К.т.н., проф. Дубініна
А.А., к.т.н. Ленерт С.О., ст. викл. Хоменко О.О.
Харківський державний
університет харчування та торгівлі, Україна
Оцінка вмісту нітратів у сортах арахісу
колекції Інституту олійних культур УААН
Пріоритетну
проблему у виробництві сільськогосподарської продукції створюють різні
отрутохімікати, що широко застосовуються в сільському господарстві. Для
підвищення врожайності та для підживлення культурних рослин, стимуляції їх
росту та родючості в сільському господарстві часто застосовуються хімічні
добрива. Дешевим і ефективним засобом є азотна кислота – нітрат, у поєднанні з
калієм, кальцієм або амонієм. Однак при регулярному їх внесенні у ґрунт у
великому обсязі вони мають специфіку накопичуватися в певних частинах рослин.
Нітрати життєво
необхідні рослинам – без них неможливий їхній нормальний ріст і розвиток. Надлишок
нітратів у рослинах виникає тоді, коли вони їх засвоюють в більших кількостях,
ніж це необхідно для утворення органічної речовини. При їх споживанні у
підвищених кількостях в травному тракті нітрати частково відновлюються до
нітритів, а останні при потраплянні в кров можуть викликати метгемоглобінемію.
Крім того, з нітритів у присутності амінів можуть утворюватися N-нітрозаміни,
що володіють канцерогенною активністю [1; 2].
Згідно з
даними ФАО/ВООЗ, допустима норма нітратів становить 5 мг NaNO3 на
добу на 1 кг маси тіла.
Біологічні
особливості і сортові ознаки рослин, характер ґрунту, температура і вологість
як ґрунту, так і повітря, інтенсивність та тривалість освітлення, технологія
вирощування – це основні чинники, що зумовлюють накопичення нітратів [3; 4].
Усі рослинні
продукти, залежно від здатності накопичувати нітрати, поділяються на три групи:
низько-, середньо- та високонітратні. До високонітратних рослин (700–2000 мг/кг)
відносяться коренеплоди (морква, столовий буряк, редька, редис), а також
городня зелень: салат, шпинат, селера, петрушка, ревінь; до середньонітратних
(від 180 до 700 мг/кг) – картопля, томати, баклажани, цибуля, часник, цвітна
капуста, квасоля, огірки; до низьконітратних (до 180 мг/кг) – фрукти і ягоди.
Аналіз
наукової літератури показав, що горіхи у своєму складі практично не містять
нітратів [5]. На сьогоднішній день випадків отруєнь нітратами горіхоплідних не
виявлено. Проте у науковій літературі не знайдено даних про їх кількість в
арахісі. Але, у зв'язку з тим, що боби арахісу вирощуються в землі, є загроза
накопичення в них токсичних речовин, зокрема нітратів, що потрапляють в ґрунт
разом з добривами. Тому необхідним є вивчення цього питання задля доцільності
подальшого використання вітчизняного арахісу у продуктах здорового харчування.
Метою нашого
дослідження було встановлення ступеню накопичення нітратів в арахісі у
сортовому розрізі.
Для
досліджень були обрані колекційні зразки арахісу 19 сортів, зібрані Інститутом
олійних культур УААН.
Кількість
нітратів у досліджуваних зразках визначили потенціометричним методом з
використанням іон селективного нітратного електроду.
Отримані
результати досліджень вмісту нітратів у арахісі представлено на рис. 1.
Рис. 1. Накопичення нітратів у різних сортах арахісу
Нами виявлені
значні коливання вмісту нітратів в окремих сортах арахісу. За цим показником
арахіс різниться в 1,2…3,6 разів.
Проведені
дослідження дозволяють зробити висновок, що арахіс має понижену здатність до
накопичення нітратів (до 120,0 мг/кг). Сорти AR 1, ВНДІОК 14 та AR 5
накопичують найменшу кількість нітратів (до 50 мг/кг), а сорт Блідо-рожевий 3 –
найбільшу, що становить 110,8 мг/кг.
Діюча
нормативна документація на ядра бобів арахісу (ДСТУ 4504:2005 «Ядра бобів
арахісу. Технічні умови») чітких норм щодо вмісту нітратів не встановлює, тому
за результатами досліджень можемо лише стверджувати, що арахіс відноситься до
низьконітратних продуктів і загрози нітратного отруєння немає.
Література:
1.
Assessment:
nitrate, nitrite and N-nitroso compounds / S. D. Gangolli, P. A. Van Den
Brandt, V. J. Feron [et al.] // Eur J Pharmacol, Environ Toxicol Pharmacol
Sect. – 1994. – 292. – Р. 1 – 38.
2.
Моніторинг нітратів та заходи щодо їх
зменшення у рослинній продукції / В.Д. Ганчук, М.Г. Христіансен, О. М. Бутенко [та ін.] // Восточно-европейский журнал
передовых технологий. – 2012. – № 6(60). – С. 47–49.
3.
Проданчук М.Г. Токсиколого-гігієнічні основи безпечності харчових продуктів
/ М.Г. Проданчук // Журнал АМН України, 2002. – Т. 8. – №4. – С. 693–702.
4.
Petropoulos S. A. The effect of nitrogen fertilization on plant growth and
the nitrate content of leaves and roots of parsley in the Mediterranean region
/ S. A. Petropoulos, C. M. Olympios, H. C. Passam // Scientia Horticulturae. –
2008. – 118. – Р. 255 – 259.
5.
Schuddeboom L.J. Nitrates and nitrites in foodstuffs /
L.J. Schuddeboom. – Council of Europe Press, 1993. – 124 p.