Психология и социология. 5. Психолого-воспитательные проблемы разви­тия личности в современных условиях.

К.психол.н. Онуфрієва Л.А.

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ

Стрімкий розвиток сучасного суспільства, гуманізація всіх сфер життя передбачає розкриття творчих можливостей особистості і створення умов для її гармонійного розвитку, формування соціальної активності, відповідальності та професійності. Сьогодення характеризується складними соціальними умовами з особливою гостротою: постійно відбувається ламка стереотипів, пов'язаних з мотивацією діяльності й формуванням особистості майбутнього фахівця. Дослідження нагального питання становлення особистості та підготовки майбутніх фахівців соціономічних професій є одним із основних у педагогічній і психологічній науках.

 Становлення професіоналізму майбутніх фахівців соціономічних професій передбачає в собі наявність не лише необхідного високого рівня знань у різних галузях наук, а обов’язково оволодіння сукупністю професійних знань та навичок як фахівця: формування постійного  інтересу до особистості і його світогляду, професійного такту та професійної відповідальності. Саме ці риси повинні формуватися у свідомості майбутнього фахівця ще з студентської лави, тому проблема формування професіоналізму майбутніх спеціалістів в умовах ВНЗ є актуальною для сучасних дослідників, на думку яких професійна відповідальність - це інтегральна якість особистості:  усвідомлення соціальної значущості своєї діяльності; чітке знання своїх професійних функцій; вимогливість у поєднанні з добродушністю; володіння вміннями і практичними навичками професійної діяльності; ініціатива; самостійність; творче ставлення до справи; чуття професії [3].

Поняття професійної зрілості  набуває певної популярності в сучасних дослідженнях; воно розробляється багатьма вченими, зокрема дослідники А. О. Деркач, В. Г. Зазикін розглядають професійну зрілість майбутнього фахівця  як акмеологічну інваріанту професіоналізму; В.А. Бодров, А.В. Брушлинський - як системну властивість суб'єкта праці; Л.М. Мітіна - як стадію професіогенеза особистості; О. О. Бодальов, С. О. Дружилов - як цінність професіонала та силу його мотивації; К. О. Абульханова-Славська, Б. Г. Ананьєв, О. С. Анісімов, Л. І. Анциферова, О. О. Бодальов, А. В. Брушлинський, Л. С. Виготський, А. О. Деркач, Є. О. Клімов, Н. В. Кузьміна, Д. О. Леонтьєв, А. К. Маркова, В. М. М’ясищев, А. В. Петровський, Є. І. Рогов, С. Л. Рубінштейн, Д. П. Узнадзе, М. Г. Ярошевський та ін. - як результат професійно-особистісного розвитку.

Значна кількість сучасних дослідників приділяють увагу проблемі формування професіоналізму майбутнього фахівця соціономічних професій в умовах педагогічного, звертаючи увагу на необхідність використання під час навчального процесу таких методів і засобів навчання, які уможливлюють повноправну участь студента в процесі його професійної підготовки в умовах співробітництва, вироблення студентом на основі засвоєного наукового змісту власних поглядів на поставлені проблеми і пошук їхніх рішень, формування самостійності й оригінальності мислення.

 Професійна зрілість, як складова професіоналізму, є елементом підсистеми професійної компетентності особистості (А. О. Деркач, В. Г. Зазикін). Професіоналізм структурно розподіляється на підсистеми професіоналізму діяльності (операційний аспект професіоналізму) і  професіоналізму особистості (суб'єктний аспект).  Взаємозв'язок професійної й особистісної зрілості доцільно розглядати як взаємну детермінацію, адже розвиток особистості відбувається у професійному середовищі, яке є основним у дорослому періоді життя людини. В.О. Бодров зазначає, що професійну зрілість можна визначити як «властивість суб'єкта праці, що характеризується вищим рівнем особистісного та професійного розвитку і проявляється у високому професіоналізмі, кваліфікації та компетентності, а також у гармонійному розвитку моральних, етичних, культурних, соціальних і професійно значущих якостей і рис особистості» [1].  Дослідник А.О. Реан вважає, що відповідальність, яка формується внаслідок морального розвитку,  є критерієм професійної зрілості [7].

Професійна зрілість - це системна якість особистості, яка закладається і формується у процесі професіогенеза особистості й відображає його якість.  Професійна зрілість стає необхідною умовою досягнення акме особистості, його мотивом і базовою цінністю професіонала та за структурою складається з професійної спрямованості особистості як відповідності здібностей і вмінь людини вимогам професії; розвиненої професійної свідомості; наявності власної професійної філософії; розвиненої професійної рефлексії; позитивної професійної Я-концепції; професійної мобільності як постійної готовності до навчання; відповідності сенсожиттєвих орієнтацій професійним цілям; сформованої професійної ідентичності [2, с. 36]. Дослідник Ю.П. Поваренков визначає професіоналізм фахівця на основі двох критеріїв: об'єктивного (зовнішнього) і  суб'єктивного (внутрішнього),  співвідношення яких стає основою професійної рефлексії та виглядає як співвіднесення  розуміння суб’єктом своїх здібностей і навичок із вимогами професії [6].

Особливість соціономічних професій полягає в тому, що навчатися потрібно впродовж усього професійного шляху, тому що ця професійна галузь знаходиться у стані постійного розвитку, у ній здійснюється багато нових досліджень, результати яких важливо враховувати у професійній діяльності. Фахівці соціономічних професій час від часу періодично мають кризи ідентичності, конструктивне проходження яких є ґрунтом для професійного зростання і досягнення професійної зрілості [4; 5]. 

З огляду сучасних досліджень, професійна зрілість є етапом професіогенезу особистості, який  складається з таких стадій:

-         виникнення професійних намірів або вибору виду майбутньої професійної діяльності;

-         професійного навчання як засвоєння професійних знань, умінь, навичок;

-         активного входження у професію через досягнення комфорту при здійсненні професійної діяльності;

-         реалізації особистості в професії через вироблення індивідуального стилю діяльності та активного використання творчості.

Висновки.  Професійна зрілість, як системна якість особистості майбутніх фахівців соціономічних професій, формується у процесі професіогенеза особистості та є відображенням його змісту і якості, в структурі якої виокремлюються такі компоненти як професійна спрямованість особистості,  відповідність здібностей та вмінь людини вимогам професії, розвинена професійна свідомість, наявність власної професійної філософії, професійна ідентичність, професійна рефлексія, позитивна професійна Я-концепція, професійна мобільність як постійна готовність до навчання, відповідність сенсожиттєвих орієнтацій професійним цілям. Особливостями формування професійної зрілості фахівців соціономічних професій є досягнення високого рівня розвитку професійної етики, результатом чого є спрямованість на служіння як професійний сенс та готовність до особистісного зростання й самовдосконалення.

Література:

1.    Бодров В.А.  Психология профессиональной пригодности: учеб. пособие для вузов / В.А. Бодров. –М.: ПЕР СЭ, 2001. – 511 с.

2.   Камєнєва Л.В. Роль сенсожиттєвих орієнтацій у досягненні професійної зрілості професіонала / Л.В. Камєнєва // Психологічні перспективи. Спеціальний випуск. Становлення особистості як суб’єкта життєвого шляху. Т.3 – Київ, 2011. – с. 30-36.

3.   Максименко С.Д. Генеза здійснення особистості: наук. моногр. / С.Д.Максименко. – К.: КММ, 2006. – 255 с.

4.   Онуфрієва Л.А. Значення професійної ідентичності та ідентифікації у професійному становленні майбутніх фахівців соціономічних професій / Л.А. Онуфрієва // Сучасна психологія і педагогіка: дослідження та розробки. Матеріали науково-практичної конференції (м. Харків, Україна, 18-19 травня 2012 року). – Харків: Східноукраїнська організація "Центр педагогічних досліджень", 2012. – С. 38-41.

5.   Онуфрієва Л.А. Формування професіоналізму і психологічна підготовка майбутніх фахівців соціономічних професій / Л.А. Онуфрієва // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка / за ред. О.В. Гаврилова, В.І. Співака. – Вип. 19. – В двох частинах, частина 1. Серія: соціально-педагогічна. – Кам’янець-Подільський : Медобори-2006, 2012. – С. 195-204.

6.   Поваренков Ю.П. Психологическое содержание профессионального становления человека / Ю.П. Поваренков. – М.: Изд-во УРАО, 2002. – 160 с.

7.   Реан А.А. Психология адаптации личности / А.А. Реан. – СПб.: Медицинская пресса, 2002. – 352 с.