VПедагогические  науки / Проблемы подготовки специалистов

УДК 371.13

Бодруг Н.А.

Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка

Творчість – одна з передумов становлення педагога-майстра

Сьогодні у нашому суспільстві виникла гостра потреба у спеціалістах у сфері освіти, які вільно володіють новітніми технологіями різних видів діяльності та спроможних реалізовувати свої творчі потенції.

У зв'язку з цим великого значення набуває підготовка творчого вчителя. Зазначимо, що процес підготовки майбутнього вчителя за своєю сутністю є процесом формування педагогічної майстерності, бо тільки майстер, митець може бути справжнім учителем.

Над проблемою творчості викладача, його педагогічної майстерності працювали відомі вчені П. Блонський, Ю. Гільбух, І. Зязюн, В. Кан-Калик, А. Масдоу, А. Макаренко, В. Моляко, Й.-Г. Песталоцці, В. Сорока-Росинський, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.

Приділяючи значну увагу творчості у педагогічній майстерності вчителя, ми поставили за мету статті з'ясувати, як у психолого-педагогічній літературі представлено формування педагогічної майстерності викладача через творчість.

У педагогічній науці діяльність, технологія і майстерність – поняття одного ряду. Всі вони характеризуються високим рівнем професійної підготовки. І ланкою, що їх пов’язує, виступає творчість і загальна культура вчителя.

З’ясуємо суть поняття «творчість». Творчість, – за В. Загвязинським, – це завжди створення чогось нового на основі перетворення пізнаного: нового результату або оригінальних шляхів і методів його одержання. Новизна й перетворення - дві найбільш суттєві характеристики творчості. У педагогічній творчості найчастіше присутня суб'єктивна новизна думок, позицій, оцінок, що виникають у процесі навчального проектування та впровадження в життя прийнятих рішень. Творчість, на думку вченого, починається тоді, коли розв'язання проблеми не може бути досягнуто шляхом логічного висновку, коли знання добуваються з використанням гіпотез, догадок, інтуїції. Проте, це не означає, що продукт творчості має суперечити логіці, бо інтуїтивна здогадка, «інсайт», «озарениє», які виступають кульмінацією творчого акту, трактуються багатьма вченими як згорнута логіка [1, с. 12-13 ].

Фундатором науково-практичного напрямку педагогічної майстерності вважається академік І. Зязюн, який розглядає сутність педагогічної майстерності як комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

До таких важливих властивостей належать:

- гуманістична спрямованість;

- професійна компетентність;

- педагогічні здібності;

- педагогічна техніка (зовнішня і внутрішня) [4, с.29-30].

На думку вченого, педагогічна майстерність вчителя стверджується через творчість і втілюється в ній.

Педагогічну майстерність і педагогічну творчість, не ототожнюють І. Дмитрик, Б.Красовський, П. Шевченко, хоча ці поняття й пов'язані між собою. Вони наголошують на тому, що творчий підхід до педагогічної діяльності студента необхідно формувати ще у ВНЗ, готуючи його як до стандартних ситуацій, які розв'язуються за принципами та правилами, апробованими наукою й практикою, тобто з педагогічною майстерністю, так і до нестандартних ситуацій, де передбачається неординарний підхід до розв'язання складної задачі на новому якісному рівні, коли вчитель знаходиться в ситуації дослідника й творця, тобто педагогічної творчості [7, с.12].

Л. Гребенкіна, Л. Байкова трактують педагогічну майстерність так: «Педагогическое мастерство — это высший уровень педагогической деятельности, проявляющийся в творчестве учителя, в постоянном совершенствовании искусства обучения, воспитания и развития человека. Педагогическое творчество рассматривается как состояние педагогической деятельности, при котором происходит создание принципиально нового в содержании, организации учебно-воспитательного процесса, в решении научно-практических проблем» [5, с.15].

Педагогічна діяльність – це прояв постійної і різнобічної творчості. «Она предполагает наличие у учителя-воспитателя совокупности творческих способностей, качеств, исследовательских умений, среди которых важное место занимают инициативность и активность, глубокое внимание и наблюдательность, искусство нестандартно мыслить, богатое воображение и интуиция, исследовательский подход к анализу учебно-воспитательных ситуаций, решению педагогических задач, самостоятельность суждений, и выводов» [5, с.15].

З вищесказаного випливає, що творчість виступає умовою оволодіння професією і умовою досягнення педмайстерності.

На своєрідний зв'язок творчості вчителя із професійною майстерністю вказує Н. Кичук. На базі творчої активності особистості ефективно формується педагогічна майстерність. Але не завжди педагогом-майстром може бути творчо працюючий учитель. Творчі знахідки природні й у починаючих педагогів, які ще не достатньо володіють майстерністю у професійній праці [2,с. 15].

У педагогічній творчості В. Загвязинский розрізняє рівні:

- найвищий - рівень педагогічних відкриттів (це результати творчих пошуків А. Макаренка, В. Сухомлинського, Р. Оуена);

- педагогічних винаходів (це творчість педагогів-аматорів Ш. Амонашвілі, С. Лисенкової – опорні схеми, В. Шаталова – опорні сигнали);

- педагогічні вдосконалення (масовий досвід учителів по складанню задач, ребусів, казок, віршів учнями, застосування вчителями конвертів із завданнями (рівні, кольори) тощо [1, с.16-17].

В основі їх творчості лежить професійна майстерність.

У кожного педагога-майстра, безумовно, свій почерк, манера роботи, знахідки, але всі вони сприяють розвитку творчості майбутнього громадянина країни.

Сучасні умови професійної діяльності вимагають від учителя нових професійних і особистісних якостей. Надаючи великого значення поглибленню професійних знань, як умові розвитку педагогічної майстерності викладача, В. Пилипчук наголошує на тому, що: «Фундаментальні знання і предметні методики навчання - вагомий фактор розвитку педагогічної майстерності вчителів. І не варто обмежувати „прямий" об'єм знань особистості, які не змінять посилання на довідники і сучасні можливості «завжди знайти потрібні знання». Знайти можна лише інформацію, яка має досить опосередковане відношення до знання. Справжні знання здобуваються в муках напруженої творчості і, ставши надбанням особистості, тримають розум гострим, допитливим, таким, що постійно відчуває пізнавальну потребу» [6, с.148].

Дослідник В. Крижко стверджує: «Як правило, творчо працюючий учитель здатний прогнозувати і програмувати свою діяльність, впроваджувати інновації, елементи дослідницької діяльності», втілюючи творчий задум» бачити проблему, генерувати ідеї і мати здатність до „творчого розвитку. Цінність такої роботи полягає ще й у тому, що творчий учитель знаходиться в особливому емоційному стані, має емоційну гнучкість, переживає радість творчих відкриттів, його частіше супроводжує успіх» [3, с.233].

У підсумку бачиться можливим висновок, що професійна компетентність педагога передбачає сформованість професійно-предметних і педагогічних знань та вмінь, володіння навичками міжособистісних комунікацій, готовність до творчості. А сутність і структура педагогічної майстерності, творчості і є предметом дослідження багатьох учених. Педагогічна майстерність викладача стверджується через творчість, тому вищі навчальні заклади мають готувати творчого вчителя.

Тому, особливо актуальним та необхідним у сучасних умовах є активізація використання у навчально-виховному процесі різноманітних учбових закладів освітніх технологій, котрі виступають важливим чинником творчого розвитку особистості, поглиблюють її культурний рівень, збагачують емоційно-почуттєву сферу та стимулюють прояв творчої активності.

Література:

1. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя / В.И. Загвязинский.- М.: Педагогика, 1987. – 160 с.

2. Кичук Н.В. От творчества учителя к творчеству ученим / Н.В. Кичук. – Измаил, 1992, –96 с.

3. Крижко В.В. Антологія аксіологічної парадигми управлінні освітою: Навч. Посібник / В.В. Крижко. – К.: Освіта України, 2005. – 440 с.

4. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Карамущенко, І.Ф. Кривоніс та ін.; За ред. І.А. Зязюна. – 2-ге вид., дров. і перероб. – К.: Вища шк.,2004. – 422с.

5. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К. Гребенкиной, Л.А. Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое обществ России, 2000. – 256 с.

6. Пилипчук В.В. Поглиблення професійних знань як умова розвитку педагогічної майстерності викладача / Педагогічна майстерність у закладах професійної освіти: Монографія/ В.В.Пилипчук. – К,: 2003. – 246 с.

7. Шевченко П.И., Красовский Б.Д., Дмитрик, И.С. Подготовка студентов к профессионально-педагогическому творчеству / П.И.Шевченко, Б.Д. Красовский, И.С. Дмитрик. – К.: Наук. думка,1992. –150с.