Шевчук О.А., Шаповал І.Ю.,
Танасієнко О.І., Карнаух О.В.
Вінницький державний педагогічний
університет
імені Михайла Коцюбинського,
Україна
СИСТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ ЗАПЛАВИ РІЧКИ
ЖВАН-БАТІГ
У зв’язку з посиленням антропогенного впливу на природні
екосистеми в останні десятиліття особливої важливості набувають проблеми
вивчення і охорони рослинного покриву річкових долин. Як відомо, рослинний
покрив відіграє ключову роль у функціонуванні екосистем. Тому вирішення питання
конкретного регіону не можливе без попередньої оцінки сучасного стану, змін та
прогнозів на флористичному, фітоценотичному та екологічному рівнях [1, 2].
Метою
дослідження було вивчення систематичної структури флори заплави річки Жван-Батіг
околиць с. Галайківці Муровано-Куриловецького району Вінницької області.
Нами був проводений систематичний аналіз флори досліджуваного фітоценозу. Для цього кількість видів у
кожному роді та родині обчислюємо у відсотках до загальної кількості виявлених
видів. Результати подані у вигляді таблиці 1.
На досліджуваній території було виявлено 140 видів рослин,
які належать до 111 родів та 31 родини. Встановлено, що найбільш поширеною з
родин є родина Astereceae, яка
налічує 22 види, що становить 15,7% від загальної кількості.
На другому місці родина Rosaceae,
яка налічує 18 видів і становить 12,9%, третє місце займає родина Lamiaceae – 13 видів та 9,3%. По 10
видів та відповідно 7,1% налічують родина Fabaceae,
Poaceae. 7 видів налічує родина Brassiaceae і займає 5%. Родини Serophulariaceae та Boroginaceae налічують по 6 видів і становить 4,3%.
Таблиця
1
Систематична структура флори заплави річки Жван-Батіг околиць с. Галайківці Муровано-Куриловецького району Вінницької області
|
Родина |
Кількість родів |
Кількість видів |
||
|
абсолютні числа |
% |
абсолютні числа |
% |
|
|
Складноцвіті |
17 |
15,3 |
22 |
15,7 |
|
Розові |
14 |
12,6 |
18 |
12,9 |
|
Губоцвіті |
10 |
9,0 |
13 |
9,3 |
|
Бобові |
7 |
6,3 |
10 |
7,1 |
|
Злакові |
8 |
7,2 |
10 |
7,1 |
|
Хрестоцвіті |
7 |
6,3 |
7 |
5 |
|
Ранникові |
5 |
4,5 |
6 |
4,3 |
|
Шорстколисті |
5 |
4,5 |
6 |
4,3 |
|
Гвоздикові |
4 |
3,6 |
4 |
2,9 |
|
Зонтичні |
4 |
3,6 |
4 |
2,9 |
|
Жовтецеві |
3 |
2,7 |
4 |
2,9 |
|
Первоцвіті |
3 |
2,7 |
4 |
2,9 |
|
Подорожникові |
1 |
0,9 |
3 |
2,1 |
|
Ситникові |
2 |
1,8 |
3 |
2,1 |
|
Гречкові |
1 |
0,9 |
3 |
2,1 |
|
Макові |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Геранієві |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Тирличеві |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Фіалкові |
1 |
0,9 |
2 |
1,4 |
|
Дзвоникові |
1 |
0,9 |
2 |
1,4 |
|
Жимолостеві |
2 |
1,8 |
2 |
1,4 |
|
Маренові |
1 |
0,9 |
2 |
1,4 |
|
Звіробійні |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Молочайні |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Повитицеві |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Китяткові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Черсакові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Березкові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Лілійні |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Вужачкові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Онагрові |
1 |
0,9 |
1 |
0,7 |
|
Разом |
111 |
100 |
140 |
100 |
Екологічний аналіз показав, що на території заплави
річки Жван-Батіг переважають види суходільних лучних угруповань відкритих
місць.
Список використаних джерел:
1.
Дідух
Я. П. Якою ж бути Зеленій книзі України? / Я. П. Дідух // Укр. ботан.
журнал. – 2006. – 63, № 3. – С. 432-439.
2.
Кічура
А. В. Природно-заповідний фонд, як важлива складова формування екологічної
мережі / А. В. Кічура, В. П. Кічура // Матеріали Міжнародної науково-практичної
конференції – Ужгород : Видавництво УжНУ «Говерла», 2008. – С. 141-143.