Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ІV курсу Ткачова А.В., студент ІV курсу Бровко О.В.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив антигіберелінових інгібіторів росту рослин на морфогенез і продуктивність перців

Зростаючі потреби сучасного аграрного виробництва визначають необхідність пошуку нових шляхів та способів підвищення урожайності культур. Серед багатьох відомих регуляторів росту рослин значну цінність у сільськогосподарській практиці отримали синтетичні інгібітори росту – ретарданти. Їх дія направлена на гальмування процесів росту, регуляцію плодоношення, пришвидшення дозрівання культур, спрямування потоків асимілятів і метаболітів в бік господарськоцінних органів. Це зумовлює збільшення врожайності культур, впливає на якість урожаю та його збереження, має значний вплив на насіннєву продуктивність рослин[1].

Важливою овочевою культурою є солодкий перець. Він багатий на вітаміни, флавоноїди, різноманітні мінеральні речовини. Перець застосовують як лікарську рослину для лікування серцево-судинних, шлунково-кишкових та шкіряних захворювань. Тому доцільним є вивчення дії ретардантів на анатомо-морфологічні особливості перців та їх продуктивність [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях перцю селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Антей обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Площу листків визначали методом висічки. Товщину стебла в центральній частині вимірювали штангенциркулем. З метою вивчення впливу регуляторів росту на продуктивність культури проведено визначення урожайності. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Проведені нами дослідження впливу інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 на насадженнях перцю сорту Антей свідчать про суттєві зміни у морфогенезі та продуктивності дослідних рослин (табл.).

Таблиця.

Вплив антигіберелінових препаратів на анатомо-морфометричні показники рослин перцю сорту Антей (фаза початку дозрівання плодів)

Показники	Висота росли (см)	Кількість листкових пластинок на рослині (шт)	Маса листків з рослини (г)	Маса стебла (г)	Діаметр стебла (см)	Маса кореня (г)	Діаметр кореневої шийки (см)	Середня урожайність з ділянки (кг)
Контроль	48,74 ±2,23	126,76 ±6,16	61,84 ±3,11	61,23 ±3,57	1,28 ±0,05	19,32 ±0,88	1,11 ±0,04	96,54 ±4,22
2-ХЕФК	35,15 ±1,52	128,29 ± 6,12	116,09 ±4,96	48,23 ±2,09	1,32 ±0,06	34,68 ±1,32	1,67 ±0,04	113,88 ±12,03
EW-250	44,53 ±2,21	186,93 ±8,47	127,04 ±5,59	125,25 ±5,53	1,51 ±0,07	28,12 ±1,26	1,61 ±0,04	117,23 ±5,83
ССС-750	43,28 ±2,17	176,85 ± 8,02	114,51 ±4,30	91,36 ±4,39	1,48 ±0,06	32,88 ±1,51	1,54 ±0,03	113,88 ±12,03

Встановлено, що усі препарати зменшували лінійні розміри рослин перцю. Найбільш інтенсивне гальмування ростових процесів спостерігалося за дії 2-ХЕФК. Етиленпродуцент зменшував висоту рослин перцю на 28% у порівнянні з контролем. При застосуванні ретарданту з групи четвертинних амонієвих солей ССС-750 висота рослин зменшувалася на 11%, а тиазолпохідний препарат EW-250 гальмував ріст рослин на 9%.

Проведене нами вивчення впливу ретардантів на листковий апарат рослин перцю свідчить, що під впливом тебуконазолу відбувається збільшення кількості листкових пластинок на рослині (48%) та зростання їх загальної маси більш ніж у двічі. За дії хлормекватхлориду кількість листкових пластинок зростала на 39%, а їх маса на 85%. Після обробки есфоном достовірно зростала лише маса листків (88%), а їх кількість практично не змінювалася у порівнні з контролем.

Під впливом EW-250 та ССС-750 зростала сира маса стебл дослідних рослин практично вдвічі. За дії 2-ХЕФК маса стебла зменшувалася на 21%. Усі три інгібітори росту потовщували стебла дослідних рослин. Товщина стебел за дії 2-ХЕФК зростала на 3%, при застосуванні ССС-750 на 16%, а при обробці EW-250 на 18%.

Досліджено, що усі інгібітори гібереліну збільшували масу кореня дослідних рослин. Найбільш суттєве зростання даного показника (80%) спостеріалося під впливом 2-ХЕФК, а найменше за дії EW-250 (46%). Препарат ССС-750 збільшував масу коріння на 70%. Регулятори росту 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 збільшували товщину кореневої шийки відповідно на 51, 45, 39%

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [4].

За результатами наших досліджень встановлено, що при застосуванні ретардантів EW-250 та ССС-750 відбувалося достовірне зростання площі листкової поверхні у другій половині вегетаційного періоду у порівнянні з контролем (рис). При застосуванні 2-ХЕФК площа листкової поверхні протягом вегетаційного періоду була близькою до контрольного варіанту досліду.

Зростання площі асиміляційної поверхні в наслідок обробки антигібереліновими препаратами зумовило підвищення продуктивності культури. Зокрема за дії EW-250 середня урожайність перцю зростала на 21,43%, при застосування ССС-750 на 17,96%, а при обробці 2-ХЕФК спостерігали зниження врожайності на 2,46%.

Рис. Вплив ретардантів на площу листя рослин перцю сорту Антей (см²).

Таким чином, застосування ретардантів EW-250 та ССС-750 на рослинах перцю сорту Антей зумовлювало гальмування ростових процесів, збільшувало кількість та масу листків, площу листкової поверхні і покращувало урожайність культури. Збільшення товщини стебла та кореневої шийки створювало передумови стійкості до вилягання рослин під масою плодів.

Література

1. Деева В. П. Влияние хлорхолинхлорида на рост и строение листьев растений картофеля / В. П. Деева // Изв. АН БССР. Сер. биол. наук. – 1978. – № 3. – С. 9-13.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.