Куц Б. О.

Вінницький державний педагогічний університет імені

Михайла Коцюбинського

Clostridium tetani та дія на нього медичних препаратів на основі антибітиків

Останнім часом спостерігають тенденцію зростання частоти випадків зараження правцем, тому, відповідно, зросла необхідність до інформування населення про небезпеку. Відомо ряд методів боротьби із інфекційними захворюваннями, в тому числі і з правцем, що спричиняють бактерії. Головними медикаментозними методами все ж залишаються протиправцева сироватка, жарознижуючі засоби, реласканти та антибіотики. Саме механізм дії антибіотиків та реакції на них патогенних бактерій викликають найбільше запитань, тому є необхідним розглянути механізм дії медичних препаратів на основі антибіотиків на Clostridium tetani як збудника та проаналізувати ефективність лікування правця антибіотиками в світовій медичній практиці.

Правець - гостре інфекційне захворювання з переважанням симптомів токсикозу, що проявляється судомами поперечно-смугастих м'язів внаслідок ураження токсином рухових клітин центральної нервової системи [5]. Захворювання виникає в результаті зараження ранневою правцевою паличкою, що містить спори. Спори округлі, більшого діаметру ніж клітина, що розсташовуються термінально [9]. Збудник правця - суворо анаеробний, надзвичайно чутливий до кисню [7].

Проникає збудник правця через колоті та рвані рани, ушкодженні ділянки м’яких тканин врезультаті обмороження, опіків та травмування пологових шляхів (післяабортний, післяпологовий правець), пупкового канатика (правець новонароджених) [4]. Природна сприйнятливість людей до збудника досить значна. Це підстверджують наукові дослідження [5], завдяки яким медицина прийшла до невтішного висновку: у людей, що хворіли правцем імунітет до захворювання не формується, оскільки навіть дуже незначна доза токсину, здатна викликати захворювання знову, а, отже, недостатня для забезпечення відповіді імунітету на бацили [3].

Численні досліди показали [7], що клостридії досить вибагливі до поживного середовища, для них життєвоважливими є наявність вітамінів і певного набору органічних сполук, а також амінокислот [7].

У природних умовах правцем вражаються людина і кінь, проте сприйнятливими є й інші тварини: кози, собаки, коти, серед лабораторних тварин - морські свинки, миші, кролики. Нечутливі до правцевого токсину птахи і холоднокровні тварини. Проте при переохолодженні птахів і перегріванні холоднокровних тварин можна спостерігати симптоми правця і у них [9].

Світова медична практика для лікування правця використовує антибіотики, що є доцільним на ряду з введенням внутрішньомязово антитоксичної сироватки та вакцини (анатоксин який вводять переважно дітям [2]) та протиправцевого імуноглобуліну [2]. Загалом поняття про антибіотики до сьогодні ще не сформовано хоча і, на думку Хоменка, їх виробництво сьогодні досягло значних обсягів і великого значення в житті людини в боротьбі з недугами, що викликані мікроорганізмами [9].

Антибіотики використовують, насамперед, для того, щоб знизити чисельність збудника та пригнітити його розвиток і агресивність. Серед антибіотиків, які застосовують в практиці лікування правця, чільне місце посідають пеніциліни (ампіцилін, амоксицилін, карбеніцилін), цефалоспорини та тетрацикліни [6].

Серед антибіотиків найефективнішими є препарати виготовленні на основі пеніциліну. Доцільність використання пеніцилінів та їх аналогів при лікуванні правця визначається тим, що з водою вони утворюють суспензії, які можна вводити внутрішньомязово. Це відіграє неабияку роль, оскільки локальна дія є ефективною та довготривалішою, тобто дозволяє зменшити частоту введення антибіотику та мінімізувати побічний вплив [8].

Цефалоспорини мають ряд схожих властивостей із пеніцилінами, включаючи і механізм антибактеріальної дії. Цефалоспорини – це природні напівсинтетичні антибіотики, що, на відмінну від пеніцилінів, в ядрі містять 7-аміноцефалоспоринову кислоту. Антибіотики групи цефалоспорини пригнічують процеси синтезу глікопептидів у зовнішніх та внутрішніх мембранах клітинних стінок бактерій, інгібітують процеси ацетилювання транспептидаз, що підтримують здатність до поперечного «зшивання» протеогліканів для підтримки міцності та непроникності мікробної клітини. В результаті цього спостерігають блокаду росту та поділу бактерій, а на кінцевому етапі – лізис. Саме тому бактерії, що швидко діляться є найбільш чуливими до цефалоспоринів [9].

На думку вчених, механізм дії цефалоспоринів є найоптимальнішим для боротьби із С. tetani та супутніми хворобами, що виникають в організмі людини (пневмонія, трахеобронхіт та інші гострі інфекційні захворювання дихальних шляхів, сепсис та запальні процеси в мяких тканинах та органах) так як цефалоспорини діють комплексно, добре всмоктуючись та розповсюджуючись організмом до вогнища хвороби, та активно вступають в контакт із ферментами мікроорганізмів і зменшують в деякій мірі токсичність продуктів життєдіяльності бактерій [8].

Тетерацикліни мають широкий діапазон дії на грампозитивні та грамнегативні бактерії і разом з тим використовуюються в лікуванні таких інфекційних захворювань як сибірка, чума, газова гангрена та правець, а також впливають на згубні мікроорганізми: віруси, амеби, спірохети, рикетсіїї, хламідії тощо. Особливість механізму антимікробної дії тетрациклінів полягає у впливі на процеси метаболізму, зокрема на синтез білка, таким чином що, потрапляючи до клітини шляхом пасивної дифузії або через гідрофільні канали шляхом активного тракспорту, тетерацикліни збільшують концентрацію антибіотика всередині клітини до такої міри, що вона дорівнює еквівалентній антимікробній активності. Тетрацикліни блокують процес зв'язування т-РНК з рибосомною РНК, зупиняючи введення нових амінокислот до пептидних ланцюгів, а, отже, зумовлююючи блокаду синтезу білка.

Варто зазначити, що тетрациклін був першим високоефективним антибіотиком широкого спектру. Сьогодні препарати тетрацикліну складають значну частину антимікробних засобів, що використовуюються в медичній практиці [9]. Важливою особливістю тетраспоринів, яку необхідно пам’ятати при їх використанні це те, що резистентні штами мікроорганізмів до одного тетерацикліну зберігають її до іншого, і навпаки. Це пояснюється хімічною схожістю антибіотиків данної групи [8].

Отже, аналіз літературних джерел свідчить, що в клінічному лікуванні правця використовують дієві антимікробні засоби на основі антибіотичних речовин широкого спектру дії. Їх механізм впливу на бактеріїї повязний з особливостями збудника та його патогенним процесам у вогнищах запального процесу.

Література:

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология:Учебник. М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2005. 736 с.: ил.(453 с.)

2. Вакцины и вакцинация / Л.Н. Мкртчян // Новый армянский медицинский журнал. - 2007. - Т. 1, № 1. – С. 75-78.

3. Инфекционные болезни и эпидемиология: Учебник / В.И. Покровский, С.Г. Пак, Н.И. Брико, Б.К. Данилкин. - 2-е изд. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 816 с.: ил.

4. Люта В.А.,Загорова Г.І.Основи мікробіології, вірусології та імунології. – Київ, Здоров'я, 2001. –280 с.

5. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. В 2-х т. Том 2 : учеб. по дисциплине «Микробиология, вирусология и иммунология» для студентов учреждений высш. проф. образования./ под ред. В. В. Зверева, М. Н. Бойченко. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. - 480 с. : ил. + CD.( 144-155 с.)

6. Медсестринство при інфекційних хворобах. / М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002. – 385 с.

7. Микробиология : учеб. пособие / В.В. Лысак. – Минск: БГУ, 2007.-426 с.:ил.(364-365 с.)

8. Терапевтическая фармакология : Практическое пособие для студентов и врачей / [Абдуева Ф. М., Бычкова О. Ю., Бондаренко И. А. и др.] под общей редакцией Н. И. Яблучанского и В. Н. Савченко. – Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2011. – 483 с.

9. Хоменко А.И., Шадурская С.К. Антибиотики: химиотерапия инфекционных заболеваний. Серия «Учебники и учебные пособия». Ростов н/Д: «Феникс», 2002. - 192 с.