Методи оцінки фінансової стійкості підприємства

Саліна А.В.

Актуальність дослідження. Тема дослідження є актуальною, тому що на сьогоднішній день кожне друге підприємство України знаходиться в кризовому фінансовому стані. Від грамотно проведеної оцінки фінансового стану залежить ефективність заходів щодо виведення підприємств з кризи.

Метою дослідження є розгляд методів оцінки фінансової стійкості.

Виклад основного матеріалу. Аналіз фінансових коефіцієнтів полягає в порівнянні їхніх значень з базисними величинами, а також у вивченні їхньої динаміки за звітний період і за кілька років.

Усі відносні показники фінансової стійкості можна розділити на чотири групи.

Розглянемо методики розрахунку деяких показників:

1. Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу.

Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має досить просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Оптимальне значення даного коефіцієнта - більше або дорівнює 0,5. Критичне значення – 1.

2. Коефіцієнт боргу (індекс фінансової напруженості) - це відношення позикових коштів до валюти балансу.

Міжнародний стандарт (європейський) до 50%. Тенденцію нормальної фінансової стійкості підтверджує і коефіцієнт боргу: якщо частка позикових коштів у валюті балансу знижується, то на обличчя тенденція зміцнення фінансової стійкості підприємства, що робить його більш привабливим для ділових партнерів.

Нормативне значення коефіцієнта притягнутого капіталу повинне бути менше або дорівнювати 0,4 [1].

3. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) - коефіцієнт характеризує частку власних коштів підприємства в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Відноситься до групи показників, що характеризують структуру капіталу підприємства, його незалежність від позикових коштів. Показує частку власного капіталу в загальній сумі джерел фінансування. По цьому показнику судять, наскільки підприємство незалежне від позикового капіталу. Коефіцієнт автономії є найбільш загальним показником фінансової стійкості підприємства.

Оптимальне значення даного коефіцієнта – 50%, тобто бажано, щоб сума власних коштів була більше половини всіх коштів, якими володіє підприємство. У цьому випадку кредитори почувають себе спокійно, усвідомлюючи, що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства. Ріст цього коефіцієнта говорить про посилення фінансової стійкості підприємства [2].

4. Коефіцієнт маневреності власних джерел – це відношення його власних оборотних коштів до суми джерел власних коштів.

Коефіцієнт маневреності власних джерел, показує величину власних оборотних коштів, що приходяться на 1 грн.

Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкій кредитній політиці. Високе значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризує фінансове становища компанії, а також переконує в тім, що керуючі підприємством проставляють достатню гнучкість у використанні власних коштів.

Деякі автори вважають оптимальним значення цього показника, рівне 0,5. Однак цей передбачуваний критерій може бути узятий під сумніви [3].

Висновок. Представлені підходи до оцінки аналізу фінансової стійкості підприємства найбільш часто використовуються, але не є єдиними та остаточними. Тому розробка єдиної методики діагностики фінансової стійкості, яка б дала можливість здійснювати всебічну оцінку фінансового стану суб’єкта господарювання, є актуальним напрямом подальших досліджень

Література

1. Любушин Н.П., Лещева В.Б. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 471 с.

2. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. – К.: МАУП, 2000 – 152 с.

3. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. – К.: КНЕУ, 2001. – 287 с.