Педагогічні науки/ 3.Методичні основи виховного процесу

Аспірант Дурманенко О.Л.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Аналіз змісту виховної роботи у вищих навчальних закладах в умовах сьогодення

                Сучасний етап розвитку суспільства вимагає появи моральних, творчих, інтелігентних випускників вищих навчальних закладів. Виховання у вищій школі повинно носити творчий характер, орієнтуючись на проблеми, пов'язані із специфікою закладу освіти, специфікою регіону, у якому він знаходиться. До причин, що визначають актуальність даного дослідження, слід віднести й загальну соціальну ситуацію, яка негативно впливає на розвиток молоді; появу якісно нових вимог з боку суспільства до особистості; розмитість і девальвацію системи традиційних цінностей. На сьогодні є повна підстава говорити про численні погляди і підходи до розуміння суті виховання в системі вищої освіти. Як зазначає  К. Левківський: «Безумовно, виховання студентської молоді, яка через кілька років стане ядром  української інтелігенції, потребує особливої уваги. Майбутнє нашого народу залежить від змісту цінностей, що закладаються у світоглядні орієнтири молодих людей, та від того, якою мірою духовність стане основою їх життя» [4,115]. В наш час, в умовах розвитку сучасного суспільства, виховання та виховну роботу, як правило, пов'язують із забезпеченням моральної (тобто такої, що схвалена суспільством) поведінки індивіда, з внутрішньою саморегуляцією утримання індивіда від соціальних несхвальних вчинків.

Сьогодні в Україні вважається перспективною орієнтація на співробітництво у суспільстві. З цієї точки зору цікавою буде, на наш погляд, преамбула далекоглядного японського закону про освіту 1947 року: Ми будемо виховувати людей, що володіють особистою гідністю, які люблять правду і мир[2].

Кожен вуз спираючись на зміст виховної роботи ставить перед собою такі завдання, що пов’язані з вихованням студентської молоді:

1) підготовка на основі нових наукових досліджень з теорії нового типу, який гармонійно поєднує компетентність, духовність, якості, державного, громадського та культурного діяча;

2) формування вміння оволодіти надбаннями сучасної національної та світової культури, мистецтва, науки виробляти власні оригінальні підходи, форми, методи, прийоми організації  виховної роботи, відданості педагогічній справі та стійких якостей педагогічного подвижництва, любові до знань та наукової істини, вміння аргументовано спростовувати теорії, ідеї, позиції;

3) розвиток самостійності, ініціативності, здатності компетентно вирішувати проблеми психологічного, пізнавального і практичного характеру в своїй майбутній професійній діяльності.

Виховна робота покликана формувати в студентів високу культуру, гуманістичний і демократичний світогляд, високі моральні якості, виховувати їх громадянами — патріотами, інтелігентами, творчими й цілеспрямованими спеціалістами. Проте, надзвичайно важливе місце в процесі становлення високорозвиненої студентської молоді займає місце вихователя. Культура спілкування педагогів зі студентами і колегами має бути зразком, школою для вихованців, спілкування має здійснюва­тися на високому рівні загальнолюдської і національної культури. Основними напрямами виховної роботи у вищому навчальному закладі є: формування наукового світогляду; громадянське та патріотичне виховання; правове виховання; моральне виховання; художньо-естетичне, трудове, фізичне виховання; екологічне виховання; професійно - педагогічне виховання. Випускник вищої школи, безумовно повинен бути вихованою людиною: вміти поводитись, гідно триматись у суспільстві, володіти гарними манерами. Здавалось на перший погляд старовинне слово "манера", означає образ чи спосіб дії, спосіб тримати себе в суспільстві, зовнішні форми поведінки. Без схвалення суспільством форм спілкування та поведінки, без поваги до оточуючих не можлива справжня інтелігентність, погіршується спільна діяльність, виключається співробітництво. Внутрішня вихованість виявляється у спиранні зовнішніх дій на міцний фундамент моральних переконань. Вихована людина повинна бути насамперед моральною людиною. Навчання у вищій школі повинно мати не лише освітню орієнтацію, а й обов'язкову виховну спрямованість [5,62-63].

Як зазначає, З. Курлянд – особливе місце в організації виховного процесу вищої школи відводиться розв'язанню завдань професійного виховання, метою якого є формування у студентів поваги до обраної спеціальності, вироблення необхідних для неї рис, умінь і навичок, розвиток творчого потенціалу майбутнього фахівця. Виховна робота з студентством — це процес творчий, зорієнтований на проблеми, пов'язані зі специфікою вищого закладу освіти, особливостями регіону. В ідеальній перспективі вищі заклади освіти мають стати школою саморозвитку, самоуправління, самодисципліни, свідомої відповідальності, співробітництва й творчості викладача й студента [3,346-349].

         У системі професійної підготовки фахівців у вищих навчаль­них закладах має продовжуватися процес реалізації вимог про­грами виховання всебічно розвиненої особистості. У виховній роботі зі студентською молоддю варто використовувати різні фор­ми: безпосередню навчальну, виробничу діяльність, участь у гро­мадських справах, поводження у побуті. Дбаючи про створення оптимальних умов для виховної робо­ти, не варто виносити завдання виховання за рамки навчального процесу. Треба зважати на дієвість і впливовість великого спект­ра форм діяльності, які сприяють формуванню всебічно розвине­ної особистості. Це навчальні заняття (лекції, семінари, прак­тичні заняття), практика, наукові гуртки, творчі студії, екскур­сії, походи, різноманітні форми і види суспільно корисної пра­ці. Усі студенти на добровільних засадах мають бути охоплені різними формами і видами діяль­ності поза межами суто навчальної роботи, виходячи із необхід­ності задоволення їхніх індивідуальних потреб, які є джерелом формування мотивів діяльності особистості. Педагог своєю особистістю впливає на формування у студентів певних компонентів загальнолюдської і професійної культури [1, 202-206].

         Серйозне занепокоєння викликає зниження інтересу молоді до художньої літератури, театру, невміння організувати активне і змістовне дозвілля. Це пояснюється не тільки незадовільним розвитком естетичних потреб молоді, а й тим, що не діє, а у багатьох випадках зовсім зникає інфраструктура, яка створювалась в Україні десятиріччями. Музеї, картинні галереї, концертні зали і театри стали фінансово недоступними для більшості студентів. Але ж неможливо забезпечити виховання гармонійно розвиненої, соціально свідомої людини, активного громадянина без ознайомлення його із всесвітньою культурою і внеском наших співвітчизників в її розвиток. Створити належні умови для розвитку та задоволення культурних потреб студентів - надзвичайно важливе завдання адміністрації ВНЗ і органів студентського самоврядування. У сучасних умовах реалізація молодіжної політики неможлива без плідної співпраці з органами студентського самоврядування та громадськими студентськими об'єднаннями.

Отже, виховна робота з  студентами - справа творча, що потребує великої віддачі і великої відповідальності як від викладачів кафедр, усього педагогічного колективу вузу, так і від студентів. Метою виховної роботи є створення колективу в групі. Як наслідок виховної роботи є набуття молодою людиною соціального досвіду поведінки, формування національної самосвідомості, ціннісних орієнтацій і розвиток індивідуальних якостей особистості. Виховна робота повинна бути організована диференційно, враховуючи особливості різних категорій студентів, їх життя та побуту, поєднання масових, групових, індивідуальних форм та засобів виховання.

 

 

Література:

1.   Бєлоусова Л.О. Виховна система ВНЗ: питання теорії та практики [Текст] / Л.О. Бєлоусова. - Харків: НУА, 2004. - 264 с.

2.   Закон Японії № 67 від 17 квітня 1947 року  [Про місцеве самоврядування] // Закони Японії.

3.   Курлянд З. Н. Педагогіка вищої школи [Текст]  / З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова. - К. : Знання, 2007. - 495 с.

4.   Черкащина Т.В. Розвиток моральності як пріоритетний напрямок у формуванні взаємин (на прикладі ВНЗ І-П рівнів акредитації) [Текст] / Т. В. Черкащина // Вісник Черкаського університету.  - Сер.: Пед.науки. - Черкаси, 2005. - Вип. 64. - С. 115 - 118.

5.   Щербань П. Українська національна ідея і сучасні проблеми виховання учнівської та студентської молоді [Текст] / П. Щербань //Вища освіта України. - 2005. - №4. - С. 62 – 67. Науковий керівник: Свириденко О.О.