Старший викладач Башук Г.О.

Криворізький національний університет, Україна

Економічна оцінка залізорудних родовищ що розробляються

В сучасний період визначальною тенденцією розвитку залізорудної мінерально-сировинної бази світу є переорієнтація на забезпечення потреб якісної (бездоменної) металургії. Металургійні підприємства індустріально розвинених країн орієнтуються передусім на безпосереднє відновлення заліза, минаючи доменний процес. В теперішній час на світовому і перш за все Європейському ринках залізорудної продукції, крупним експортером якого є Україна, загострилась конкурентна боротьба. Це є наслідком зростання пропозицій якісної залізорудної продукції з боку гірничодобувних компаній, які розробляють родовища із сприятливими гірничо-геологічними умовами в Бразилії, Австралії, Китаю, Росії. Мінерально-сировинна база цих підприємств характеризується природно високою якістю та низькою собівартістю виробництва. Більшість же родовищ багатих залізних руд України мають віковий період інтенсивної експлуатації, а тривалість розробки родовищ залізистих кварцитів сягає тридцяти років. За цей час була відпрацьована найбагатша частина запасів з найсприятливішими геологічними умовами розробки. І в теперішній час є тенденція до зниження якості вихідної руди. До того ж мінерально-сировинна база гірничодобувних підприємств України визначально була орієнтована на традиційну доменну металургію. Це призвело до того, що за останні роки залізорудна продукція України потіснилася з традиційних ринків в Європі товарною залізною рудою з Росії, Бразилії та інших країн. Тому постає задача забезпечення залізодобувної промисловості високоякісною мінеральною сировиною, придатною для якісної металургії. Згідно з «Національною програмою розвитку гірничо-металургійного комплексу України» пріоритетом розвитку залізорудної промисловості є зростання випуску продукції для якісної металургії, для цього потрібно проведення пошуків, розвідки і введення в експлуатацію нових родовищ. Проте будівництво нових підприємств по видобутку і переробці залізних руд потребує чималих коштів і при сучасному економічному стані в державі неможливо. В сучасних умовах доцільніше сконцентрувати дослідження на якісне поліпшення мінерально-сировинної бази в регіонах з діючими гірничо-збагачувальними комбінатами, її розширення і довивчення, орієнтуючись передусім на сучасні вимоги європейських металургійних підприємств [1].

Якісна металургія висуває більш жорсткі вимоги до мінеральної сировини ніж традиційна (доменна).:

- по-перше, руди для прямого відновлення заліза повинні мати легку збагачувальність на підставі найбільш дешевих і високопродуктивних методів, до яких відноситься магнітна сепарація. Тому мінеральний склад руд для якісної металургії повинен бути представлений магнітними мінералами - магнетитом, маггемитом, титаномагнетитом;

- по-друге, рудний мінерал повинен бути гомогенним і вільним від ізоморфних домішок. В природних умовах магнетит містить ізоморфні домішки магнію, титану, марганцю, і інших елементів, а також субмікроскопічні включення продуктів розпаду твердих розчинів або реліктових мінералів. Якісний і кількісний склад елементів-домішок в магнетиті визначається формаційною приналежністю руд;

- по-третє, залізорудна мінеральна сировина повинна відповідати вимогам європейських стандартів по вмісту рудних і шкідливих домішок. Пряме відновлення заліза здійснюється без переводу вихідного матеріалу у рідкий стан. Тому більшість рудних і шкідливих домішок (P, S, Zn, As та ін.) не відділяється від металу.

Родовище природно багатої залізної руди шахти «Батьківщина» розташоване в центральній частині Саксаганського рудного району Криворізького залізорудного басейну.

Для геолого-економічної оцінки прийняті балансові запаси залізної руди у поверсі 1315-1465 м при бортових масових частках заліза у крайових пробах 46 і 50% у кількості, відповідно, 22413 та 19801 тис.т із середніми масовими частками заліза 51,9% і 59,2%.

Родовище шахти «Гвардійська» розташоване у північній частині Криворізького залізорудного басейну.

Шахтою розробляються поклади гематит - мартитових руд з масовою часткою заліза загального, що перевищує 46%.

На родовищі виявлені чотири рудні поклади шаро- і стовпоподібної форми. Довжина покладів по простяганню змінюється від 100 до 860 м, горизонтальна потужність - від 8 до 46 м, рудна площа у горизонтальному перетині - від 1840 до 24380 м².

Родовище природно багатої залізної руди шахти «Жовтнева» розташоване в центральній частині Саксаганської рудоносної структури Кривбасу. У висячому боці основного шахтного поля знаходиться кар'єр №1 Центрального ГЗК.

Для оцінки прийнято, що видобуток залізної руди родовища у поверсі 1115-1265 м шахти буде здійснюватися системами з закладкою виробленого простору сумішшю, що твердіє. Припливи підземних вод у гірські виробки шахти на цих глибинах не будуть перевищувати 300 м³/годину.

Родовище природно багатої залізної руди шахти їм. Леніна розташоване у північній частині Криворізького басейну. Видобувні роботи здійснюються на поверсі 1200-1350 м.

До економічної оцінки прийняті запаси природно багатих залізних руд поверсі 1350-1500 м при бортових масових частках заліза у крайовій пробі 46% і 50% у кількості, відповідно, 27270 тис. т. та 23452 тис. т. із середніми масовими частками заліза в рудному масиві 57,3% і 58,9%.

Родовища природно багатих залізних руд, розробляються шахтою «Ювілейна» та ім. Фрунзе ВАТ «Суха Балка» і розташовані в центральній частині Саксаганського рудного району Кривбасу [3].

За часів проектування гірничодобувних підприємств основними критеріями промислової цінності родовищ були галузеві та зональні ціни на товарну продукцію, нормативна рентабельність основних промислово-виробничих фондів. В тих випадках, коли рівень діючих оптових цін не забезпечував рентабельності промислового освоєння родовищ, а необхідність розробки їх визначалась затвердженими схемами розвитку галузі, величина оптових цін погоджувалась з Державним комітетом цін, а існуючий механізм гірничої ренти зрівнював гірничодобувні підприємства за ефективністю роботи. 3 моменту проектування залізодобувних підприємств минуло більш як пів віку. За цей час зазнали змін техніка і технологія гірничих робіт, змінились ціни на матеріали та енергоносії, сформувались нові економічні відносини, змінилась кон'єктура ринку та ін. За останні десять років ціни на енергоносії та сировину виросли в середньому в 5-10 разів, в той час коли ціни на залізну руду підвищились в 3 рази. Це призвело до того, що українські залізодобувні підприємства стали випускати неконкурентноздатну продукцію порівняно з продукцією інших країн. Масова частка заліза в ній на 4-6% нижче, а масова частка кремнезему на 11-13% вища, ніж в товарній залізній руді, що надходить на ринок з Бразилії, Австралії, Швеції. Тому виникає необхідність в економічній переоцінці мінерально-сировинної бази залізорудних родовищ України.

Усі родовища залізних руд для збагачення в Україні розвідувалися свердловинами, по яких відбиралися рядові проби на залізо загальне Fe_заг (пов'язане з мінералами заліза: гематитом, магнетитом, сульфідами та силікатами) та залізо пов'язане з магнетитом Fe_маг (для спрощення «залізо магнетитове») здебільшого у інтервалах від 2 до 10 м. По окремим свердловинам, звичайно на стадіях дорозвідки та експлуатаційної розвідки, по рядовим та груповим пробам у лабораторних умовах виконувались технологічні випробування на збагачуваність. Окрім цього на стадії експлуатаційної розвідки проби на збагачуваність відбираються із забоїв. За результатами цих випробувань одержувалися такі показники:

ά - вміст заліза у вихідній руді, %;

β - вміст заліза у концентраті, %;

γ - вихід концентрату, %.

Загальний масив вихідної інформації по залізорудним родовищам наведений у (таблиці 1).

Ці проби доволі рівномірно розташовані як по простяганню, так і глибині родовищ і повністю їх характеризують. У вибірки увійшли проби не тільки рудних покладів, але й залізорудних та сланцевих горизонтів, до яких належать ці поклади. Так вміст заліза магнетитового по окремим пробам змітається від 1% до 38%.

Таблиця 1

Кількість проб, що брали участь у розрахунках

Родовища, підприємства	Проаналізовано проб на
	Вміст Feзаг у руді (α), %	Вміст Feзаг у руді, %	Вихід концентрату (γ), %	Вміст заліза у концентраті (β), %
Інгулецьке, ВАТ «Інгулецький ГЗК»	6337	6345	448	456
Скелюватське Магнетитове, ВАТ «Південний ГЗК»	4589	4649	2308	2441
Новокриворізьке, НКГЗК КДГМК	1112	1112	806	807
Валявкінське, НКГЗК КДГМК	2801	2801	882	886
Велика Глеюватка, ВАТ «Центральний ГЗК»	1991	1991	486	486
Петровське, ВАТ «Центральний ГЗК»	1077	1077	188	188
Першотравневе, ВАТ «Північний ГЗК»	3349	3562	1124	1124
Ганнівське, ВАТ «Північний ГЗК»	2284	2521	1119	1121

Геологічна інформація про окреме родовище є вирішальною в економічних розрахунках бізнес-планів, по результатах яких приймаються рішення інвесторами щодо доцільності вкладення капіталу в освоєння родовища або в подальшу його експлуатацію.

Література:

1. Міщенко В.С. Глобальний і національний вимір трансформаційних процесів у мінерально-сировинній сфері України. – К.: РВПС України НАН України, 2009.-84с.

2. Основи економічної геології / М.М. Коржнєв, В.А. Михайлов, В.С. Міщенко та ін. - К.: ЛОГОС, 2006.-223с.

3. Плотников А.В. Структуры месторождений железисто-кремнистых формаций Криворожско-Кременчугского рудного пояса // Проблемы горнодобывающей промышленности металлургического комплекса Украины: Сб. научн. тр. – Кривой Рог: НИГРИ.-1997.-С.163-167.