Филологические науки / 1.Методика преподавания языка и литературы

Роман Л.А.

Буковинський державний медичний університет

Технологізація процесу як інновація у методиці викладання української мови як іноземної

Умови розвитку інформаційного суспільства, стратегічна мета України – інтеграція в європейський та світовий освітній простір, а також приєднання до Болонського процесу – вимагають від університетів орієнтування не на енциклопедичність знань студентів, а на формування в них таких здатностей, як уміння самостійно збирати, обробляти інформацію та спроможність ефективно її використовувати в процесі розв’язання життєвих та професійних ситуацій, прийняття рішень та самореалізації. Щоб підготувати такого спеціаліста, вищі заклади освіти, спрямовуючи навчальний процес на задоволення потреб суспільства та запитів студентів, мають змінити ставлення до вивчення іноземної мови як непрофілюючої дисципліни на факультетах нефілологічного профілю. В той же час змін потребує й методика навчання української мови як іноземної студентів нефілологічних спеціальностей. Оновлення цілей та змісту навчання відповідно зумовлює інновацію освітніх технологій та створення нового покоління підручників та посібників для вивчення іноземної мови. Сучасні психолого-педагогічні та методичні дослідження ґрунтуються на трактуванні навчання іноземних мов як процесу особистісного розвитку студента в контексті „полілогу культур” [4, с. 2]. Отже, об’єктом нашого дослідження є короткий огляд технологій, які б покращили викладання української мови як іноземної.

У зв’язку з виникненням необхідності навчання української мови як іноземної виникла відповідно потреба інновацій освітніх технологій та створення нового покоління підручників та посібників для вивчення української як іноземної. Дослідниця Л.І.Морська зробила такий висновок: оскільки іноземна мова по-різному знаходить своє застосування у спілкуванні спеціалістів різних професій, можна моделювати процес їх реальної комунікації, відібравши попередньо для цього необхідний мовний та мовленнєвий матеріал, звузити весь широкий діапазон мови до конкретних потреб спеціалістів і цим полегшити процес оволодіння мовою для спеціальних цілей [3]. У результаті виник так званий ситуативний підхід до навчання іноземних мов для спеціальних цілей, який домінує в сучасній вітчизняній та зарубіжній методиці.

Н.М.Костриця [2, с. 8] стверджує, що ситуація є видом репрезентації знань, які залежать від особистого досвіду учасників комунікації. Оскільки природна узгодженість використання мовленнєвих одиниць (слів, словоформ, висловлювань) у дискурсі зумовлюється ситуацією, то, відповідно, основним принципом їх добору є ситуативно-тематичний. Такий підхід до навчання обумовлений насамперед професійною діяльністю майбутніх фахівців різних спеціальностей і забезпечує розуміння особливостей функціонування мовленнєвого матеріалу в природних умовах, адекватність володіння професійним мовленням.

Представник російської методичної школи навчання іноземних мов О.В.Смірнова [5] розробила й описала технологію навчання різних форм іншомовного полілогового спілкування: дискусії, дебатів, диспуту, обговорення, спілкування за “круглим столом”. М.Г.Корочкіна, розробивши курс англійської мови для технічного ВНЗ, пропонує технологію формування соціокультурної компетенції з опорою на етнографічний підхід до вивчення іноземної мови [1]. Ця технологія спирається на протиставлення рідної та чужих культур. Сприяючи кращому засвоєнню навчального матеріалу, така технологія, на нашу думку, не позбавлена культуроцентризму, оскільки завжди існує загроза мимовільного переходу від зіставлення мовних засобів вираження національної культури до порівняння самих культур та визначення кращих з них, у той час як усі культури мають рівні права на існування та розвиток.

Аналіз існуючих методик навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах нефілологічного профілю свідчить, що переважна більшість із них декларує впровадження сучасного комунікативно-діяльнісного підходу, але на практиці методи-способи навчальної діяльності залишаються здебільшого традиційними: читання й переклад текстів, переказ, виконання граматичних та лексичних вправ на підстановку, множинний вибір, складання речень із окремо поданих слів, заучування готових, наведених у підручнику, діалогів та розмовних тем. Самостійна робота студентів, без чого неможливе опанування іноземної мови, зводиться до механічного заучування програмних тем, перекладу та виконання письмових вправ, які не мають нічого спільного з творчістю, не збуджують уяву, не сприяють розвитку креативного мислення. Водночас в Україні в деяких університетах нефілологічного напрямку поширюється впровадження сучасних освітніх технологій, мета яких – якнайефективніше навчити студента-нефілолога іншомовного спілкування на повсякденні та професійні теми з максимальним використанням можливостей аудиторних занять у поєднанні з цілеспрямованою самостійною роботою студентів.

Отож, технологізація процесу навчання іноземної мови сьогодні є вимогою часу, оскільки наша держава повинна адаптуватися до європейського освітнього простору і конкурентоспроможність випускників університету на ринку праці неможливі без знання щонайменше однієї іноземної мови. Окрім навчальної функції, технологізація процесу оволодіння іноземною мовою виконує ще й виховну та освітню функції: в ході вивчення мови у студентів формується стійке позитивне ставлення до іноземної мови та культури народів, які нею послуговуються, а також віра у власні сили й спроможність вивчити мову і навчитися спілкуватись цією мовою як на загальні, так і на професійні теми.

Література

1. Корочкіна М.Г.Формирование межкультурной компетенции в техническом университете: Дисс. … канд. пед. наук. – Таганрог, 2000. – 179 с.

2. Костриця Н.М. Формування українського професійного мовлення у студентів вищих навчальних закладів економічної освіти України: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2002. – 16 с.

3. Морська Л.І. Сучасні тенденції у викладанні іноземних мов для спеціальних цілей // Іноземні мови. – 2002. – №2. – С. 23-24.

4. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів // English language & culture. – №29-30 (78-79), August, 2001. – P. 4-5.

5. Смирнова Е.В. Развитие культуры иноязычного полилогического общения в послевузовском образовании преподавателей иностранного языка: Дисс.

... канд. пед. наук. – М., 1999. – 205 с.