УДК 657.41:658.147

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ Й ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Добриднюк Іванна ст. 5-го курсу, гр.ФУД_мвн - 51

Науковий керівник – доц., к.е.н. Марченко О.І.

Вінницький навчально-науковий інститут економіки

Постановка проблеми. Врахування структурних особливостей джерел формування капіталу є основою для розробки політики залучення коштів для фінансування потреб в основних засобах підприємства. Жодне дослідження з проблем структури капіталу не може обійтися без врахування впливу, котрий психологічна, інституційна та фінансова підсистеми чинять на бізнес-середовище, в межах якого діє підприємство.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням з питань структури капіталу останнім часом приділяється все більше уваги і зарубіжними, і вітчизняними науковцями. Серед зарубіжних фахівців можна виокремити Є.Ф. Бригхема, Е. Нікбахта, Дж.К. Шима, Дж.І. Фіннерті та ін. Серед вітчизняних вчених-економістів, що займаються науково-теоретичним обґрунтуванням управління структуризацією капіталу підприємства, слід назвати О. Я. Базілінська, Н.О.Власова, І. І. Лук’яненко.

Метою статті є дослідження залежності фінансово-економічного стану промислового підприємства від структури капіталу.

Виклад основного матеріалу. Діяльність підприємства безпосередньо залежить від фінансового капіталу. Капітал підприємства з одного боку є головною економічною базою створення та функціонування господарюючих суб’єктів в економіці, з іншого – відіграє важливу роль у забезпеченні поступального економічного розвитку суспільства. Будь-яке підприємство, що здійснює комерційну чи виробничу діяльність повинно мати визначений розмір капіталу [2, с.38].

З точки зору історичної еволюції категорії «капітал» можна виділити три основні підходи до його формування, що представлено на рисунку 1.

Рис. 1. Еволюційні підходи до визначення сутності поняття «капітал» Джерело: [3, с. 316]

За ознакою власності буває власний капітал та позиковий. Власний капітал – грошові кошти і матеріальні засоби, які самостійно формуються підприємством для забезпечення свого розвитку. Позиковий капітал – грошові кошти та інше майно, що залучається для фінансування розвитку підприємства із зовнішніх джерел на платній поворотній основі [1, с.154].

Стабільність фінансового стану залежить від правильності та доцільності вкладання фінансових ресурсів у активи та від структури капіталу. Нами аналізувалась динаміка і структура джерел капіталу Державного підприємства «Вінницятрансприлад». (табл.1)

Таблиця 1

Аналіз динаміки структури джерел капіталу ДП «Вінницятрансприлад» за 2009-2013 роки, %

Джерела формування	Роки					Відхилення 2013 року від:
	2009	2010	2011	2012	2013	2009	2010	2011	2012
Власний капітал	91,8	87,2	89,6	92,6	93,7	121,4	70,6	32,6	12,3
Позиковий капітал	8,2	12,8	10,4	7,4	6,3	65,9	-21,8	-23,7	-5,5
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	116,9	58,8	26,8	11,0

Згідно табл. 1 на кінець 2013 р. порівняно з кінцем 2009 р. на аналізованому підприємстві збільшилася сума і власного, і позикового капіталу (відповідно на 121,4% та 65,9%). У його структурі частка власних джерел засобів у звітному році становила 93,7%, а позикових відповідно 6,3%, що свідчить про низький ступінь фінансової залежності підприємства від зовнішніх кредиторів.

Позитивною тенденцією є також зменшення позикового капіталу у 2013 р. у порівнянні з кінцем 2012 р. на 212,0 тис. грн. (на 5,5%), що підтверджує здатність ДП «Вінницятрансприлад» вкладати кошти у активи з власних джерел.

Висновки. Підбиваючи підсумки, слід зазначити наступне:

1) оптимальна структура капіталу становить таке співвідношення використання власних і позикових коштів, за умови якого максимізується його ринкова вартість;

2) формування оптимальної структури капіталу підпорядковується тим або іншим критеріям. Ці критерії для кожного окремого господарюючого суб'єкта індивідуальні. Під час формування певної структури капіталу беруться до уваги різні умови, які характеризують операційну, інвестиційну, фінансову діяльність підприємства;

3) ефективне управління структурою капіталу підприємства можливе шляхом підвищення результативності розміщення та використання ресурсів підприємства. При цьому забезпечується розвиток виробництва на основі зростання прибутку й активів, що призведе до збільшення власного капіталу. Одним із важливих шляхів удосконалення фінансового стану є мобілізація внутрішніх резервів. Це проведення реструктуризації активів; перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів; сукупність заходів, що пов’язані зі зміною структури та складу активів балансу.

Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є вивчення ефекту від злиття і поглинань суб’єктів господарювання в результаті зміни структури капіталу.

Література

1. Базілінська О. Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ / О. Я. Базілінська — К.: Центр учбової літератури, 2012. - 328 с.

2. Власова Н.О. Формування оптимальної структури капіталу на підприємствах роздрібної торгівлі: монографія / Н.О. Власова, Л.І. Безгінова. – Х.: ХДУХТ, 2011. – 160 с.

3. Лук’яненко І.І. Економічна сутність та значення капіталу в господарській діяльності підприємства / І.І. Лук’яненко, О.В. Люта // Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ. Серія: Економічні науки. – 2013. - №4. – С. 315-325.