Філософія / 4. Філософія культури
К.філос.
н. Пряжникова Г.Ю.
Східноукраїнський
національний університет ім. В. Даля, Україна
Концепція homo
aestheticus в інформаційній теорії М. Маклюена
Інтенсивний розвиток інформаційних технологій в сучасному
світі виявився детермінуючим чинником культуро-антропо-соціогенезу, тобто нових
форм культури, стандартів діяльності, мислення та чуттєвості людини. Це вимагає
активного осмислення сучасним науковим дискурсом.
Актуальність заявленої теми обумовлена раціоналізацією культурологічного знання і в деякій
мірі «зникненням» з нього людини. Саме тому в фокусі інтересів сучасного
наукового співтовариства опиняється антропологічний тип тієї або іншої культури
в різноманітті його проявів: від типів чуттєвих станів і світогляду до
відтворюваних ним системи цінностей і норм, форм практичної життєдіяльності;
коло питань, пов'язаних з процесом виникнення й становлення людини в його
ціннісно-смислових формах свідомості, соціально придбаних нею позабіологічних властивостях, власне антропогенез.
На сучасному етапі розвитку суспільства під масованим
впливом інформації можна спостерігати ґенезу такого антропологічного типу,
як homo aestheticus. Цікавими щодо
цього питання є ідеї теоретика інформаційного суспільства М. Маклюена.
Еволюційно-історичний процес становлення homo aestheticus М. Маклюен уявляє у вигляді зміни акустичного сприйняття
візуальним. Так, домінуючим органом почуттів і соціальної орієнтації в
первинних суспільствах було вухо. Інтуїція і відчуття первісної людині було її
путівником в акустичному просторі. Винахід писемності істотно трансформує
антропологічний тип: слово раціоналізує його. Маклюен пов'язує появу сучасної
цивілізації з її символами - архітектурою, містом, армією, дорогами - з
книгодрукуванням, яке затверджує не просто нову еру, а новий тип мислення -
дискретний, ступінчастий, лінійний, континуальний і просторовий. Поява
інформаційних засобів з їх моментальним «включенням» нас в єдине «позачасове» і
«позапросторове», затверджує новий антропологічний тип. У homo aestheticus, під
масованим впливом інформаційних засобів, трансформуються попередні здібності до
раціональної класифікації предметів і явищ, а також до розрізнення їхніх типів.
Безупинні потоки інформації занурюють його в перманентний процес активного
емпіричного становлення. За розумінням Маклюена, телебачення «завершує цикл
чуттєвого сприйняття людиною світу» і незворотне знищує культуру писемності
одночасним включенням людиною всіх почуттів. Телебачення проектує образи на
людину, яка сама в результаті стає екраном, центральною точкою зворотної
перспективи [1, с. 340-343].
Згідно з М. Маклюеном, вся сучасна дійсність під
впливом інформаційних технологій стає тотально естетичною. Так, зовнішньому
світові, створеним радіо і телебаченням (а зараз ще й Інтернетом), Маклюен дає
назву «глобальне село», внутрішній світ людини, по його виразу - це «африка
всередині нас». І якщо в період механічного століття люди продовжували в
просторі свої тіла, то сьогодні під впливом електронних технологій ми
продовжили саму нашу нервову систему, розповсюдивши її на всю земну кулю [3,
с. 343]. Таким чином, істотним наслідком тотальної естетизації стає формування абсолютно нового якісного
стану культури і нового типу людини.
Панестетізм М. Маклюена заснований на одному з його
ключових принципів-метафор: техніка є продовження людини, людських відчуттів, а
отже, вона - знаряддя мистецтва, подібно до кисті і різця. Засоби ж комунікації
- це особливі концентровані способи художнього вираження, які володіють
властивістю, подібно до поезії, диктувати свої власні правила. Маклюен
припускав, що художні прийоми можуть витіснити традиційну методологію
політико-економічної дії на людей і усвідомив структурну важливість ролі
художнього початку в політичних, технологічних, психологічних, дизайнерських та
інших аспектах його розвитку. Таким чином, разом з зазначеними культурними та антропними трансформаціями, інформація в цілому є істотним ресурсом управління.
Активне впровадження в повсякденне життя інформаційно-телекомунікаційних
технологій безумовно розширює і прискорює процес інтернаціоналізації
економічних, політичних і соціокультурних зв'язків.
Основна теоретична ідея Маклюена полягає в тому, що
прагнучи нейтралізувати колективний тиск і роздратування, люди творять нові
технології [2, с. 79]. Таким чином, постійно створюючи різні технології,
що представляють зовнішні проекції свого тіла, чоловік, застосовуючи ці
технології, водночас змінюється під їхньою дією. Так, технології стають
водночас і метою, і засобом конструювання нового типу людини.
Література:
1. Маклюэн М. Культура в
аудиовизуальный век / Хрестоматия по культурологии: учеб. пособие / сост.
А.И.Кравченко. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – С. 333 – 343.
2. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние
расширения челове¬ка / М. Маклюэн ; пер. с англ. В. Г. Николаева. М. ;
Жуковский : Канон-пресс-Ц ; Кучково-поле, 2003. - 464 с.
3. Маклюэн М. Средство само есть содержание
/ Информационное общество [Текст]. – Сб. – М. : АСТ, 2004. – С. 341 – 348