Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Червоняк Т.С. , студентка ІV курсу Кондратюк О.І., студент ІV курсу Буйний О.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів на динаміку накопичення вуглеводів у рослин томатів

Одним із важливих напрямків сучасної фізіології і біохімії рослин є оптимізація продукційного процесу за допомогою біологічно активних речовин. Як регулятори росту рослин досить часто застосовують антигіберелінові препарати – ретарданти та етиленпродуценти. [1].

Відомо, що ці речовини впливають на характер донорно-акцепториних відносин у рослині через перебудову їх асиміляційного апарату, зміну габітусу, співвідношення мас органів, появу нових атрагувальних центрів [2].

Важливою овочевою культурою є томати. Вони багаті на вітаміни, пектини, каротиноїди, органічні кислоти. Це зумовлює високі смакові, дієтичні та лікувальні властивості томатів [4]. Тому, доцільно вивчити вплив ретардантів на накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у органах рослин томатів, як елементів, що формують продуктивність культури.

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях томатів СФГ «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами: 2-ХЕФК, EW-250 і ССС-750. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна [3]. Загальний вміст цукрів (моно- і дисахаридів) та крохмалю визначали йодометричним методом за Х.М. Починком [5]. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [3].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту томатів під впливом ретардантів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм вуглеводів у органах дослідних рослин (рис.).

Нами встановлено, що в процесі вегетації відбувалося зниження різних форм вуглеводів у листках та стеблах і накопичення їх у плодах, як у досліді так і у контролі. За дії ретардантів спостерігався більш інтенсивний відтік редукуючих цукрів та дисахаридів з коріння до стебел ніж у контролі. Одночасно зафіксовано більш швидке накопичення цукрів у листках оброблених EW-250 і ССС-750 у порівнянні з контролем.

Аналіз динаміки накопичення цукрі у плодах свідчить, що за дії ретардантів відбувалося швидке їх накопичення у другій половині вегетації переважно за рахунок редукуючи форм. Також встановлено, що в корінні вміст крохмалю в кінці вегетаційного періоду зростав, а в листках та стеблах протягом вегетації зменшувався. Більш інтенсивне зниження відбувалося в стеблах у другій половині вегетаційного періоду. Однак в цілому вміст крохмалю в листах вищий ніж у стеблах та корінні і нижчий ніж у плодах.

Найвищий вмісту крохмалю зафіксовані у плодах дослідних рослин в середині вегетації з наступним зниження у кінці. Такі зміни у процесах накопичення та перерозподілу вуглеводів за дії інгібіторів росту зумовлювали зростання середньої маси плоду. Зокрема за дії EW-250 даний показник становив 187,93 г, при обробці ССС-750 – 195,61 г. У контролі маса одного плоду становила 160,21 г. 2-ХЕФК суттєво знижувала масу плоду.

Література

1. Баскаков Ю. А. Регуляторы роста растений / Ю. А. Баскаков, А. А. Шаповалов. – М. : Знание, 1982. – 64 с.

2. Біологічно активні речовини в рослинництві / Грицаєнко З. М., Пономаренко С. П., Карпенко В. П., – К. : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2008. – 352 с.

3. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

4. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

5. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.