Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Деткова Т.О., студентка ІV курсу Михайльова Ю.О., студенка ІV курсу Сулима Ю.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив синтетичних аналогів основних стимулюючих гормонів на мезоструктурну організацію листків рослин картоплі

Важливе місце в процесі формування продуктивності сільськогосподарських культур займає листковий апарат. Для регуляції продукційного процесу в практиці сільського господарства використовують синтетичні регулятори росту. Серед них найбільш застосовуваними є стимулятори [1].

Дія стимуляторів росту – поліфункціональна. Вони пришвидшують дозрівання, збільшують продуктивність та покращують якість урожаю, підвищують стійкість до низьких температур, посухи, засоленості [4].

Картопля важлива овочева, технічна та кормова культура. Її ще називають другим хлібом. Встановлено, що харчування картоплею з незначним додаванням інших продуктів забезпечує життєздатність і працездатність людини. У бульбах картоплі містяться вуглеводи, жири, білки, пектинові речовини, органічні кислоти, аміловий спирт, клітковина, вітаміни та мінеральні солі. Тому важливим є вивчення можливостей підвищення продуктивності культури [3]. У зв’язку з цим важливим є вивчення дії синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин.

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях картоплі селянського фермерського господарства «Бержан»
с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини картоплі сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – модифікаторами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Мезоструктурну організацію листка вивчали під час польових досліджень у фазу початку формування плодів на фіксованому матеріалі. Для мезоструктурного аналізу відбирали листки одного віку та ярусу. Визначення розмірів клітин, окремих тканин та органів здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Для цього використовували часткову мацерацію тканин листка. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

За результатами проведених нами досліджень встановлено, що стимулятори росту рослин суттєво впливали на мезоструктурну організацію лисків рослин картоплі сору Санте (табл.). Встановлено, що обробка рослин 1-НОК і ГК₃ збільшували товщину хлоренхіми відповідно на 32, 75 та. За дії 6-БАП товщина хлоренхіми практично не змінювалася. Не змінювалася практично і товщина верхнього та нижнього епідермісу у

Таблиця.

Вплив стимуляторів росту на мезоструктурні показники листків рослин картоплі сорту Санте (фаза початку цвітіння)

Варіант досліду	Контроль	1-НОК	ГК3	6-БАП
Товщина верхнього епідермісу, мкм	24,15 ±0,66	*28,39 ±1,35	25,34 ±1,33	25,53 ±0,58
Товщина хлоренхіми, мкм	165,38 ±5,68	*217,83 ±4,70	*289,12 ±9,41	167,62 ±2,99
Товщина нижнього епідермісу, мкм	17,15 ±0,62	*19,8 ±0,91	*19,74 ±0,36	16,29 ±0,52
Об’єм клітин стовбчастої паренхіми мкм^3	13766,35 ±599,36	*21077,03 ±993,29	*42241,11 ±2081,49	*11715,68 ±570,76
Довжина клітин губчастої паренхіми, мкм	20,17 ±0,50	20,17 ±0,58	*38,45 ±1,16	*24,00 ±0,62
Ширина клітин губчастої паренхіми, мкм	20,52 ±0,42	*22,13 ±0,58	*31,55 ±1,59	20,3 ±0,42
Кількість клітин епідермісу, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	410,57 ±20,00	*301,76 ±10,63	382,79 ±13,13	*497,78 ±8,73
Кількість клітин продихів, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	192,17 ±8,30	*128,11 ±4,89	*158,98 ±5,20	*220,72 ±8,98
Площа клітин продихів мкм^2	228,77 ±11,17	*319,92 ±8,65	*284,54 ±13,24	232,25 ±8,89

дослідних рослин.

Досліджено, що регулятори росту 1-НОК збільшував об’єм клітин стовбчастої паренхіми на 50%, а ГК₃ більш ніх у тричі. Нами також встановлено зростання розмірів клітин губчастої паренхімиза дії ГК₃.

Провівши вивчення змін у будові продихового апарату рослин встановлено, що ауксиновий та бібереліновий стимулятори зменшували кількість клітин епідермісу на 27 і 7% та кількість продихів на 33 і 17% на 1мм² абаксіальної поверхні листка. При цьому за дії 1-НОК і ГК₃ зроста середня площа продихів на 40 і 24%.

За дії 6-БАП у порівнянні з контролем зростала кількість клітин епідермісу (21%) та кількість продихів (15%), при цьому площа продихових клітин практично не змінювалася.

Таким чином, потовщення хлоренхіми і зростання об’єму клітин стовбчастої паренхіми при обробці рослин картоплі стимуляторами росту 1-НОК та ГК₃ створює передумови для покращення продуктивності культури. Зменшення кількості та зростання площі продихів зменшують транпіратвну активність рослин та покращують їх оводненість. Такі зніни продихового апатату дослідних рослин підвищують іх стійкість до водного стресу під час посушливих умов вегетації.

Література

1. Баскаков Ю. А. Регуляторы роста растений / Ю. А. Баскаков, А. А. Шаповалов. – М. : Знание, 1982. – 64 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Можарова И. П. Роль регуляторов роста растений при выращивании картофеля / Можарова И. П. // Регуляция роста, развития и продуктивности растений : IV междунар. науч. конф., 26-28 октября 2005 г. : материалы конф. – Минск, 2005. – С. 153.