Право/13. Международное право

 

Ковальчук О.М.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

Адаптація  українського законодавства щодо механізму захисту прав споживачів  до законодавства Європейського Союзу

 

    Інтеграція України до Європейського Союзу є одним з її основних зовнішньополітичних пріоритетів. Стратегічною метою держави проголошено повноправне члеyство в ЄС.

    Ключовим елементом успішної інтеграції України до ЄС є досягнення певного рівня узгодженості законодавства нашої країни з правовими нормами Євросоюзу.

    Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - процес приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність acquis communautaire. Адаптація законодавства є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що в свою чергу є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики.

Фундаментальні основи європейської політики України, механізми і тактику реалізації стратегічного курсу визначають наступні документи:

-         Конституція України (ст.18) [1];

-         Угода про партнерство та співробітництво між Україною та

Європейським Союзом, підписана 16 червня 1994 року [2];

-         Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу, затверджена

Указом Президента України від 11 червня 1998 року [3];

-         Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації

законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 № 1629-IV [4].

    Аcquis communautaire в дослівному перекладі з французької - «надбання Співтовариства». Цей термін відображає особливості правової природи Європейського Союзу і фактично є правовою системою Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними).

    Адаптація законодавства України до acquis communautaire Європейського Союзу, передбачена статтею 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) і їх державами-членами, є однією із головних складових політики європейської інтеграції України, а також - одним з найважливіших аспектів співробітництва України та ЄС.

    Угодою про партнерство та співробітництво визначено 16 пріоритетних сфер адаптації: митне право; законодавство про компанії; банківське право; бухгалтерський облік компаній; податки, у тому числі непрямі; інтелектуальна власність; охорона праці; фінансові послуги; правила конкуренції; державні закупівлі; охорона здоров'я та життя людей, тварин, рослин; довкілля; захист прав споживачів; технічні правила і стандарти; транспорт; енергетика, у тому числі ядерна.

   На сьогоднішній день адаптація законодавства України до законодавства ЄС відбувається у відповідності до положень Закону України про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу від 18 березня 2004 року № 1629-IV.

    Загальні принципи захисту прав споживачів, що закріплені в законодавстві України, в цілому відповідають вимогам acquis communautaire. Так, в Україні правовідносини стосовно захисту прав споживачів регулюються, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України [5], Законами України від 12 травня 1991 р. № 1023-ХII «Про захист прав споживачів» [6], від 3 липня 1996 р. № 270/96 «Про рекламу», від 23 грудня 1997 р. № 771/97 «Про безпечність та якість харчових продуктів», від 15 вересня 1995 р. № 324/95-ВР «Про туризм», а також положеннями Закону України від 17 грудня 2008 р. № 685-VI «Про приєднання до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень» (щодо виплати компенсацій пасажирам авіатранспорту).

    Також Кабінетом Міністрів прийнято розпорядження від 3 вересня 2009 р.    № 1026 «Про схвалення Концепції захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг в Україні». Розпорядженням Кабінету Міністрів України вiд 20 січня 2010 р.  № 135 затверджено план заходів щодо реалізації Концепції захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг в Україні, положення якого визначають необхідність врегулювання на законодавчому рівні питань захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг, зокрема, стосовно умов та порядку надання роздрібних небанківських фінансових послуг, укладання кредитних договорів, уточнення вимог до порядку укладання та умов договорів про надання фінансових послуг.

    Зважаючи на розвиток технологій виникає необхідність врегулювати в законодавстві України відносини щодо дистанційної торгівлі споживчими фінансовими послугами. Крім того, необхідно вносити зміни до законодавства України щодо особливостей маркування продуктів харчування, зокрема тих, які використовуються в низькокалорійних дієтах, вимог до інформації, представлення та рекламування продуктів харчування, належного інформування споживача туристичного продукту про комплекс послуг тощо.

    Першочерговими заходами щодо адаптації законодавства з питань захисту прав споживачів є:

    Підготовка Мінекономрозвитку проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» щодо гарантій захисту прав споживачів, пов'язаних з відповідністю товарів установленим вимогам». Такий закон адаптує в українському законодавстві Директиву Європейського Парламенту та Ради ЄС від 25 травня 1999 р. № 1999/44/ЄС про певні питання продажу та гарантії товару споживання;    

    Підготовка Мінагрополітикою та Держрибагенцією проекту нормативно-правового акта про інформування   споживачів про продукцію рибальства та рибництва (аквакультури). Такий нормативно-правовий акт адаптує в українському законодавстві Регламент Ради (ЄС) від 17 грудня 1999р.               № 104/2000 у частині інформування споживачів про продукцію рибальства та рибництва (аквакультури) та   Регламент Європейської Комісії   від 22 жовтня 2001 р. № 2065/2001, що встановлює детальні правила застосування Регламенту Ради (ЄС) № 104/2000 щодо інформування споживачів про рибні та водні продукти [7].

    Прогресивний план адаптації законодавства України до законодавства ЄС, схвалений Координаційною Радою з адаптації законодавства, протокол засідання від 28 лютого 2012 року, доручення Прем’єр-міністра України від 02.03.2012 р. № 58154/9/1-111визначає такі планові заходи як:

1. Супроводження розгляду Верховною Радою проекту Закону «Про загальну безпеку продукції» з метою адаптації Директиви Ради 2001/95/ЄС від 3 грудня 2001 р. про загальну безпеку продукції, Рішення Європейського Парламенту та Ради 768/2008/ЄС від 9 липня 2008 р. про загальні принципи торгівлі продукцією та скасування Рішення Ради 93/465/ЄЕС зокрема, щодо дотримання принципів ринкового нагляду проект Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розділ «Безпека продуктів/виробів» додатку до розділу «Захист прав споживачів».

2. Ухвалення постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до Технічного регламенту про безпеку іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 901 з метою адаптації Директиви 2009/48/ЄС від 18 червня 2009 р. про безпеку іграшок, проект Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розділ «Безпека продуктів/виробів» додатку до розділу «Захист прав споживачів».

3. Ухвалення нормативно-правового акта щодо наближення до єдиного стандарту законів, підзаконних актів та адміністративних положень держави, що стосуються проданих або запропонованих для продажу туристичних пакетів, тобто запланованих комбінацій з не менше двох складових – транспорт, житло та інші туристичні послуги, не додаткові до транспорту або житла та які є значною частиною пакету – при продажу за ціною з урахуванням всіх послуг та якщо послуга охоплює період, більший ніж двадцять чотири години або включає житло на одну ніч з метою адаптації Директиви Ради 90/314/ЄС від  13 червня 1990 р. про організовані туристичні подорожі, відпочинок з повним комплексом послуг та комплексні турне.

4. Внесення змін до Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки від 19.04.2007 № 104, якими передбачена необхідність вилучення з обігу продуктів, які не належать до продовольчих товарів, та мають форму, запах, колір, вигляд, оформлення, маркування, об’єм або розмір такі, внаслідок яких споживачі, та зокрема, діти, можуть сплутати їх із продовольчими товарами, з урахуванням положень Директиви 87/357/ЄЕС з метою адаптації Директиви Ради 87/357/ЄEC від 25 червня 1987 року про зближення законодавств держав-членів, стосовно товарів, що не відповідають їх зовнішньому вигляду та які представляють загрозу для здоров’я та безпеки споживачів.

5. Ухвалення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XI в частині закріплення права споживача повідомляти продавця про брак відповідності в двомісячний термін з моменту виявлення такого браку, а також припущення, що брак відповідності, який виявляється впродовж шести місяців з моменту передачі товару, вже існував (на момент передачі товару), окрім випадків, коли таке припущення несумісне з природою товарів чи характером браку відповідності, (якщо не доведено інше) з урахуванням положень Директиви 1999/44/ЄС з метою адаптації Директиви Європейського Парламенту та Ради 1999/44/ЄС від 25 травня 1999 р. про певні аспекти продажу товарів народного споживання та пов’язаних з цим гарантій.

6. Ухвалення нормативно-правового акта щодо захисту прав покупців за положеннями контрактів щодо розподілу часу на використання нерухомості (таймшер), продукту довгострокової відпустки, контрактів з перепродажу та обміну з урахуванням положень Директиви 2008/122/ЄС з метою адаптації Директиви Європейського Парламенту та Ради 2008/122/ЄС від 14 січня 2009 року щодо захисту прав покупців за деякими положеннями контрактів щодо розподілу часу на використання нерухомості (таймшер), продукту довгострокової відпустки, контрактів з перепродажу та обміну

7. Ухвалення нормативно-правового акта стосовно врегулювання питання дистанційної торгівлі фінансовими послугами з урахуванням положень Директиви 2002/65/ЄС з метою адаптації Директиви 2002/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 вересня 2002 року про дистанційну торгівлю та фінансові послуги споживачам, яка змінює та доповнює Директиву Ради 90/619/ЄЕС та Директиви 97/7/ЄС та 98/27/ЄС.

Проект Угоди про асоціацію між Україною та ЄС додаток до розділу «Захист прав споживачів».

8. Ухвалення нормативно-правового акта щодо встановлення процедури укладання договорів споживчого кредитування з урахуванням особливостей положень Директиви 2008/48/ЄС з метою адаптації Директиви 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року щодо кредитних угод для споживачів, яка скасовує Директиву Ради 87/102/ЄЕС [8].

        Аналіз національного законодавства та досвіду правового регулювання Європейського Союзу  щодо захисту прав споживачів  вказує на необхідність подальшого удосконалення національного удосконалення за рахунок урахування досвіду діяльності у цій сфері європейських громадських організацій. Зокрема, існує проблема невідповідності правового регулювання альтернативних способів вирішення спорів у сфері захисту прав споживачів в Україні (медіація, розгляд справ третейськими судами) законодавству Європейського Союзу. З огляду на це слід розширити сферу використання неюрисдикційних форм захисту прав споживачів.

Потребує уваги розмежування на законодавчому рівні таких понять як «неякісна продукція», «безпечна продукція», «небезпечна продукція», «продукція, що містить недоліки», «дефектна продукція».

Подальша побудова ефективної системи захисту прав споживачів повинна проводитись з врахуванням досвіду країн Європейського Союзу, зважаючи на взяті Україною зобов’язання відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами.

Література:

 

1.          Конституція України : Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96–ВР //

Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2.          Угода про партнерство і співробітництво між Україною і

Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, ратифікована Законом України «Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво  між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами» від 10.11.1994 р. № 237/94-ВР// Офіційний вісник України. – 2006. – № 24.

3.                 Указ Президента України «Про затвердження Стратегії інтеграції

України до Європейського Союзу»  від 11.06.1998 р. № 615/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 24. – Ст. 3. – Ст. 1794.

4.          Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства

України до законодавства Європейського Союзу від 18.03.2004 № 1629-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – ст. 367. 

5.          Закон України «Про захист прав споживачів» 12.05.1991 № 1023-XII //

Відомості Верховної Ради. – 1991. – №30. – ст. 379.

6.          Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної

Ради України. – 2003. – № 40. – с. 356.

7.                                    Огляд стану адаптації законодавства України до acquis communautaire /

О.  Вінник, Ю. Гаряча, Ю. Дитюк [та ін.].  – К. : Професіонал, 2007. — 544 с.

8.          Черняк О. Ю. Питання адаптації законодавства України про захист прав

споживачів до законодавства Європейського Союзу / О. Ю. Черняк // Механізми забезпечення майнових прав та інтересів в Україні та Європейському Союзі в контексті концепції сталого розвитку: [монограф.] / за заг. ред О. Д. Крупчана. – К. : Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва АПрН України, 2009. — С. 20–39.