МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ОЦІНКИ АДАПТАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ДО УМОВ СВІТОВОГО ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ

Галунець Н.І., аспірант Миколаївського національного аграрного університету

Ринкові умови господарювання вимагають від нашої держави приділяти особливу увагу аграрному підприємству, як первинній основній, самостійній ланці народного господарства, що створює конкретні економічні блага, а отже, є першоосновою національного багатства України. Аграрні підприємства на світовому продовольчому ринку функціонують в умовах постійної зміни внутрішніх та зовнішніх факторів розвитку, тому саме можливості адекватно і своєчасно реагувати на ці зміни й підтримувати відповідність між внутрішнім економічним потенціалом і зовнішнім середовищем визначають ефективність адаптації аграрних підприємств та результативність їх діяльності на ньому. Сам процес адаптації діяльності аграрних формувань до умов світового продовольчого ринку є тривалим і не завжди успішним. За таких умов необхідно постійно проводити своєчасну оцінку адаптації діяльності, що є показником їх життєздатності та стійкості в цих умовах.

Про ефективність адаптації діяльності сільськогосподарських підприємств до умов світового продовольчого ринку можна говорити тоді, коли відбувається поліпшення параметрів виробничих або бізнес-процесів чи управління ними, внаслідок чого підвищується ефективність діяльності аграрного підприємства в цілому.

Дослідивши літературні джерела ми прийшли висновку, що на сьогодні не має єдиного підходу щодо оцінки адаптації діяльності аграрних підприємств до змін як внутрішнього так і зовнішнього ринку. Більшість авторів зазначають, що такими показниками можуть бути традиційні показники, що характеризують положення підприємства на ринку: частка ринку, обсяг продажів, конкурентоспроможність, розміри прибутків рівень рентабельності [1,2,3].

Методика оцінки адаптації аграрних підприємств може будуватися за різними методичними принципами і підходами. При розгляді існуючих методів оцінки розвитку підприємства та оцінки його адаптації до змін, що відбуваються, й інших методів тих динамічних вимірювань, що проходять у підприємстві, можна виділити кілька базових підходів.

Один із методів оцінки будується на основі спостереження процесів у динаміці. Для цього беруть до уваги значення певних параметрів за тривалий період часу для оцінки динамічних змін, що відбуваються у аграрному підприємстві, за заздалегідь відомими характеристиками і параметрами [3]. В їх якості можуть виступати кількісні значення (показники діяльності підприємства, пов’язані з обсягом виробництва аграрної продукції, продуктивністю праці, витратами на випуск аграрної продукції, фінансові показники й ін.); спеціальні показники аграрного підприємства (втрати часу, завантаження сільськогосподарської техніки, ефективність використання матеріалів, цінова еластичність, еластичність доходів підприємства до зміни кон’юнктури на світовому продовольчому ринку). Такий підхід вимагає серйозної інформаційної бази, наявності початкових даних за досить тривалий період. Використання даного методу дає змогу виділити певні тенденції та закономірності діяльності аграрних підприємств, прогнозувати розвиток ситуації при дії чинників кон’юнктури ринку тощо. Цей підхід важко використовувати як основний через те, що інформаційна база для проведення таких досліджень у підприємстві закрита для зовнішнього спостереження і трудомістка для проведення аналізу власними силами. Але такий метод можна використовувати як допоміжний.

Відсутність формалізованих методів оцінки впливу факторів зовнішнього оточення зумовлює використання експертів (метод експертних оцінок), для оцінки змін на аграрному підприємстві. Методу експертних оцінок полягає у відносній простоті проведення досліджень, але за умови достатньої чисельності кваліфікованих експертів. Використання цього метод дає можливість проводити якісні вимірювання та якісні оцінки процесів, які важко оцінити кількісно. При використанні цього методу, результат залежить від компетентності експертів, йому властиве високий рівень суб’єктивізму, не дивлячись на те, що його можна назвати методом соціальної зацікавленості.

В вітчизняній та закордонній практиці щодо оцінки адаптації аграрних підприємств до умов зовнішнього середовища (світового продовольчого ринку) набуло популярності використання SWOT-аналізу, реалізація якого передбачає проведення аналізу впливу зовнішнього та внутрішнього середовища і побудову відповідної матриці [4]. Оцінка слабких та сильних сторін аграрного підприємства по відношенню до можливостей і загроз зовнішнього середовища визначає наявність у підприємства стратегічних перспектив і можливість їх реалізації. Оцінка внутрішнього середовища аграрного підприємства, а також визначення ключових факторів успіху дозволяє здійснювати вибір виду адаптації і формування перспективної адаптивної стратегії, яка забезпечує стабільний розвиток аграрного підприємства на світовому продовольчому ринку на основі використання конкурентних переваг.

Деякі науковці вважають, що знання інфраструктури світового продовольчого ринку, засноване на моніторингу його сегментів і представлене долями окремих асортиментних груп товарів, дозволяє розрахувати кількісні показники (об’ємні і цінові). Такий підхід створює базу для економічного обґрунтування напрямів адаптивного розвитку аграрного підприємства на основі вибору альтернативних варіантів формування асортиментної політики [5, 6].

За сучасних умов високої конкурентної боротьби на світовому продовольчому ринку аграрне підприємство може адаптуватися лише при розгляді інноваційноінвестиційного розвитку як необхідної передумови стабільного тривалого розвитку та підвищення конкурентоспроможності. Враховуючи дані умови оцінка адаптації діяльності аграрних підприємств до умов світового продовольчого ринку повинна включати наступні показники: показники використання виробничих ресурсів; показники продажу продукції; показники ефективності господарської діяльності; показники фінансового стану підприємства.

Таким чином проведене дослідження дає змогу зробити висновок про те, що оцінка адаптація діяльності аграрного підприємства до умов світового продовольчого ринку є процесом, який важко формалізувати. Об’єктивність і якість роботи в цьому напрямку визначається ступенем доступу до інформації, її повнотою, достовірністю, кваліфікацією спеціалістів, що проводять вказану роботу. З вищезазначеного стає зрозумілим, що спроби введення єдиної узагальнюючої методики для оцінки адаптація діяльності аграрного підприємства до умов світового продовольчого ринку на сучасному етапі викликає ряд проблем і потребує подальших досліджень з даної тематики.

Список використаних джерел

1. Соколова Л.В. Теорія і практика адаптації підприємств до мінливого бізнес-середовища. / Соколова Л.В. – Харків: ХНУРЕ, 2004. – 288с.

2. Раєвнєва О. В. Управління розвитком підприємства: методологія, механізми, моделі: моногр. /О. В. Раєвнєва. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 496 с.

3. В.М.Гончаров Розвиток та оцінка адаптивних можливостей переробних підприємств АПК / В.М.Гончаров, Є.В. Дем’янова // Економіка АПК

4. Пономаренко В. С. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи : моногр. / В. С. Пономаренко, О. М. Тридід, М. О. Кизим – Х.: Видавничій дім «ІНЖЕК», 2003. – 328 с.

5. Школьная Т.Б.Адаптивное развитие предприятий пивоваренной промышленности на основе совершенствования ассортиментной политики: теория, методология, практика. / Т.Б. Школьная., В.И.Пахомов, Л.Т.Печеная - М.: Издательский комплекс МГУПП, 2006. – 110 с