Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ІV курсу Ткачова А.В., студент ІV курсу Бровко О.В.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив антигіберелінових інгібіторів росту рослин на морфогенез і продуктивність перців

 

Зростаючі потреби сучасного аграрного виробництва визначають необхідність пошуку нових шляхів та способів підвищення урожайності культур. Серед багатьох відомих регуляторів росту рослин значну цінність у сільськогосподарській практиці отримали синтетичні інгібітори росту – ретарданти. Їх дія направлена на гальмування процесів росту, регуляцію плодоношення, пришвидшення дозрівання культур, спрямування потоків асимілятів і метаболітів в бік господарськоцінних органів. Це зумовлює збільшення врожайності культур, впливає на якість урожаю та його збереження, має значний вплив на насіннєву продуктивність рослин[1].

Важливою овочевою культурою є солодкий перець. Він багатий на вітаміни, флавоноїди, різноманітні мінеральні речовини. Перець застосовують як лікарську рослину для лікування серцево-судинних, шлунково-кишкових та шкіряних захворювань. Тому доцільним є вивчення дії ретардантів на анатомо-морфологічні особливості перців та їх продуктивність [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях перцю селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Антей обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м2, повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Площу листків визначали методом висічки. Товщину стебла в центральній частині вимірювали штангенциркулем. З метою вивчення впливу регуляторів росту на продуктивність культури проведено визначення урожайності. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Проведені нами дослідження впливу інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 на насадженнях перцю сорту Антей свідчать про суттєві зміни у морфогенезі та продуктивності дослідних рослин (табл.).

Таблиця.

Вплив антигіберелінових препаратів на анатомо-морфометричні показники рослин перцю сорту Антей (фаза початку дозрівання плодів)

Показники

Висота росли (см)

Кількість листкових пластинок  на рослині (шт)

Маса листків з рослини (г)

Маса стебла (г)

Діаметр стебла (см)

Маса кореня (г)

Діаметр кореневої шийки (см)

Середня урожайність  з ділянки  (кг)

Контроль

48,74

±2,23

126,76

±6,16

61,84

±3,11

61,23

±3,57

1,28

±0,05

19,32

±0,88

1,11

±0,04

96,54

±4,22

2-ХЕФК

35,15

±1,52

128,29

± 6,12

116,09

±4,96

48,23

±2,09

1,32

±0,06

34,68

±1,32

1,67

±0,04

113,88

±12,03

EW-250

44,53

±2,21

186,93

±8,47

127,04

±5,59

125,25

±5,53

1,51

±0,07

28,12

±1,26

1,61

±0,04

117,23

±5,83

ССС-750

43,28

±2,17

176,85

± 8,02

114,51

±4,30

91,36

±4,39

1,48

±0,06

32,88

±1,51

1,54

±0,03

113,88

±12,03

 

Встановлено, що усі препарати зменшували лінійні розміри рослин перцю. Найбільш інтенсивне гальмування ростових процесів спостерігалося за дії 2-ХЕФК. Етиленпродуцент зменшував висоту рослин перцю на 28% у порівнянні з контролем. При застосуванні ретарданту з групи четвертинних амонієвих солей ССС-750 висота рослин зменшувалася на 11%, а тиазолпохідний препарат EW-250 гальмував ріст рослин на 9%.

Проведене нами вивчення впливу ретардантів на листковий апарат рослин перцю свідчить, що під впливом тебуконазолу відбувається збільшення кількості листкових пластинок на рослині (48%) та зростання їх загальної маси більш ніж у двічі. За дії хлормекватхлориду кількість листкових пластинок зростала на 39%, а їх маса на 85%. Після обробки есфоном достовірно зростала лише маса листків (88%), а їх кількість практично не змінювалася у порівнні з контролем.

Під впливом EW-250 та ССС-750 зростала сира маса стебл дослідних рослин практично вдвічі. За дії 2-ХЕФК маса стебла зменшувалася на 21%. Усі три інгібітори росту потовщували стебла дослідних рослин. Товщина стебел за дії 2-ХЕФК зростала на 3%, при застосуванні ССС-750 на 16%, а при обробці EW-250 на 18%.

Досліджено, що усі інгібітори гібереліну збільшували масу кореня дослідних рослин. Найбільш суттєве зростання даного показника (80%) спостеріалося під впливом 2-ХЕФК, а найменше за дії EW-250 (46%). Препарат ССС-750 збільшував масу коріння на 70%. Регулятори росту 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 збільшували товщину кореневої шийки відповідно на 51, 45, 39%

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [4].

За результатами наших досліджень встановлено, що при застосуванні ретардантів EW-250 та ССС-750 відбувалося достовірне зростання площі листкової поверхні у другій половині вегетаційного періоду у порівнянні з контролем (рис). При застосуванні 2-ХЕФК площа листкової поверхні протягом вегетаційного періоду була близькою до контрольного варіанту досліду.

Зростання площі асиміляційної поверхні в наслідок обробки антигібереліновими препаратами зумовило підвищення продуктивності культури. Зокрема за дії EW-250 середня урожайність перцю зростала на 21,43%, при застосування ССС-750 на 17,96%, а при обробці 2-ХЕФК спостерігали зниження врожайності на 2,46%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


      Рис. Вплив ретардантів на площу листя рослин перцю сорту Антей (см2).

 

Таким чином, застосування ретардантів EW-250 та  ССС-750  на рослинах перцю сорту Антей зумовлювало гальмування ростових процесів, збільшувало кількість та масу листків, площу листкової поверхні і покращувало урожайність культури. Збільшення товщини стебла та кореневої шийки створювало передумови стійкості до вилягання рослин під масою плодів.

 

Література

1.     Деева В. П. Влияние хлорхолинхлорида на рост и строение листьев растений картофеля / В. П. Деева // Изв. АН БССР. Сер. биол. наук. – 1978. – № 3. – С. 9-13.

2.     Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3.     Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4.     Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.