Студентка Куктенко Ж.В., науковий керівник – к.е.н. Крючко Л.С.

Дніпропетровський державний агро - економічний університет

організація бюджетування на сільськогосподарському підприємстві

Трансформація вітчизняної економіки супроводжується безліччю проблем, які є специфічними для сучасного розвитку ринкового господарювання. Тобто появилась необхідність розробки системи управління, здатної реагувати на зміни кон’юнктури ринку на основі поставлених цілей, наявності програми довгострокового розвитку, впровадження системи планування й контролю. Існуюча на сільськогосподарських підприємствах система управління не може бути якісною без впровадження і використання адекватних управлінських технологій серед яких визначальними є бюджетування.

Роль бюджетування в управлінні підприємством як цілісної системи, що поєднує в собі чітко структуровану сукупність планів, механізми розмежування цілей, повноважень і відповідальності різних рівнів менеджменту, принципи побудови організаційної структури, методи стимулювання, аналізу й контролю, у наш час невиправдано звужується. Бюджетування застосовується в найкращому разі для того, щоб контролювати окремі показники фінансово - господарської діяльності підприємства. Тобто, бюджетування – це не стільки інструмент, скільки управлінська технологія, показник якості управління фінансовими ресурсами на підприємстві, а контролінг спрямований на вдосконалення системи управління підприємством і дозволяє підвищити його ефективність.

Бюджетування базується на принципах комплексного поєднання планування, обліку, контролю, аналізу та регулювання діяльності сільськогосподарського підприємства (установи), фінансових результатів і фінансового стану його структурних одиниць; координації відповідних бюджетів, їх консолідації та орієнтації на досягнення загальних фінансових цілей на кожному рівні управління.

На сьогодні має проводитись робота з впровадження таких інструментів бюджетування: бюджетування, орієнтоване на результат діяльності установи; організація бюджетної функціональної класифікації витрат бюджетів за програмним принципом відповідно до цілей і завдань державної політики.

Трансформація стратегічних цілей може здійснюватися аж до структурних підрозділів та конкретних виконавців. Для кожної ланки управління розробляються цільові індикатори, і оплата праці співробітників повинна відповідати їхнім досягненням.

Удосконалення практики бюджетування варто розглядати як вагомий інструмент підвищення ефективності витрат бюджетів підприємств. Заходи вдосконалення бюджетного процесу можуть давати локальний ефект, а можуть приводити до радикальних змін. На сьогодні передусім увага приділяється дотриманню фінансової дисципліни, а результатам діяльності підприємств відводиться другорядне місце. Посилюються тенденції екстенсивного зростання витрат на одиницю бюджетних послуг при одночасному зниженні їхньої якості; не налагоджена система вимірювання соціально - економічних результатів бюджетного фінансування за допомогою їх регулярного моніторингу. Опитування населення про якість бюджетних послуг майже не проводяться, а якщо і проводяться, то ці 84 результати не враховуються і не відображаються належним чином у бюджетному процесі. У разі бюджетування, орієнтованого на результат, витрачання фінансових ресурсів пов'язується з очікуваними від нього суспільно значущими результатами. На відміну від традиційної системи витратного фінансування, що характеризує кількість витрат, система бюджетування, орієнтованого на результат, враховує, який суспільний результат буде досягнутий за рахунок витрачених коштів.

Ключовою ланкою в системі бюджетування, орієнтованого на результат, є моніторинг результативності. За його підсумками ухвалюють рішення про доцільність продовження фінансування тієї або іншої бюджетної програми в обсягах, закладених у попередньому фінансовому році.

Реалізацію бюджетування, орієнтованого на результати необхідно здійснювати таким чином: проведення подальшої реорганізації суб'єктів бюджетного планування з метою створення організаційної структури і системи розподілу повноважень і обов'язків; забезпечення з боку суб'єктів бюджетного планування доступності, повноти та якості інформації для моніторингу і оцінки їхньої діяльності всіма зацікавленими сторонами; Запровадження відповідно до вимог бюджетування, орієнтованого на результати, зовнішнього аудиту ефективності і результативності за такими напрямами: бюджетні витрати; галузеві стратегії та програми.

Усі заходи, що вживаються в рамках бюджетного планування, орієнтованого на результат, умовно можна поділити на три етапи:

–аналіз стану сільськогосподарських бюджетів у цілому за найбільш важливими статтями бюджетних витрат;

– практична реалізація програми реформування;

–реалізація компоненту проекту з надання технічного сприяння в підвищенні якості управління.

Таким чином, впровадження технологій середньострокового прогнозування бюджету, орієнтованого на результат, на сільськогосподарському підприємстві в середньостроковій перспективі є виправданим і необхідним кроком, відповідним загальному напряму реформи бюджетного процесу в країні на сільськогосподарських підприємствах.