Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Швандер І.М., студентка ІV курсу Піскорська Т.В., студентка ІV курсу Юра К.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів з різним механізмом дії на анатомічну будову стебла рослин баклажанів

Одним із центральних напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві стає застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних регуляторів росту рослин [1]. Серед синтетичних регуляторів росту в останні роки найбільш широко використовуються ретарданти. Ці сполуки мають поліфункціональну дію і впливають процеси росту та розвитку рослин [4].

Надзвичайно корисною низькокалорійною дієтичною овочевою культурою є баклажани. Плоди баклажана багаті на кальцій, що сприяє нормалізації водно-сольовий обмін, звільняє організм від надлишку води та кухонної солі. Окрім цього плоди баклажана багаті на пектинові речовини, які мають радіопротекторну та антихолестеринову дію [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях баклажанів селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Алмаз обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750).

Анатомічну будову стебла вивчали під час польових досліджень у фазу початку формування плодів на фіксованому матеріалі. Для його консервації застосовували суміш рівних частин етилового спирту, гліцерину, води з додаванням 1%-го формаліну. Визначення розмірів клітин, окремих тканин, діаметра судин здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Дослідження анатомічної будови стебла проводили в середній частині органу [2]. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 5,1”.

За результатами проведених нами досліджень встановлено, що інгібітори росту рослин з антигібереліновим механізмом дії суттєво впливали на анатомічну будову стебла рослин баклкжанів сору Алмаз. Зокрема, 2-ХЕФК потовщувала шар первинної передерми на 41%, за дії EW-250 товщина передерми зростала на 23%. Ретардант ССС-750 зменшував розміри шару передерми на 12%.

Важливою механічно тканиною стебла є коленхіма. Встановлено, що обробка різними за механізмом дії антигіібереліновими препаратами по різному впливала на товщину шару пластинчастої коленхіми (табл.). Під впливом триазолпохідного ретарданту тебуконазолу спостерігалося

Таблиця.

Вплив інгібіторів росту на анатомічну будову стебла рослин баклажанів

сорту Алмаз (фаза початку дозрівання плодів)

Варіант досліду	Контроль	2-ХЕФК	EW-250	ССС-750
Товщина шару первинної перидерми, мкм	94,73 ± 1,57	*133,62 ±1,20	*116,63 ±2,18	*83,55 1,11
Товщина шару коленхіми, мкм	236,71 ±1,84	*171,34 ±1,67	*276,27 ±2,23	*151,83 ±4,02
Довжина клітин коленхіми, мкм	48,57 ±1,78	49,46 ±1,13	*56,21 ±1,27	46,77 ±0,79
Ширина клітин коленхіми, мкм	26,64 ±0,99	24,52 ±0,55	*33,43 ±1,21	24,78 ±0,75
Товщина оболонок клітин коленхіми, мкм	4,22 ±0,08	*6,21 ±0,24	*5,99 ±0,28	*6,51 ±0,22
Товщина шару вторинної перидерми, мкм	347,27 ±5,68	*234,24 ±4,28	*310,86 ±4,31	*283,43± 4,72
Товщина шару ксилеми, мкм	1144,67 ±24,96	1216,23 ±31,55	*1955,03 ±14,38	*1691,12 ±18,33
Діаметр найбільших судин ксилеми, мкм	68,57 ±1,78	65,29 ±1,47	*82,53 ±2,45	*88,76 ±1,92
Кількість клітин ксилеми в одному ряду, шт	72,89 ±1,43	*68,76 ±1,15	*97,38 ±3,07	*109,74 ±1,68

Примітка. * – різниця достовірна при Р≤0,05

потовщення шару коленхіми на 17% у порівнянні з контролем. Онієвий ретардант хлормекватхлорид та етиленпродуцент есфон зменшували товщину коленхіми на 28 та 36% відповідно. Одночасно EW-250 збільшував розміри клітин коленхіми на 16% (довжина клітин) і 26% (ширина клітин). Інгібітори росту 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 потовщували оболонки клітин коленхіми відповідно на 47, 42 та 54%. Такі зміни анатомічної будови стебла зумовлюють покращення його механічної міцності, зменшуючи вилягання під час навантаження рослин урожаєм.

Результати наших досліджень свідчать, що під впливом усіх трьох препаратів зменшувалася товщина шару вторинної передерми. Найбільш суттєво це відбувалося під впливом 2-ХЕФК.

Нами встановлено зміни у будові ксилеми під впливом інгібіторів росту. Ретарданти EW-250 та ССС-750 збільшували товщину шару деревини, відповідно на 48 та 71%. За дії 2-ХЕФК потовщиння шару ксилеми було недостовірним.

Також встановлено, що ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували кількість клітин у одному ряді ксилеми на 33 та 51%. Одночасно, вказані перпарати збільшували діаметр максимальних судин ксилеми на 20 і 29%. За дії 2-ХЕФК діаметр найбільших судин та кількість клітин у ряді ксилеми зменшувалися на 5 та 6%.

Література

1. Ивебор Л. У. Влияние регуляторов роста на формирование ассимиляционного аппарата сои / Л. У. Ивебор // Наука Кубани. – 2006. – № 4. – С. 18-22.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Прусакова Л. Д. Применение производных триазола в растениеводстве / Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова //Агрохимия. - 1998. - № 10. - С. 37-44.