Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут», Україна

ВИБІР СИСТЕМИ КРИТЕРІЇВ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ПІДСИСТЕМИ АНАЛІТИЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ

З точки зору системного (кібернетичного) підходу, оцінка систем управління суб’єктами виробничо-господарської діяльності тільки за одним узагальненим критерієм недостатня, тому що промислові підприємства та виробничі об`єднання, будучи складними техніко-економічними і суспільно-соціальними системами, діють в умовах багатьох обмежень, які неможливо врахувати через один критерій. Тому при проектуванні систем управління необхідно поряд з узагальнюючим (інтегральним) критерієм використовувати ще й узгоджені з ним поодинокі критерії, які задовольняють одночасно декілька цілей системи. В цьому випадку процес створення системи повинен передбачати вирішення задачі векторної оптимізації (рентабельності), істотний момент якої – заміна проблеми максимізації одного критерію проблемою обрання рішення, при якому одночасно в максимально можливому ступені задовольняються цілі системи за різними критеріями. При цьому рішення не може бути покращено ні за одним критерієм без того, щоб не погіршити рішення за будь-яким іншим критерієм функціонально розвинутої системи управління спеціального призначення.

Багатокритеріальний підхід виступає більш плідним, тому що дозволяє зупинитися на деякому компромісному рішенні питання, який враховує інтереси багатьох сторін, бо кожне рішення в принципі може приносити ефект одним елементам системи та нашкодити іншим [1, с. 35]. В усіх випадках критерії повинні розглядатися тільки у комплексному взаємозв’язку з цілями системи управління. Цілковито виправданою виступає думка В. М. Рашковського, який пише: « … при розробленні автоматизованої системи управління підприємства в цілому, цілі і критерії удосконалення окремих її підсистем повинні бути узгоджені та пов’язані між собою і підпорядковані загальному завданню, яке виконується цією системою» [2, с. 73].

Взаємозв’язок поодиноких критеріїв і відносність оцінки їх впливу на зростання або зменшення узагальнюючого критерію особливо важливо враховувати при формуванні та впровадженні функції аналітичного забезпечення. Створення підсистеми аналітичної обробки інформації повинне включати розроблення ряду підходів до оцінки якості її функціонування. У цьому зв’язку, як підтверджує практика, при проектуванні такої підсистеми мова повинна йти про вибір не одного, а системи критеріїв. Зокрема, уявляється необхідним визначення узагальненого критерію оптимальності для підсистеми аналітичної обробки інформації в цілому. В окремих випадках припустимим виступає застосування критерію мінімуму витрат на завдану програму випуску аналітичної інформації; визначення узгоджених з загальним критерієм поодиноких економічних критеріїв оптимальності для окремих частин (блоків) підсистеми аналітичної обробки інформації. В якості таких критеріїв можуть слугувати: приріст обсягу виробництва, підвищення фондовіддачі, зменшення матеріаломісткості продукції, зростання продуктивності праці та інше; визначення для підсистеми аналітичної обробки інформації поодиноких технічних критеріїв її оптимальності (зменшення трудомісткості аналітичних розрахунків, швидкості обробки інформації, підвищення точності отримуваних результатних даних тощо).

В процесі обрання критеріїв оптимальності потрібно мати на увазі цілий ряд (комплекс) обставин: зовсім не обов`язково, щоб один і той же критерій знаходив застосування як для усієї підсистеми в цілому, так і для окремих її частин. Але при обранні часткових критеріїв потрібно обов’язково враховувати узагальнюючий критерій ефективності усієї підсистеми; обираючи критерій ефективності, не завжди необхідно прагнути до максимуму тих або інших показників; у тих випадках, коли оцінка якості функціонування підсистеми вимагає врахування великої кількості критеріїв, потрібно утворити із них взаємопов’язані групи, обрати із них найбільш важливу, а потім, досліджуючи зв’язки між критеріями в цієї групі, постаратися вибрати головний критерій, за допомогою якого можна було б врахувати і інші.

Список використаних літературних джерел

1. Гребнев Е. Т. Автоматизированная система управления материально-техническим снабжением [Текст]: монография / Е. Т. Гребнев, К. А. Смирнов. – М.: Знание, 1973. – 64 с. – Б. ц.

2. Рашковский В. М. Теория и практика разработки и внедрения АСУП [Текст]: монография / В. М. Рашковский. – М.: Советское радио, 1975. – 224 с.

3. Кожаров А. А. Содержание и особенности аналитического обеспечения управленческих решений / А. А. Кожаров; М-во общ. и проф. образования Рос. Федерации. С.-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. ун-та экономики и финансов, 1999. – 31 с.: табл.; 20 см.

4. Маслов Б. Г. Теория и методология аналитического обеспечения государственной поддержки на основе концепции формирования и распределения стоимости: диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.10, 08.00.12 / Маслов Борис Григорьевич; [Место защиты: Орлов. гос. техн. ун-т]. – Орел, 2010. – 360 с.: ил.

5. Модернизация и конкурентноспособность российской экономики: [монография] / [Барышева А. В. и др.]; науч. ред. С. Н. Сильвестров; Российская акад. наук, Ин-т экономики. – Санкт-Петербург: Алетейя, 2010. – 365 с.: ил., табл.; 21 см. - (Историческая книга).

6. Неустроев С. С. Формирование системы научного обеспечения стратегического развития экономики северного региона России: теоретические и методологические аспекты: на примере Республики Саха (Якутия): диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.05 / Неустроев Сергей Сергеевич; [Место защиты: Институт проблем региональной экономики РАН]. – Санкт-Петербург, 2012. – 334 с.

7. Ханафеев Ф. Ф. Методология и аналитическое обеспечение управления налоговым потенциалом региона: диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.10, 08.00.12 / Ханафеев Фарид Файзрахманович; [Место защиты: Сарат. гос. соц.-эконом. ун-т]. – Йошкар-Ола, 2008. – 357 с.