Палійчук К.В.
Чернівецький Національний Університет, Україна
Морфологічні особливості авторського стилю К. С. Льюіса у казці –
оповіданні “Хроніки Нарнії”
Значна
кількість досліджень сучасної лінгвістики присвячена розробці комплексної
методики вивчення особливостей авторського стилю та визначенню кількісних
характеристик нових літературних
жанрів.
В лінгвістичній
стилістиці досі немає єдиного усталеного і загальноприйнятого визначення стилю.
Словник літературознавчих термінів подає нам стиль як
«ідейно-художню своєрідність творчості письменника, риси його творчої
індивідуальності, зумовлені життєвим досвідом, світоглядом, загальною
культурою, характером, уподобаннями, орієнтацією на певні літературні напрямки
тощо» [1, с. 401].
Сучасна англійська літературна мова
багатофункціональна. Це зумовлює її функціонально-стильове розмежування, тобто
поділ на функціональні стилі.
«Функціональний
мовний стиль — це різновид літературної
мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до
цього має свої особливості добору й використання лексичних, граматичних,
фразеологічних та інших мовних засобів. Існують такі основні функціональні
стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній та розмовний.
Офіційно-діловий стиль, в якому оформляються
різні акти державного, суспільно-політичного, економічного життя, ділових
стосунків між членами суспільства, характеризується логізацією викладу,
вживанням усталених конструкцій, зокрема безособових та наказових, відсутністю
емоційного забарвлення, двозначних слів і висловів.
Науковий стиль обслуговує різні галузі
науки й техніки. Йому властиве широке використання термінів та абстрактних
слів, складних речень, зокрема складнопідрядних, за допомогою яких відтворюються
причинно-наслідкові зв’язки між частинами тексту.
Найхарактернішою
ознакою публіцистичного стилю є поєднання логічності
викладу,
доказовості й переконливості з образністю та емоційністю. Завдання публіцистики полягає не лише в тому, щоб
викладати певні факти, явища дійсності, а й давати їм оцінку, формувати
громадську думку.
У художньому стилі, тобто в стилі художньої літератури, найяскравіше
виявляється лексичне багатство мови. Для цього стилю характерне вживання слів у
прямому й переносному значенні, використання лексичних, синтаксичних
фразеологічних засобів виразності, широкий вияв авторської індивідуальності.
Розмовний стиль, або
стиль розмовного мовлення, вдовольняє потреби безпосереднього спілкування людей
у повсякденному житті. Крім суто мовних засобів (розмовні, а часом і
просторічні варіанти слів, короткі прості, неповні, еліптичні речення й под.),
складниками цього стилю є інтонація, міміка, жести, конкретна ситуація» [3, c. 135].
Систему
кожного функціонального стилю як його частини й різновиди складають підстилі та
жанри. Жанр у стилістиці розглядається як «вид творів у галузі мистецтва, який
характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками» [2,
с. 58]. У сучасній літературі вирізняються чотири класи жанрів: драматичні,
ліричні, епічні (оповідальні) та сатиричні.
«Фентезі
(англ. fantasy — фантазія) — літературний
жанр, в якому магія та інші надприродні явища є головними елементами сюжету,
теми чи місця дії. Багато
історій цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де магія є звичною
справою. Як правило, від наукової фантастики і літератури жахів фентезі
відрізняється відсутністю (псевдо)-наукових та макабричних тем, хоча усі три
жанри мають багато спільного» [3, с. 147].
«Хроніки -
історичний виклад фактів і подій, побудованих
в хронологічному
порядку, як в лінії часу. Зазвичай, рівна увага приділяється історично важливим
подіям і місцевим подіям, мета яких є запис подій так як їх бачить літописець.
Це відрізняється від розповіді або історії, які відображають відібрані події в
значимому контексті, і виключають ті, які автор не вважає важливими.» [3, с. 246].
«Казка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів,
порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї,
гноми, велетні тощо. В основі казки — захоплива розповідь про вигадані події і
явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших
часів у всіх народів світу. Споріднені з іншими фольклорно-епічними жанрами —
сказаннями, саґами, легендами, переказами, епічними піснями, — казки не
пов'язані безпосередньо з міфологічними уявленнями, а також історичними особами
і подіями» [3, с. 195].
Метою
дослідження є визначення частоти вживання стилістично забарвлених іменників,
прикметників, дієслів та прислівників у казці – оповіданні К. С. Льюіса «Хроніки Нарнії» методом суцільної
вибірки, об’єм якої становить 37705 лексичних одиниць.
За
результатами кількісного аналізу в тексті вжито 6542
стилістично забарвлених лексичних одиниць.
Серед них
найвища частота – 3624 слововживань (55,3%) притаманна іменникам. Наприклад: “He told about the
midnight dances and how
the Nymphs who lived in the wells and the Dryads who lived in the
trees came out to dance with the Fauns” [4,
с. 4].
В тексті також налічується 1520 слововживань (23,2%) стилістично забарвлених дієслів
та 844 слововживань (12,9%) прикметників. Найрідше вживаються прислівники – 554 (8,4%). Наприклад: "Why, of course I
can," said Lucy, shaking him heartily by the hand. "And I do
hope you won't get into dreadful trouble on my account." [4, с. 6].
Досліджувані
стилістично забарвлені лексичні одиниці, які створюють особливий світ жанру
“фентезі”, неодмінно мають позитивну чи негативну конотацію, що притаманно й
казці, проте, у казках більшу питому частку стилістично забарвленої лексики
становлять дієслова та прикметники.
Література:
1. Лесин В. М. Словник літературознавчих термінів / В. М. Лесин, О С.
Пулинець. – Київ : Радянська школа, 1971 – 485 с.
2. Марченко М. О
содержательности жанровых форм как критерии
классификации жанров / Марченко М. – М. : Высшая школа, 1970.
– 371 с.
3. Мороховский А. П. Стилистика английского язика / А. П. Мороховский, О. П.
Воробьева – К. : Просвещение, 1984. – 426 с.
4. Lewis C. S. “The Chronicles of Narnia” [Електронний ресурс] / Lewis C. S. – Режим доступу : http://lib.aldebaran.ru.