% – від 0 до 4 осіб, а в групі ЕГ-1 – на 42,86% – від 0 до 12 студентів, що на 27,47% більше, ніж в контрольній групі;

– за показниками достатнього рівня в контрольній групі відбулося збільшення студентів від 9 (34,61%) до 13 осіб (50,0%), а в ЕГ-1 цей показник демонструє зменшення кількості майбутніх економістів від 9 (32,14%) до 7 (25,0%) осіб, що пояснюється значним зростанням кількості студентів ЕГ-1 з високим рівнем сформованості професійної компетентності;

– динаміка показників задовільного рівня сформованості професійної компетентності майбутніх економістів окреслювалася такими цифровими показниками: в групі КГ-1 відбулося зменшення студентів від 14 (53,85%) до 9 осіб (34,61%), тобто, на 19,24% а в групі ЕГ-1 – від 15 (53,57%) до 9 студентів (32,14%) – на 21,43%, що на 2,19% більше, ніж в КГ-1;

– в обох категоріях груп на завершальному етапі вивчення дисципліни «Аудит» не визначено студентів з низьким рівнем сформованості професійної компетентності, однак порівняння з показниками вхідного контролю свідчить про те, що в групі КГ-1 відсоток студентів, які підвищили свій рівень від низького, становить 11,54%, а в ЕГ-1 – 14,29%, що на 2,75% краще, ніж в контрольній групі;

– середній показник сформованості професійної компетентності майбутніх економістів в групі КГ-1 зріс від 3,2 бала до 3,8 бала (на 0,6 бала), а в ЕГ-1 – від 3,2 бала до 4,1 бала (на 0,9 бала), що на 0,3 бала краще, ніж в контрольній групі.

Вірогідність і достовірність отриманих результатів перевірялася за допомогою методів математичної статистики. З метою перевірки гіпотези дослідження використовувалося порівняння дисперсій за методикою А. Киверялга визначення F-критерію [1].

Результати, отримані в процесі експериментальної перевірки формування професійної компетентності майбутніх економістів засобами інтерактивних технологій свідчать про ефективність та доцільність упровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів нашої методики підготовки студентів економічного профілю.

Література

1. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А. А. Кыверялг. – Таллин : «Валгус», 1980. – 334 с.